Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
влаштовувались вистави, концерти. Силами молоді тут була створена театральна секція. До неї записалось понад сорок молодих селян. Союз організував гурток по вивченню політграмоти. Бесіди і лекції, що провадились у куртку, охоче відвідували юнаки і дівчата. Вони також брали активну участь у відбудові господарства, дбали про дозвілля дітей. На початку серпня 1920 року Союз червоної молоді реорганізувався в комсомольський осередок, який об’єднав 30 юнаків і дівчат.
Комуністи і комсомольці очолили боротьбу трудящих. Овідіополя проти денікінської навали. Коли частини «добровольчої армії» намагались перейти кордон з великим обозом награбованого в Одесі майна, комсомольська дружина Овідіополя, що налічувала близько 100 юнаків, організувала засідки в старих штольнях, печерах та інших місцях на шляху відступу білогвардійців. Денікінці змушені були, кинувши обоз, з боями пробиватись до Білявки, де їм перепинили шлях придністровські партизани.
Після вигнання денікінців в Овідіополі 2 лютого 1920 року утворився революційний комітет, який мав військовий продовольчий ат земельний відділи. Ревком очолював спочатку комуніст Я. Ф. Шелінговський, а потім В. І. Коломієць. Ревком мобілізував трудящих на збройну боротьбу з бандами Тютюнника, роз’яснював населенню законодавчі акти молодої республіки, здійснював продовольчу політику. З ініціативи ревкому в Овідіополі скликались мітинги трудящих. Один з них, 14 березня 1920 року, був особливо багатолюдним. В Овідіополь приїхала учасниця одеського підпілля Нюра Палич (Г. М. Панкратова), яка виступила перед селянами з доповіддю. Селяни заслухали також повідомлення про земельний закон України від 5 лютого 1920 року та порядок землекористування.
Промовці, що виступали на мітингу, просили, щоб їм надсилали літературу, газети, вони передали також палке вітання одеським робітникам. В одностайно схваленій резолюції учасники мітингу вітали переможну Червону Армію, яка визволила робітників і селян від влади поміщиків і капіталістів, та зобов’язались підтримувати її продуктами харчування. Селяни Овідіополя закликали всіх трудящих України стати під прапори Комуністичної партії – передової партії робітників і селян.
Весною і влітку 1920 року селяни Овідіополя наділили землею на основі зрівняльного землекористування. Чимало нетрудових земель ревком відібрав у куркулів. З метою вилучення хліба у куркулів і виконання продрозверстки ревком створив продовольчі загони. Ця робота провадилась під гаслом: «весь хліб експлуататорів – для Червоної Армії і робітників». Продзагони вилучили в куркулів близько 3,5 тис. пудів зерна.
Після ліквідації куркульського бандитизму ревком в 1921 році передав свої повноваження виконкому Ради.
В самому Овідіополі близько 6 тис. десятин землі було роздано артілям, товариствам, окремим безземельним та малоземельним селянам в особисте користування.
Овідіополь вважався містом, але мав вигляд села. За даними Всеросійського перепису 1920 року, з 6399 чоловік населення сільським господарством займалися 5706 чоловік. Незначна частина господарств (34 з 1244) мала присадибні ділянки, решта – польові ділянки загальною площею 5587 десятин. Отже, на одно господарство пересічно припадало по 4,6 десятини, а на душу населення по 1,3 десятини.
З 1924 року Овідіополь став центром району. Райком партії та райвиконком приділяли багато уваги розвитку сільського господарства.
Велика роль у соціалістичних перетвореннях на селі належала комнезаму, організованому в червні 1920 року. З його ініціативи в жовтні 1920 року селяни-бідняки утворили першу сільськогосподарську артіль, в якій об’єднались 94 сім’ї, переважно тих, що не мали ні тягла, ні інвентаря. Комнезам допоміг молодій артілі інвентарем, відібраним у куркулів.
Пізніше, в 1922 році, в Овідіополі утворилась перша комуна – «Заповіт Ілліча». Її організаторами були комуністи В. І. Коломієць та М. К. Грибиниченко. На час масової колективізації комуна об’єднувала 237 членів,
Овідіополь
Сторінка 3 з 9
Вірним помічником партосередку була група революційної молоді Овідіополя. В квітні 1920 року в Овідіополі організувався Союз червоної молоді, що ставив собі за мету політичне і культурне виховання селянської молоді: організацію шкіл грамоти, проведення співбесід, мітингів, концертів. У травні 1920 року тут відкрився Народний будинок ім.. В. І. Леніна, де Комуністи і комсомольці очолили боротьбу трудящих. Овідіополя проти денікінської навали. Коли частини «добровольчої армії» намагались перейти кордон з великим обозом награбованого в Одесі майна, комсомольська дружина Овідіополя, що налічувала близько 100 юнаків, організувала засідки в старих штольнях, печерах та інших місцях на шляху відступу білогвардійців. Денікінці змушені були, кинувши обоз, з боями пробиватись до Білявки, де їм перепинили шлях придністровські партизани.
Після вигнання денікінців в Овідіополі 2 лютого 1920 року утворився революційний комітет, який мав військовий продовольчий ат земельний відділи. Ревком очолював спочатку комуніст Я. Ф. Шелінговський, а потім В. І. Коломієць. Ревком мобілізував трудящих на збройну боротьбу з бандами Тютюнника, роз’яснював населенню законодавчі акти молодої республіки, здійснював продовольчу політику. З ініціативи ревкому в Овідіополі скликались мітинги трудящих. Один з них, 14 березня 1920 року, був особливо багатолюдним. В Овідіополь приїхала учасниця одеського підпілля Нюра Палич (Г. М. Панкратова), яка виступила перед селянами з доповіддю. Селяни заслухали також повідомлення про земельний закон України від 5 лютого 1920 року та порядок землекористування.
Промовці, що виступали на мітингу, просили, щоб їм надсилали літературу, газети, вони передали також палке вітання одеським робітникам. В одностайно схваленій резолюції учасники мітингу вітали переможну Червону Армію, яка визволила робітників і селян від влади поміщиків і капіталістів, та зобов’язались підтримувати її продуктами харчування. Селяни Овідіополя закликали всіх трудящих України стати під прапори Комуністичної партії – передової партії робітників і селян.
Весною і влітку 1920 року селяни Овідіополя наділили землею на основі зрівняльного землекористування. Чимало нетрудових земель ревком відібрав у куркулів. З метою вилучення хліба у куркулів і виконання продрозверстки ревком створив продовольчі загони. Ця робота провадилась під гаслом: «весь хліб експлуататорів – для Червоної Армії і робітників». Продзагони вилучили в куркулів близько 3,5 тис. пудів зерна.
Після ліквідації куркульського бандитизму ревком в 1921 році передав свої повноваження виконкому Ради.
В самому Овідіополі близько 6 тис. десятин землі було роздано артілям, товариствам, окремим безземельним та малоземельним селянам в особисте користування.
Овідіополь вважався містом, але мав вигляд села. За даними Всеросійського перепису 1920 року, з 6399 чоловік населення сільським господарством займалися 5706 чоловік. Незначна частина господарств (34 з 1244) мала присадибні ділянки, решта – польові ділянки загальною площею 5587 десятин. Отже, на одно господарство пересічно припадало по 4,6 десятини, а на душу населення по 1,3 десятини.
З 1924 року Овідіополь став центром району. Райком партії та райвиконком приділяли багато уваги розвитку сільського господарства.
Велика роль у соціалістичних перетвореннях на селі належала комнезаму, організованому в червні 1920 року. З його ініціативи в жовтні 1920 року селяни-бідняки утворили першу сільськогосподарську артіль, в якій об’єднались 94 сім’ї, переважно тих, що не мали ні тягла, ні інвентаря. Комнезам допоміг молодій артілі інвентарем, відібраним у куркулів.
Пізніше, в 1922 році, в Овідіополі утворилась перша комуна – «Заповіт Ілліча». Її організаторами були комуністи В. І. Коломієць та М. К. Грибиниченко. На час масової колективізації комуна об’єднувала 237 членів,
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Сухий Лиман
- Роксолани
- Олександрівка
- Новоградківка
- Миколаївка
- Йосипівка
- Дальник
- Великодолинське
- Барабой