Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Були в Овідіополі машинно-тракторні товариства, т. зв. перше і друге
Скуртянські товариства (від назви передмістя Овідіополя-Скурти). Виникли вони в серпні 1926 року. Членами його стали 12 бідняцьких та 15 середняцьких господарств. Товариства одержали в кредит трактор, придбали 4-лемішний плуг. Перше Скуртянське товариство мало 167 га землі, 18 коней, 10 плугів, 15 борін, 7 культиваторів, 5 віялок.
У 1929 році в Овідіополі утворилися артілі «Жовтнева революція», «Марта», ім. Шевченка. У 1930 році вони об’єдналися в один колгосп ім. Дзержинського. В липні 1931 року організувався колгосп «Перша п’ятирічка», а згодом виник ще один колгосп «Політвідділ».
Наявність багатющих водних ресурсів дала можливість організувати в 1929 році рибальський колгосп ім. Ворошилова (пізніше його перейменували на артіль «Чорноморська комуна»). При допомозі держави артіль придбала гребні і парусні судна та різні рибальські снасті: ятері, сіті, тяглові неводи тощо.
Величезну допомогу в обробітку землі колгоспам подала Овідіопольська машинно-тракторна станція, створена навесні 1934 року. МТС несла в колгоспи високу індустріальну культуру, домотала колишнім одноосібникам опанувати передову культуру землеробства. З ініціативи політвідділу МТС в Овідіополі було організовано 230 постійних ланок, які працювали за методом знатного сибірського ланкового механізаторів закінчило близько 30 чоловік.
Спираючись на допомогу держави і шефів з одеських підприємств овідіопольскі колгоспи поступово зміцнювались економічно, ставали висококультурними господарствами.
Особливо значних успіхів у розвитку господарства досяг колгосп «Перша п’ятирічка». До 1939 року тут спорудили нові тваринницькі приміщення, вдвоє збільшили поголів’я громадської худоби. Артіль першою в районі достроково виконала план продажу молока і м’яса державі. Кращий свинар Л. Л. Крутоголов за високі показники в праці був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У передвоєнні роки уславився ударною працею бригадир колгоспу ім. Дзержинського П. Н. Чабан. Він став ініціатором змагання за одержання з кожного гектара посіву по 150 пудів зерна. В 1938 році П. Н. Чабан добився на площі 80 га по 24,5 цнт озимої пшениці з га. Зразково трудились колгоспники артілі ім. Дзержинського. Вони добились стабільних урожаїв зернових і технічних культур, невтомно розвивали громадське тваринництво. Вагомий вклад в цю справу внесла одна з кращих доярок області О. І. Загороднюк, яка щороку надоювала від своєї групи корів по 2800-2900 кг молока. Двічі – в 1939 та 1940 рр. – передова тваринниця була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1939 році її обрали депутатом районної Ради. У відповідь на високе довір’я О. І. Загородню в 1940 році надоїла по 3 тис. кг молока від фуражної корови, а від рекордистки Тамари – 4020 кілограмів.
Підготовка до виробів у місцеві Ради в 1939 році викликали у трудящих Овідіопольської МТС. Кращий тракторист М. І. Головченко виконав узяте зобов’язання. За сезон він виробив трактором «ХТЗ» 362 га, заощадивши 150 кг пального. Комбайнер Ф. А. Тимченко зібрав комбайном зернові культури на площі 559 га і намолотив 6216 цнт зерна. Обидва механізатори були затверджені учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року.
Праця на себе, на свою державу викликали в людей трудове піднесення, бажання находити нові резерви для збільшення громадського господарства. Сільський селекціонер Ф. І. Шнур внаслідок сотні дослідів, зроблених у хаті-лабораторії, в 1939 році вивів новий сорт пшениці. Посіяна на 24 га площі, вона дала по 27 цнт зерна з кожного гектара. Новим сортом зацікавились багато ланок і бригад району.
З кожним роком поліпшувався добробут людей. В середньому на кожний трудодень в овідіопольських колгоспах нараховували по 6-7 крб. грішми та по 3-4 кг зерна. Про зростання добробуту людей свідчить той факт, що в 1940 році товарооборот порівняно з 1939 роком зріс у півтора раза. В жовтні
Овідіополь
Сторінка 4 з 9
у т. ч. 209 бідняків, 7 наймитів та 21 середняка. Вона мала 1348 га землі, 54 коней, 59 плугів, 81 борону, 16 сівалок, 5 жниварок, 3 віялки та інший реманент.Були в Овідіополі машинно-тракторні товариства, т. зв. перше і друге
У 1929 році в Овідіополі утворилися артілі «Жовтнева революція», «Марта», ім. Шевченка. У 1930 році вони об’єдналися в один колгосп ім. Дзержинського. В липні 1931 року організувався колгосп «Перша п’ятирічка», а згодом виник ще один колгосп «Політвідділ».
Наявність багатющих водних ресурсів дала можливість організувати в 1929 році рибальський колгосп ім. Ворошилова (пізніше його перейменували на артіль «Чорноморська комуна»). При допомозі держави артіль придбала гребні і парусні судна та різні рибальські снасті: ятері, сіті, тяглові неводи тощо.
Величезну допомогу в обробітку землі колгоспам подала Овідіопольська машинно-тракторна станція, створена навесні 1934 року. МТС несла в колгоспи високу індустріальну культуру, домотала колишнім одноосібникам опанувати передову культуру землеробства. З ініціативи політвідділу МТС в Овідіополі було організовано 230 постійних ланок, які працювали за методом знатного сибірського ланкового механізаторів закінчило близько 30 чоловік.
Спираючись на допомогу держави і шефів з одеських підприємств овідіопольскі колгоспи поступово зміцнювались економічно, ставали висококультурними господарствами.
Особливо значних успіхів у розвитку господарства досяг колгосп «Перша п’ятирічка». До 1939 року тут спорудили нові тваринницькі приміщення, вдвоє збільшили поголів’я громадської худоби. Артіль першою в районі достроково виконала план продажу молока і м’яса державі. Кращий свинар Л. Л. Крутоголов за високі показники в праці був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У передвоєнні роки уславився ударною працею бригадир колгоспу ім. Дзержинського П. Н. Чабан. Він став ініціатором змагання за одержання з кожного гектара посіву по 150 пудів зерна. В 1938 році П. Н. Чабан добився на площі 80 га по 24,5 цнт озимої пшениці з га. Зразково трудились колгоспники артілі ім. Дзержинського. Вони добились стабільних урожаїв зернових і технічних культур, невтомно розвивали громадське тваринництво. Вагомий вклад в цю справу внесла одна з кращих доярок області О. І. Загороднюк, яка щороку надоювала від своєї групи корів по 2800-2900 кг молока. Двічі – в 1939 та 1940 рр. – передова тваринниця була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1939 році її обрали депутатом районної Ради. У відповідь на високе довір’я О. І. Загородню в 1940 році надоїла по 3 тис. кг молока від фуражної корови, а від рекордистки Тамари – 4020 кілограмів.
Підготовка до виробів у місцеві Ради в 1939 році викликали у трудящих Овідіопольської МТС. Кращий тракторист М. І. Головченко виконав узяте зобов’язання. За сезон він виробив трактором «ХТЗ» 362 га, заощадивши 150 кг пального. Комбайнер Ф. А. Тимченко зібрав комбайном зернові культури на площі 559 га і намолотив 6216 цнт зерна. Обидва механізатори були затверджені учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року.
Праця на себе, на свою державу викликали в людей трудове піднесення, бажання находити нові резерви для збільшення громадського господарства. Сільський селекціонер Ф. І. Шнур внаслідок сотні дослідів, зроблених у хаті-лабораторії, в 1939 році вивів новий сорт пшениці. Посіяна на 24 га площі, вона дала по 27 цнт зерна з кожного гектара. Новим сортом зацікавились багато ланок і бригад району.
З кожним роком поліпшувався добробут людей. В середньому на кожний трудодень в овідіопольських колгоспах нараховували по 6-7 крб. грішми та по 3-4 кг зерна. Про зростання добробуту людей свідчить той факт, що в 1940 році товарооборот порівняно з 1939 роком зріс у півтора раза. В жовтні
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Сухий Лиман
- Роксолани
- Олександрівка
- Новоградківка
- Миколаївка
- Йосипівка
- Дальник
- Великодолинське
- Барабой