Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Боднер, М. С. Вербицький, К. В. Григоренко, Ф. П. Гуляницький, Я. П. Гуляницький, А. А. Коваленко, В. А. Коваленко, В. П. Ленкар, П. І. Марченко, В. В. Нікітський, М. С. Нікітський, В. В. Сімаков.
І от настав жаданий час визволення. 13 квітня 1944 року в Овідіополь вступив 220-й гвардійський ордена Леніна стрілецький полк 79-ї гвардійської дивізії 62-ї армії під командуванням гвардії полковника М. С. Шейкіна. З 13 по 27 квітня 1944 року 220-й полк тримав оборону поблизу Овідіополя, бо правий берег Дністра був ще в руках ворога.
Сотні овідіопольців боронили здобутки Жовтня на фронтах Великої Вітчизняної війни. Виняткову мужність, вірність воїнському обов’язку виявили генерал-майор артилерії В. С. Лазаренко, контр-адмірал І. Г. Шелінговський, полковник, кандидат військових наук Д. М. Зубко, кавалер трьох орденів Слави гвардії сержант О. І. Матіященко, командир полкової розвідки, кавалер шістьох орденів і чотирьох медалей В. В. Кудрявцев.
Невмирущою славою вкрив своє ім’я уродженець Овідіополя П. М. Вертилецький. З боями прийшов він великий воєнний шлях, визволяючи від ворога Україну, Білорусію і Польщу. На Ельбі кулеметників під командуванням гвардії сержанта Вертилецького біля ім. Шверіна оточили гітлерівці. Гвардійці відбили ворожий напад і самі перейшли в наступ, захопивши багатьох фашистів у полон. За цей подвиг Вертилецькому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Крім того, його було нагороджено трьома медалями «За відвагу». 3 лютого 1945 року П. М. Вертилецький загинув смертю героя. В центрі села воїну-герою споруджено пам’ятник. Його ім’я присвоєно центральній вулиці села, овідіопольській школі та одеському професійно-технічному училищу, де він вчився, теплоходу, що курсує між Овідіополем та Білгородом-Дністровським.. На будинку школи встановлено меморіальну дошку, а в піонерській кімнаті про бойові подвиги П. Вертилецького розповідає стенд.
Сумну картину являв собою Овідіополь після визволення. Фашистські загарбники зруйнували і салили всі господарські приміщення колгоспів, десятки житлових будинків, культурно-побутові об’єкти, завдання селу збитків на суму 332,6 тис. карбованців.
Перша післявоєнна весна була тяжкою. Не вистачало тяглової сили, робочих рук. Щоправда, одна з військових частин залишила тут кілька коней і трактор. Колгосп ім.. Дзержинського та «Перша п’ятирічка» вчасно провели сівбу і добре доглянули посіви. Весну Перемоги колгоспники Овідіополя відзначили повним освоєнням довоєнних площ. Наступного 1946 року вони посіли одне з перших місць в області по урожайності сільськогосподарських культур. Колгоспники артілі «перша п’ятирічка» та інших артілей Овідіополя виступили ініціаторами змагання на честь 29-х роковин Жовтня. У відкритому лісі до трудівників району колгоспники писали: «Закликаємо всіх колгоспників, колгоспниць, працівників радгоспів та МТС нашого району розгорнути соціалістичне змагання на честь великого свята».
Слова свого трудівники артілі додержали з честю: вони вчасно завершили сівбу ранніх зернових культур, відбудували тваринницькі приміщення, забезпечили худобу кормами. Як і раніше, перед у змаганні вели комуністи.
В трьох колгоспах – «Перша п’ятирічка», «Політвідділ», ім. Дзержинського в 1945 році відновили діяльність партійні організації, на фермах були створені комсомольсько-молодіжні групи.
В піднесенні артільного виробництва винятково важливу роль відіграли механізатори. Саме в перші післявоєнні роки почалася слава одного з кращих трактористів Одещини – Л. С. Кушка. Він почав свій трудовий шлях у колгоспі ім. Дзержинського після закінчення училища механізації сільського господарства. В 1947 році його призначили бригадиром тракторної бригади Овідіопольської МТС. Молодий механізатор разом з товаришами виробив до 15 квітня 1947 року на кожний трактор по 176 га і зекономив 60 кг пального. Приклад передової бригади наслідували інші механізатори. Так, комуніст Гонтаренко перевиконав змінну норму на 300
Овідіополь
Сторінка 6 з 9
кабель, принесли старий радіоприймач. Патріоти намагались встановити зв'язок з одеським підпіллям, але їх виказав провокатор. Після нелюдських катувань учасників групи в 1943 році розстріляли. Всіх їх посмертно нагороджено медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ступеня. В центрі Овідіополя височить обеліск, на якому викарбовані їх імена: І. І. І от настав жаданий час визволення. 13 квітня 1944 року в Овідіополь вступив 220-й гвардійський ордена Леніна стрілецький полк 79-ї гвардійської дивізії 62-ї армії під командуванням гвардії полковника М. С. Шейкіна. З 13 по 27 квітня 1944 року 220-й полк тримав оборону поблизу Овідіополя, бо правий берег Дністра був ще в руках ворога.
Сотні овідіопольців боронили здобутки Жовтня на фронтах Великої Вітчизняної війни. Виняткову мужність, вірність воїнському обов’язку виявили генерал-майор артилерії В. С. Лазаренко, контр-адмірал І. Г. Шелінговський, полковник, кандидат військових наук Д. М. Зубко, кавалер трьох орденів Слави гвардії сержант О. І. Матіященко, командир полкової розвідки, кавалер шістьох орденів і чотирьох медалей В. В. Кудрявцев.
Невмирущою славою вкрив своє ім’я уродженець Овідіополя П. М. Вертилецький. З боями прийшов він великий воєнний шлях, визволяючи від ворога Україну, Білорусію і Польщу. На Ельбі кулеметників під командуванням гвардії сержанта Вертилецького біля ім. Шверіна оточили гітлерівці. Гвардійці відбили ворожий напад і самі перейшли в наступ, захопивши багатьох фашистів у полон. За цей подвиг Вертилецькому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Крім того, його було нагороджено трьома медалями «За відвагу». 3 лютого 1945 року П. М. Вертилецький загинув смертю героя. В центрі села воїну-герою споруджено пам’ятник. Його ім’я присвоєно центральній вулиці села, овідіопольській школі та одеському професійно-технічному училищу, де він вчився, теплоходу, що курсує між Овідіополем та Білгородом-Дністровським.. На будинку школи встановлено меморіальну дошку, а в піонерській кімнаті про бойові подвиги П. Вертилецького розповідає стенд.
Сумну картину являв собою Овідіополь після визволення. Фашистські загарбники зруйнували і салили всі господарські приміщення колгоспів, десятки житлових будинків, культурно-побутові об’єкти, завдання селу збитків на суму 332,6 тис. карбованців.
Перша післявоєнна весна була тяжкою. Не вистачало тяглової сили, робочих рук. Щоправда, одна з військових частин залишила тут кілька коней і трактор. Колгосп ім.. Дзержинського та «Перша п’ятирічка» вчасно провели сівбу і добре доглянули посіви. Весну Перемоги колгоспники Овідіополя відзначили повним освоєнням довоєнних площ. Наступного 1946 року вони посіли одне з перших місць в області по урожайності сільськогосподарських культур. Колгоспники артілі «перша п’ятирічка» та інших артілей Овідіополя виступили ініціаторами змагання на честь 29-х роковин Жовтня. У відкритому лісі до трудівників району колгоспники писали: «Закликаємо всіх колгоспників, колгоспниць, працівників радгоспів та МТС нашого району розгорнути соціалістичне змагання на честь великого свята».
Слова свого трудівники артілі додержали з честю: вони вчасно завершили сівбу ранніх зернових культур, відбудували тваринницькі приміщення, забезпечили худобу кормами. Як і раніше, перед у змаганні вели комуністи.
В трьох колгоспах – «Перша п’ятирічка», «Політвідділ», ім. Дзержинського в 1945 році відновили діяльність партійні організації, на фермах були створені комсомольсько-молодіжні групи.
В піднесенні артільного виробництва винятково важливу роль відіграли механізатори. Саме в перші післявоєнні роки почалася слава одного з кращих трактористів Одещини – Л. С. Кушка. Він почав свій трудовий шлях у колгоспі ім. Дзержинського після закінчення училища механізації сільського господарства. В 1947 році його призначили бригадиром тракторної бригади Овідіопольської МТС. Молодий механізатор разом з товаришами виробив до 15 квітня 1947 року на кожний трактор по 176 га і зекономив 60 кг пального. Приклад передової бригади наслідували інші механізатори. Так, комуніст Гонтаренко перевиконав змінну норму на 300
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Сухий Лиман
- Роксолани
- Олександрівка
- Новоградківка
- Миколаївка
- Йосипівка
- Дальник
- Великодолинське
- Барабой