Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після придушення страйку почались репресії. 19 грудня 1905 року робітникам Роздільної оголосили наказ про заборону профспілок. Були
запроваджені «чорні з роботи, знижували їм заробітну плату. Монархісти створили в селищі відділення чорносотенного «Союза русского народа».
Незадовго до першої світової війни розпочалось будівництво другої залізничної магістралі, що з'єднала Москву з Одесою. Вона була введена в експлуатацію в 1914 році. Зростання товарооборотів у зв’язку з економічним пожвавленням напередодні першої світової війни та розширенням обсягу робіт сприяли збільшенню кількості робітників на вузлі, а, отже, й населення Роздільної. За даними перепису 1916 року, тут жило 1770 чоловік.
Коли почалась війна, через Роздільну ринув величезний потік військових ешелонів, що спрямували до Одеси – бази Румунського фронту – та до Кишинева. Через надзвичайне перевантаження станції тут побудували відвідну колію Роздільна – Кучурган.
Війна ще більше погіршила і без того тяжке становище трудящих. Чимало чоловіків було мобілізовано на фронт, і сім'ї лишились без годувальників. Піднялися ціни на продукти харчування та промислові товари, хоча заробітна плата лишалась такою ж.
У 1914 році в селян реквізували майже всіх коней; з жителів почали стягувати податки – шляховий, гужовий, пожежний, конвойний.
Злигодні війни йшли на фронт військові ешелони та вантажі переважно з боєприпасами і продовольством, а з фронту прибували поранені, які розповідали земляка про те, що солдати настроєні проти війни, що вони не хочуть захищати інтереси імперіалістів і вимагають припинити криваву бойню. Революційно настроєні залізничники П. М. Бойченко, М. М. Святський, І. Є. Субач, Я. П. Пятецький проводили серед трудящих агітаційну роботу.
Війна, що тривала і після повалення самодержавства, голод і нестатки викликали гнів і обурення робітників. Тимчасовий уряд нібито для охорони залізниці Одеса-Київ, а насправді для придушення повстань, що почались на Одещині, направив у травні 1917 року в Роздільну 12-й драгунський Стародубський полк і встановив нагляд за станцією.
Справжнє визволення роздільнянцями принесла Велика Жовтнева соціалістична революція. Після перемоги Радянської влади в Одесі в Роздільній наприкінці січня 1918 рок було створено ревком, до складу якого ввійшли робітники залізниці С. Я. Куртов, І. І, Рацек, В. І, Улусян та Р. І. Шпак (голова).
Багато робітників і селян переселилися в будинки, де раніше жили багатії, вдовам і сільській бідноті було безплатно видано зерно. Відкрився клуб-агітпункт, у якому провадилась культурно-освітня робота, організовувався лікнеп. Для освітлення кубу й школи залізничники встановили двигун і динамомашину.
Але ревком тільки почав розгортати свою діяльність, як на початку березня 1918 року біля Роздільної розпочались бої 3-ї Української радянської армії проти австро-німецьких загарбників. Штаб головного командування Червоної Армії на південному заході України вживав необхідних заходів для відсічі загарбникам біля Бірзули, Слобідки, Роздільної.
Щоб перепинити окупантам шлях на Одесу, червоноармійські загони вступили з ворогом у бій в районі Роздільної. Перші бої закінчились розгромом окупантів. Їх відігнали від станції.
Та сили були нерівні, і 11 березня після запеклих боїв австро-німецькі війська захопили Роздільну. Вже після цього через Роздільну в район розташування радянських військ прорвався загін Г. І. Косовського, що був відрізаний в районі Дубоссар.
Роздільнянський ревком, перейшовши на підпільне становище, став організатором опору австро-німецьким окупантам. Під час Всеукраїнського страйку залізничників у липні 1918 року в Роздільній виник страйковий комітет, до якого ввійшли робітники І. М. Фрунзе(голова страйкому), П. М. Бойченко, П. І. Добровольський, Р. І. Шпак та інші. Разом з одеськими залізничниками роздільнянці виводили з ладу колії і поїзди, припиняли роботу пошти і телеграфу. У департамент гетьманської державної варти
Роздільна
Сторінка 2 з 8
тільки до Жмеринки… На станціях Одеса-Головна, Бірзула на телеграфі працюють сапери».Після придушення страйку почались репресії. 19 грудня 1905 року робітникам Роздільної оголосили наказ про заборону профспілок. Були
Незадовго до першої світової війни розпочалось будівництво другої залізничної магістралі, що з'єднала Москву з Одесою. Вона була введена в експлуатацію в 1914 році. Зростання товарооборотів у зв’язку з економічним пожвавленням напередодні першої світової війни та розширенням обсягу робіт сприяли збільшенню кількості робітників на вузлі, а, отже, й населення Роздільної. За даними перепису 1916 року, тут жило 1770 чоловік.
Коли почалась війна, через Роздільну ринув величезний потік військових ешелонів, що спрямували до Одеси – бази Румунського фронту – та до Кишинева. Через надзвичайне перевантаження станції тут побудували відвідну колію Роздільна – Кучурган.
Війна ще більше погіршила і без того тяжке становище трудящих. Чимало чоловіків було мобілізовано на фронт, і сім'ї лишились без годувальників. Піднялися ціни на продукти харчування та промислові товари, хоча заробітна плата лишалась такою ж.
У 1914 році в селян реквізували майже всіх коней; з жителів почали стягувати податки – шляховий, гужовий, пожежний, конвойний.
Злигодні війни йшли на фронт військові ешелони та вантажі переважно з боєприпасами і продовольством, а з фронту прибували поранені, які розповідали земляка про те, що солдати настроєні проти війни, що вони не хочуть захищати інтереси імперіалістів і вимагають припинити криваву бойню. Революційно настроєні залізничники П. М. Бойченко, М. М. Святський, І. Є. Субач, Я. П. Пятецький проводили серед трудящих агітаційну роботу.
Війна, що тривала і після повалення самодержавства, голод і нестатки викликали гнів і обурення робітників. Тимчасовий уряд нібито для охорони залізниці Одеса-Київ, а насправді для придушення повстань, що почались на Одещині, направив у травні 1917 року в Роздільну 12-й драгунський Стародубський полк і встановив нагляд за станцією.
Справжнє визволення роздільнянцями принесла Велика Жовтнева соціалістична революція. Після перемоги Радянської влади в Одесі в Роздільній наприкінці січня 1918 рок було створено ревком, до складу якого ввійшли робітники залізниці С. Я. Куртов, І. І, Рацек, В. І, Улусян та Р. І. Шпак (голова).
Багато робітників і селян переселилися в будинки, де раніше жили багатії, вдовам і сільській бідноті було безплатно видано зерно. Відкрився клуб-агітпункт, у якому провадилась культурно-освітня робота, організовувався лікнеп. Для освітлення кубу й школи залізничники встановили двигун і динамомашину.
Але ревком тільки почав розгортати свою діяльність, як на початку березня 1918 року біля Роздільної розпочались бої 3-ї Української радянської армії проти австро-німецьких загарбників. Штаб головного командування Червоної Армії на південному заході України вживав необхідних заходів для відсічі загарбникам біля Бірзули, Слобідки, Роздільної.
Щоб перепинити окупантам шлях на Одесу, червоноармійські загони вступили з ворогом у бій в районі Роздільної. Перші бої закінчились розгромом окупантів. Їх відігнали від станції.
Та сили були нерівні, і 11 березня після запеклих боїв австро-німецькі війська захопили Роздільну. Вже після цього через Роздільну в район розташування радянських військ прорвався загін Г. І. Косовського, що був відрізаний в районі Дубоссар.
Роздільнянський ревком, перейшовши на підпільне становище, став організатором опору австро-німецьким окупантам. Під час Всеукраїнського страйку залізничників у липні 1918 року в Роздільній виник страйковий комітет, до якого ввійшли робітники І. М. Фрунзе(голова страйкому), П. М. Бойченко, П. І. Добровольський, Р. І. Шпак та інші. Разом з одеськими залізничниками роздільнянці виводили з ладу колії і поїзди, припиняли роботу пошти і телеграфу. У департамент гетьманської державної варти
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Яковлівка
- Щербанка
- Старостине
- Понятівка
- Новоукраїнка
- Марківка
- Лиманське
- Кучурган
- Кірове
- Кам’янка
- Єреміївка
- Єгорівка
- Гаївка
- Виноградар
- Бецилове