Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Роздільна

тільки до Жмеринки… На станціях Одеса-Головна, Бірзула на телеграфі працюють сапери».
Після придушення страйку почались репресії. 19 грудня 1905 року робітникам Роздільної оголосили наказ про заборону профспілок. Були
запроваджені «чорні з роботи, знижували їм заробітну плату. Монархісти створили в селищі відділення чорносотенного «Союза русского народа».
Незадовго до першої світової війни розпочалось будівництво другої залізничної магістралі, що з'єднала Москву з Одесою. Вона була введена в експлуатацію в 1914 році. Зростання товарооборотів у зв’язку з економічним пожвавленням напередодні першої світової війни та розширенням обсягу робіт сприяли збільшенню кількості робітників на вузлі, а, отже, й населення Роздільної. За даними перепису 1916 року, тут жило 1770 чоловік.
Коли почалась війна, через Роздільну ринув величезний потік військових ешелонів, що спрямували до Одеси – бази Румунського фронту – та до Кишинева. Через надзвичайне перевантаження станції тут побудували відвідну колію Роздільна – Кучурган.
Війна ще більше погіршила і без того тяжке становище трудящих. Чимало чоловіків було мобілізовано на фронт, і сім'ї лишились без годувальників. Піднялися ціни на продукти харчування та промислові товари, хоча заробітна плата лишалась такою ж.
У 1914 році в селян реквізували майже всіх коней; з жителів почали стягувати податки – шляховий, гужовий, пожежний, конвойний.
Злигодні війни йшли на фронт військові ешелони та вантажі переважно з боєприпасами і продовольством, а з фронту прибували поранені, які розповідали земляка про те, що солдати настроєні проти війни, що вони не хочуть захищати інтереси імперіалістів і вимагають припинити криваву бойню. Революційно настроєні залізничники П. М. Бойченко, М. М. Святський, І. Є. Субач, Я. П. Пятецький проводили серед трудящих агітаційну роботу.
Війна, що тривала і після повалення самодержавства, голод і нестатки викликали гнів і обурення робітників. Тимчасовий уряд нібито для охорони залізниці Одеса-Київ, а насправді для придушення повстань, що почались на Одещині, направив у травні 1917 року в Роздільну 12-й драгунський Стародубський полк і встановив нагляд за станцією.
Справжнє визволення роздільнянцями принесла Велика Жовтнева соціалістична революція. Після перемоги Радянської влади в Одесі в Роздільній наприкінці січня 1918 рок було створено ревком, до складу якого ввійшли робітники залізниці С. Я. Куртов, І. І, Рацек, В. І, Улусян та Р. І. Шпак (голова).
Багато робітників і селян переселилися в будинки, де раніше жили багатії, вдовам і сільській бідноті було безплатно видано зерно. Відкрився клуб-агітпункт, у якому провадилась культурно-освітня робота, організовувався лікнеп. Для освітлення кубу й школи залізничники встановили двигун і динамомашину.
Але ревком тільки почав розгортати свою діяльність, як на початку березня 1918 року біля Роздільної розпочались бої 3-ї Української радянської армії проти австро-німецьких загарбників. Штаб головного командування Червоної Армії на південному заході України вживав необхідних заходів для відсічі загарбникам біля Бірзули, Слобідки, Роздільної.
Щоб перепинити окупантам шлях на Одесу, червоноармійські загони вступили з ворогом у бій в районі Роздільної. Перші бої закінчились розгромом окупантів. Їх відігнали від станції.
Та сили були нерівні, і 11 березня після запеклих боїв австро-німецькі війська захопили Роздільну. Вже після цього через Роздільну в район розташування радянських військ прорвався загін Г. І. Косовського, що був відрізаний в районі Дубоссар.
Роздільнянський ревком, перейшовши на підпільне становище, став організатором опору австро-німецьким окупантам. Під час Всеукраїнського страйку залізничників у липні 1918 року в Роздільній виник страйковий комітет, до якого ввійшли робітники І. М. Фрунзе(голова страйкому), П. М. Бойченко, П. І. Добровольський, Р. І. Шпак та інші. Разом з одеськими залізничниками роздільнянці виводили з ладу колії і поїзди, припиняли роботу пошти і телеграфу. У департамент гетьманської державної варти


Сучасна карта - Роздільна