Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На початку серпня 1922 року в селищі організувався КНС. Ще в 1920 році селяни одержали землю, але більшість із них мала коней і тому засівала тільки половину землі. Посуха 1921 року ускладнена і без того тяжке становище хліборобів. Того року роздільнянці зібрали з десятини тільки по 3,1 пуда зерна.
Держава допомогла селянам насінням, надала позику для придбання інвентаря; незаможників було звільнено від податків, а для перевезення закріпленого зерна виділено безплатно вагони. Наступного року становище дещо поліпшилось: селяни зібрали по 22 пуди озимої пшениці та 21 пуду кукурудзи з десятини.
Селяни почали більше садити городніх та просапних культур. Вони взяли участь у конкурсі по налагодженню правильних сівозмін та розширенню парового клину.
У 1923 році Роздільна стала районним центром Одеського повіту, а наступного року за новим територіально-адміністративним поділом увійшла до складу Тарасо-Шевченківського району.
У роки відбудованого періоду залізничники змагалися за те, щоб якнайскоріше досягти довоєнного рівня за вантажооборотом, який у 1925-1926 рр. становив 70 проц. проти 1913 року. Перевезення пасажирів у цей час досягло 80 проц. порівняно з 16,5 проц. у 1921-22 роках.
Розгорнулось велике житлове будівництво. У 1924 році в Роздільній з'явились нові житлові райони – імені 9 січня та «Житлокооп». У 1925 році стали до ладу перші підприємства місцевої промисловості : млин, олійня, нафтобаза, цегельний завод. Налагоджувалась торгівля. Відкрилося 6 кооперативних магазинів. Приватні магазини (їх було 5) не могли суперничати з кооперативною торгівлею, і непманам довелось здати свої патенти.
В галузі культури значною подією стало відкриття в 1926 році клубу залізничників та сільбуду. Учасники художньої самодіяльності показали перші вистави.
Партійна організація, яка спрямовувала всі відбудовні роботи, зростала переважно за рахунок залізничників. Під час ленінського призову вступили до партії 45 чоловік. Наприкінці 1925 року у Роздільній було 55 комуністів, а через 3 роки – 72, в т. ч. 50 робітників, 9 селян та 13 службовців. Партійний комітет створив агітколектив з числа комуністів та комсомольців і він провадив антирелігійну роботу.
Комуністи та комсомольці самі прагнули до знань і вели за собою інших. В жовтні 1927 року організувалась вечірня радпартшкола, де вчились 24 комуністи. Зростали й комсомольські лави. У 1928 році комсомольський осередок об’єднував близько 100 комсомольців.
Відбудова транспорту і введення в дію нових підприємств сприяли збільшенню кількості населення. У 1927 році в Роздільній жило 2285 чоловік. В цей час тут налічувалось 265 селянських дворів. Щоб полегшити становище бідняцької частини населення, було створено сільськогосподарське кредитно-кооперативне товариство, яке подавало допомогу в обробітку землі безкінним та однокінним господарствам, виділяло насіння для сівби тощо.
До десятої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції у Роздільній вступила в дію нова електростанція, десятки сімей переселились у нові будинки. Почалось будівництво готелю та електрифікація всього селища. По вантажообороту станція на цей час досягла довоєнного рівня.
Серед залізничників та сільського населення проводилась велика культурно-масова робота. В сільській і клубній бібліотеках та хаті-читальні відбувались голосні читання газет і журналів та огляд міжнародних подій. З нагоди 15-річчя «Правды» було організовано виставку стінгазет і проведено збори робсількорів.
Велику активність виявляли жінки. Двічі на місяць в селищі відбувались жіночі делегатські збори. За дорученням парторганізації комуністка С. Ф. Іваненко (жінорг) та селищні активістки залучили всіх жінок до навчання в школах лікнепу, д роботи в селищній Раді.
Роздільна
Сторінка 4 з 8
З ініціативи партійної та профспілкової організації у 1921 році почалося спорудження електростанції. Активну участь у будівництві взяли комсомольці, якими керував С. К. Буженець. У 1922 році в Роздільній було створено комсомольській осередок, очолений П. Сусловим. Держава допомогла селянам насінням, надала позику для придбання інвентаря; незаможників було звільнено від податків, а для перевезення закріпленого зерна виділено безплатно вагони. Наступного року становище дещо поліпшилось: селяни зібрали по 22 пуди озимої пшениці та 21 пуду кукурудзи з десятини.
Селяни почали більше садити городніх та просапних культур. Вони взяли участь у конкурсі по налагодженню правильних сівозмін та розширенню парового клину.
У 1923 році Роздільна стала районним центром Одеського повіту, а наступного року за новим територіально-адміністративним поділом увійшла до складу Тарасо-Шевченківського району.
У роки відбудованого періоду залізничники змагалися за те, щоб якнайскоріше досягти довоєнного рівня за вантажооборотом, який у 1925-1926 рр. становив 70 проц. проти 1913 року. Перевезення пасажирів у цей час досягло 80 проц. порівняно з 16,5 проц. у 1921-22 роках.
Розгорнулось велике житлове будівництво. У 1924 році в Роздільній з'явились нові житлові райони – імені 9 січня та «Житлокооп». У 1925 році стали до ладу перші підприємства місцевої промисловості : млин, олійня, нафтобаза, цегельний завод. Налагоджувалась торгівля. Відкрилося 6 кооперативних магазинів. Приватні магазини (їх було 5) не могли суперничати з кооперативною торгівлею, і непманам довелось здати свої патенти.
В галузі культури значною подією стало відкриття в 1926 році клубу залізничників та сільбуду. Учасники художньої самодіяльності показали перші вистави.
Партійна організація, яка спрямовувала всі відбудовні роботи, зростала переважно за рахунок залізничників. Під час ленінського призову вступили до партії 45 чоловік. Наприкінці 1925 року у Роздільній було 55 комуністів, а через 3 роки – 72, в т. ч. 50 робітників, 9 селян та 13 службовців. Партійний комітет створив агітколектив з числа комуністів та комсомольців і він провадив антирелігійну роботу.
Комуністи та комсомольці самі прагнули до знань і вели за собою інших. В жовтні 1927 року організувалась вечірня радпартшкола, де вчились 24 комуністи. Зростали й комсомольські лави. У 1928 році комсомольський осередок об’єднував близько 100 комсомольців.
Відбудова транспорту і введення в дію нових підприємств сприяли збільшенню кількості населення. У 1927 році в Роздільній жило 2285 чоловік. В цей час тут налічувалось 265 селянських дворів. Щоб полегшити становище бідняцької частини населення, було створено сільськогосподарське кредитно-кооперативне товариство, яке подавало допомогу в обробітку землі безкінним та однокінним господарствам, виділяло насіння для сівби тощо.
До десятої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції у Роздільній вступила в дію нова електростанція, десятки сімей переселились у нові будинки. Почалось будівництво готелю та електрифікація всього селища. По вантажообороту станція на цей час досягла довоєнного рівня.
Серед залізничників та сільського населення проводилась велика культурно-масова робота. В сільській і клубній бібліотеках та хаті-читальні відбувались голосні читання газет і журналів та огляд міжнародних подій. З нагоди 15-річчя «Правды» було організовано виставку стінгазет і проведено збори робсількорів.
Велику активність виявляли жінки. Двічі на місяць в селищі відбувались жіночі делегатські збори. За дорученням парторганізації комуністка С. Ф. Іваненко (жінорг) та селищні активістки залучили всіх жінок до навчання в школах лікнепу, д роботи в селищній Раді.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Яковлівка
- Щербанка
- Старостине
- Понятівка
- Новоукраїнка
- Марківка
- Лиманське
- Кучурган
- Кірове
- Кам’янка
- Єреміївка
- Єгорівка
- Гаївка
- Виноградар
- Бецилове