Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
збиралися не тільки молоді, а й літні люди. Тут розмовляли, співали пісень і одночасно виконували якусь роботу; у росіян і українців, як правило, чоловіки нанизували перець, тютюн, жінки пряли, плели; у молдаван — теребили кукурудзу, пряли вовну.
На початку XX століття становище переважної більшості жителів Тузлів значно погіршало. Збільшилася кількість безземельних і таких господарств, що мали по 1—5 десятин землі. Безземельні наймалися на роботу до куркулів або працювали на соляному промислі.
Діти бідняків у школі не навчалися. Якщо часом бідняцька дитина починала ходити до школи, то тільки до перших морозів, а потім за браком взуття і одягу залишала її. До того ж невеличке однокласне народне училище не могло вмістити й половини бажаючих. Містилося воно в старому, тісному, вогкому і темному будинку. Завідуючий училищем І. Д. Володимиров даремно просив адміністрацію про розширення школи. Щоб якось вмістити дітей, він розсаджував їх біля вікон і в проходах між партами на ящиках тощо. Училище не мало ні учнівської бібліотеки, ні елементарних наочних приладь. Між тим, потреба вчитись була велика. З року в рік багатьом дітям відмовляли в прийомі до школи за «недостачею місць».
Тяжке матеріальне становище викликало гостре незадоволення серед трудового населення. На початку XX століття в село проникають революційні ідеї. З жандармських документів відомо, що в квітні 1904 року в Кишиневі були затримані житель посаду Тузлів Д. Р. Вегержниський, 32 років, і житель Кишинева Корнієнко, які поширювали нелегальну літературу з метою агітації серед населення. Під час обшуку в обох затриманих знайдено соціал-демократичні видання — 5 примірників прокламацій і 4 брошури.
Під впливом революційних подій, що відбувались по всій країні 1905—1907 рр., спалахнули виступи трудящих і в Тузлах. Селяни намагалися поділити землі місцевих багатіїв і сусідніх поміщиків. Виступаючи проти самоуправства і гніту експлуататорів, у 1906 році вони підпалювали поміщицькі садиби.
Революційна боротьба продовжувалась і в наступні роки. У 1917 році вона розгорнулась з новою силою і проходила в Тузлах більш організовано, ніж в інших селах Ізмаїльського повіту. Однак після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції куркулі на чолі з повітовим комісаром Тимчасового уряду намагалися захопити в свої руки владу в сільських і волосних комітетах, зберегти старі посади, чиновників. Колишні чорносотенці, писарі, шинкарі, староста, збирачі податей і сотники перешкоджали трудовому народові вибирати своїх представників до місцевих органів управління. Восени 1917 року селяни Тузлів виступили проти дій реакції і обрали сільський комітет.
Звістка про Велику Жовтневу соціалістичну революцію в Петрограді прийняття декретів про землю й мир мала вирішальний вплив на посилення революційної боротьби в Тузлах. Протягом листопада - грудня 1917 року і січня 1918 року селяни розподіляли між собою куркульські землі.
Довести революційні перетворення на село до кінця не довелось. Скориставшись виключно важким становищем молодої Радянської держави, румунськи бояри за допомогою націоналістів-зрадників молдавського народу, всупереч бажанням трудящих, взимку 1918 року окупували Бессарабію, в т. ч. й Тузли. Почалися довгі і тяжкі роки
Тузли
Сторінка 3 з 7
піснях, казках і переказах злими ворогами завжди були турки, татари, польська шяхта, свої поневолювачі - російські та українські поміщики і молдавські бояри. В побутових піснях оспівувалися різні процеси праці. На традиційні вечорниці в українців і молдаван та вечорки в росіян На початку XX століття становище переважної більшості жителів Тузлів значно погіршало. Збільшилася кількість безземельних і таких господарств, що мали по 1—5 десятин землі. Безземельні наймалися на роботу до куркулів або працювали на соляному промислі.
Діти бідняків у школі не навчалися. Якщо часом бідняцька дитина починала ходити до школи, то тільки до перших морозів, а потім за браком взуття і одягу залишала її. До того ж невеличке однокласне народне училище не могло вмістити й половини бажаючих. Містилося воно в старому, тісному, вогкому і темному будинку. Завідуючий училищем І. Д. Володимиров даремно просив адміністрацію про розширення школи. Щоб якось вмістити дітей, він розсаджував їх біля вікон і в проходах між партами на ящиках тощо. Училище не мало ні учнівської бібліотеки, ні елементарних наочних приладь. Між тим, потреба вчитись була велика. З року в рік багатьом дітям відмовляли в прийомі до школи за «недостачею місць».
Тяжке матеріальне становище викликало гостре незадоволення серед трудового населення. На початку XX століття в село проникають революційні ідеї. З жандармських документів відомо, що в квітні 1904 року в Кишиневі були затримані житель посаду Тузлів Д. Р. Вегержниський, 32 років, і житель Кишинева Корнієнко, які поширювали нелегальну літературу з метою агітації серед населення. Під час обшуку в обох затриманих знайдено соціал-демократичні видання — 5 примірників прокламацій і 4 брошури.
Під впливом революційних подій, що відбувались по всій країні 1905—1907 рр., спалахнули виступи трудящих і в Тузлах. Селяни намагалися поділити землі місцевих багатіїв і сусідніх поміщиків. Виступаючи проти самоуправства і гніту експлуататорів, у 1906 році вони підпалювали поміщицькі садиби.
Революційна боротьба продовжувалась і в наступні роки. У 1917 році вона розгорнулась з новою силою і проходила в Тузлах більш організовано, ніж в інших селах Ізмаїльського повіту. Однак після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції куркулі на чолі з повітовим комісаром Тимчасового уряду намагалися захопити в свої руки владу в сільських і волосних комітетах, зберегти старі посади, чиновників. Колишні чорносотенці, писарі, шинкарі, староста, збирачі податей і сотники перешкоджали трудовому народові вибирати своїх представників до місцевих органів управління. Восени 1917 року селяни Тузлів виступили проти дій реакції і обрали сільський комітет.
Звістка про Велику Жовтневу соціалістичну революцію в Петрограді прийняття декретів про землю й мир мала вирішальний вплив на посилення революційної боротьби в Тузлах. Протягом листопада - грудня 1917 року і січня 1918 року селяни розподіляли між собою куркульські землі.
Довести революційні перетворення на село до кінця не довелось. Скориставшись виключно важким становищем молодої Радянської держави, румунськи бояри за допомогою націоналістів-зрадників молдавського народу, всупереч бажанням трудящих, взимку 1918 року окупували Бессарабію, в т. ч. й Тузли. Почалися довгі і тяжкі роки