Сторінка 6 з 7
колгоспу. Восені 1945 року в артіль «Победа» об'єдналося 50 господарств. Головою правління обрали І. М.Маймеска. Господарство поступово міцніло економічно і організаційно. В 1947 році на його поля прийшов перший трактор, за стерном якого сидів перший тузлівський тракторист В. Ф. Куртов. Через рік він став бригадиром тракторної
бригади і на цій посаді працює й досі. Незважаючи на недостатню кількість техніки, трудівники колгоспу завдяки самовідданій праці перевиконували планові завдання. Навіть у неврожайний 1947 рік молодіжна ланка артілі, яку очолювала І. Воднічел, зібрала по 37 цнт кукурудзі, в зерні з гектара. Одноосібні селяни стали переконуватись у перевазі колективних методів господарювання.
Трудящі східних республік країни подали допомогу районам, визволеним від ворожої навали. Почала прибувати техніка.
Рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС про подання матеріально- технічної допомоги сільському господарству і підвищення матеріальної зацікавленості колгоспників у наслідках своєї праці дали позитивні результати. Прибутки артілі за 1953 рік перевищували 1,2 млн. крб. Колгоспники одержали по 4 кг зерна на трудодень.
Подальші заходи партії й уряду сприяли невпинному піднесенню колгоспного виробництва. За рахунок освоєння непридатних земель розширилася посівна площа. З 5582 га землі, закріплених за артіллю, під зернові культури виділено більше 2 тис. га. Колгоспники стали вирощувати сталі врожаї за різних погодних умов, які перевищують 20 цнт зернових з кожного гектара. Поліпшилися справи в колгоспному тваринництві. Якщо в 1953 році на фермах було 186 голів великої рогатої худобі., то в 1967 році тут уже утримувалося 1,9 тис. голів, понад 2 тис. свиней і стільки ж овець. У 1967 році надої молока на 100 га угідь досяглії 200 цнт, відповідно вироблено м'яса 38,4 цнт. Від рослинництва і тваринництва артіль одержала попад 1 млн. крб. прибутку. На трудодень колгоспникам видано тільки
грішми по 2 крб. 48 копійок.
За роки Радянської влади змінився характер праці селянина. В 1965 році село було підключено до державної енергосистеми. Відійшли у вічність примітивні знаряддя обробітку землі. На допомогу людям прийшла потужна й досконала техніка. На початок 1968 року артіль мала 60 різних тракторів, 7 зернових комбайнів, 13 автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. Це дало змогу механізувати польові роботи, починаючи від оранки і кінчаючи збиранням врожаю зернових та технічних культур. Також механізовані заготівля і подача кормів, доїння та інші процеси праці на тваринницьких фермах.
За високі показники в розвитку хліборобства й тваринництва колгосп в 1954 і 1956 рр. був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Ряд колгоспників нагороджений медалями виставки, а свинарка А. Ф. Кишенко удостоєна найвищої урядової нагороди — ордена Леніна.
Партійна організація колгоспу повсякденно турбується про піднесення колгоспного виробництва, зростання добробуту колгоспників. Комуністи, поставлені на вирішальних ділянках артільного виробництва, завжди попереду. Так, завідуючий фермою І. С. Бодюл з своїм колективом, у складі якого 4 комуністи і 5 комсомольців домігся значного збільшення прибутків від тваринництва. Зразки комуністичного ставлення до праці показують телятник комуніст Д. Коршенюк, їздовий комсомолець О. Діденко. доярка К. Лабойко та інші. За самовіддану працю по надою молока доярку Н. Ф. Дунаєнко в березні 1966 року нагороджено орденом «Знак Пошани». За успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва зернових та кормових культур, орденом «Знак Пошани» нагороджено ланкових А.
Дивиться також інші населені пункти цього району: