Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
області є село Ананьївка, назване па честь воїнів Ананьївського полку.
Коли в середині листопада 1918 року австро-німецькі війська залишили Ананьїв, місцева контрреволюція для боротьби з більшовиками створила добровільну офіцерську дружину. 26 листопада вона жорстоко придушила спроби населення визволити політичних в'язнів, а 4 грудня допомогла петлюрівцям захопити місто. Трудящі почали боротьбу проти українських буржуазних націоналістів, яку очолило комуністичне підпілля.
В перших числах лютого 1919 року представник ананьївських більшовиків взяв участь у партійній конференції в Одесі, на якій було прийнято рішення оголосити всі партійні організації на воєнному стані і дано вказівку брати владу на місцях в свої руки. 20 лютого спільно з частинами Червоної Армії місцеві партизани розпочали бої проти петлюрівців за визволення Ананьєва. Він двічі переходив із рук у руки. В місті вибухнуло повстання робітників і селян. 3 березня 1919 року над Ананьєвнм замайорів червоний прапор. Після вигнання петлюрівців влада в місті перейшла до Ананьївського ревкому, який очолив робітник Одеського заводу Ропит, більшовик Ю. Й. Самбурський.
24 квітня 1919 року в Ананьєві відбулась друга повітова партійна конференція, в якій взяло участь 25 делегатів, а наступного дня відкрився перший Ананьївський повітовий з'їзд Рад. Відповідно до рекомендацій партконферепції з’їзд ухвалив передати Радам усю владу на місцях і затвердив порядок виборів до них. З'їзд обрав повітовий виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів на чолі з більшовиком Ю. Й. Самбурським. З травня 1919 року в Ананьєві почали виходити бюлетень ананьївського відділу РОСТА "Красный труд" і газета "Известия Ананьевского уездного исполкома и парткома".
З ініціативи більшовиків у травні 1919 року в місті створено перший комітет бідноти. Аианьївська Рада і комбід приступили до передачі селянам 11 тис. десятин землі. За активною участю комбідівців, а також членів більшовицького осередку Першого комуністичного загону Червоної Армії, дислокованого в Ананьєві, для дітей-сиріт та робітників Петрограда було зібрано 6 вагонів продовольства. Цей братерський дар прийняв від імені петроградських трудящих А. В. Луначарський. Комбід виконав завдання повіткому партії про сформування особливого загону для боротьби з бандами отамана Козакова. Успішно проведено мобілізацію до Червоної Армії, яка боролась проти денікінців.
Улітку 1919 року становище в губернії різко загострилося. Під натиском переважаючих сил білогвардійців частини Червоної Армії змушені були відступити. В серпні ворогові вдалося захопити Ананьїв.
За завданням Одеського губному КП(б)У в місті для організації боротьби з денікінцями була залишена підпільна партійна організація. Очолював її комітет, до складу якого ввійшли М. М. Данилов (голова, партійна кличка Зубинський), І. І. Максименко, В. К. Дубецький та інші, всього 7 чоловік. Підпільник більшовицький комітет до осені 1919 року відновив мережу партійних осередків, налагодив між ними зв'язок. На листопад 1919 року в партійній організації Ананьєва налічувалося 22 комуністи. Їм вдалося встановити постійний контакт з Одеським підпільним губкомом КП(б)У. Представником губкому в ананьївському підпіллі був старий більшовик І. Безверхий (Шишков). З великої групи досвідчених членів партії, командированих ЦК РКП(б) на допомогу українській партійній організації, в Ананьїв надіслано К. Левицького (Ланге) і Олєгіну. Олєгіній вдалось влаштуватись секретарем у денікінську контррозвідку, завдяки чому підпільний партком знав про всі наміри ворога. На початку жовтня 1919 року сформовано піхотний і кінний партизанські загони на чолі з В. К. Дубецьким та І. І. Максименком.
Підпільний більшовицький комітет 4 жовтня 1919 року звернувся з відозвою до трудящих Ананьєва, в якій закликав «не давати синів білогвардійській армії, не давати фуражу і продовольства, не сплачувати білогвардійцям податків, а взятися за зброю і разом з партизанами знищувати
Ананьїв
Сторінка 5 з 16
окупантів, а потім у розгромі французьких і грецьких військ в районах Тирасполя та під Березівкою. Ананьївський полк громив банди білогвардійців на Одещині, в Молдавії, а згодом під Полтавою і на Харківщині. Подвиги ананьївців живуть в народній нам’яті. В Харківській Коли в середині листопада 1918 року австро-німецькі війська залишили Ананьїв, місцева контрреволюція для боротьби з більшовиками створила добровільну офіцерську дружину. 26 листопада вона жорстоко придушила спроби населення визволити політичних в'язнів, а 4 грудня допомогла петлюрівцям захопити місто. Трудящі почали боротьбу проти українських буржуазних націоналістів, яку очолило комуністичне підпілля.
В перших числах лютого 1919 року представник ананьївських більшовиків взяв участь у партійній конференції в Одесі, на якій було прийнято рішення оголосити всі партійні організації на воєнному стані і дано вказівку брати владу на місцях в свої руки. 20 лютого спільно з частинами Червоної Армії місцеві партизани розпочали бої проти петлюрівців за визволення Ананьєва. Він двічі переходив із рук у руки. В місті вибухнуло повстання робітників і селян. 3 березня 1919 року над Ананьєвнм замайорів червоний прапор. Після вигнання петлюрівців влада в місті перейшла до Ананьївського ревкому, який очолив робітник Одеського заводу Ропит, більшовик Ю. Й. Самбурський.
24 квітня 1919 року в Ананьєві відбулась друга повітова партійна конференція, в якій взяло участь 25 делегатів, а наступного дня відкрився перший Ананьївський повітовий з'їзд Рад. Відповідно до рекомендацій партконферепції з’їзд ухвалив передати Радам усю владу на місцях і затвердив порядок виборів до них. З'їзд обрав повітовий виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів на чолі з більшовиком Ю. Й. Самбурським. З травня 1919 року в Ананьєві почали виходити бюлетень ананьївського відділу РОСТА "Красный труд" і газета "Известия Ананьевского уездного исполкома и парткома".
З ініціативи більшовиків у травні 1919 року в місті створено перший комітет бідноти. Аианьївська Рада і комбід приступили до передачі селянам 11 тис. десятин землі. За активною участю комбідівців, а також членів більшовицького осередку Першого комуністичного загону Червоної Армії, дислокованого в Ананьєві, для дітей-сиріт та робітників Петрограда було зібрано 6 вагонів продовольства. Цей братерський дар прийняв від імені петроградських трудящих А. В. Луначарський. Комбід виконав завдання повіткому партії про сформування особливого загону для боротьби з бандами отамана Козакова. Успішно проведено мобілізацію до Червоної Армії, яка боролась проти денікінців.
Улітку 1919 року становище в губернії різко загострилося. Під натиском переважаючих сил білогвардійців частини Червоної Армії змушені були відступити. В серпні ворогові вдалося захопити Ананьїв.
За завданням Одеського губному КП(б)У в місті для організації боротьби з денікінцями була залишена підпільна партійна організація. Очолював її комітет, до складу якого ввійшли М. М. Данилов (голова, партійна кличка Зубинський), І. І. Максименко, В. К. Дубецький та інші, всього 7 чоловік. Підпільник більшовицький комітет до осені 1919 року відновив мережу партійних осередків, налагодив між ними зв'язок. На листопад 1919 року в партійній організації Ананьєва налічувалося 22 комуністи. Їм вдалося встановити постійний контакт з Одеським підпільним губкомом КП(б)У. Представником губкому в ананьївському підпіллі був старий більшовик І. Безверхий (Шишков). З великої групи досвідчених членів партії, командированих ЦК РКП(б) на допомогу українській партійній організації, в Ананьїв надіслано К. Левицького (Ланге) і Олєгіну. Олєгіній вдалось влаштуватись секретарем у денікінську контррозвідку, завдяки чому підпільний партком знав про всі наміри ворога. На початку жовтня 1919 року сформовано піхотний і кінний партизанські загони на чолі з В. К. Дубецьким та І. І. Максименком.
Підпільний більшовицький комітет 4 жовтня 1919 року звернувся з відозвою до трудящих Ананьєва, в якій закликав «не давати синів білогвардійській армії, не давати фуражу і продовольства, не сплачувати білогвардійцям податків, а взятися за зброю і разом з партизанами знищувати
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шимкове
- Точилове
- Новоолександрівка
- Новогеоргіївка
- Коханівка
- Жеребкове
- Гандрабури
- Мардарівка
- Долинське
- Ананьївський район