Сторінка 8 з 16
місто і села виділені жіночі організатори. В радянських та партійних установах працювало понад 200 жінок, 6 з них закінчили місцеву партшколу.
Балтський повітовий комітет КП(б)У, міська партійна організація, яка в сере
дині 1921 року налічувала в своєму складі 60 членів і 85 кандидатів партії, багато уваги приділяли відбудові місцевої промисловості. У 1921—1925 pp. в Ананьєві почали випускати продукцію цегельний завод, бойня, млин, маслоробня, заводи фруктових та шипучих вод, пивоварний. В місті й повіті було відкрито 30 майстерень по ремонту сільськогосподарських знарядь, а також 93 прокатні пункти. Провадилась робота по кооперуванню ремісників. В 1922—1924 pp. у місті організовано 11 кооперативних товариств і артілей — «Мукомол», «Сукновальня», «Економія» та інші.
Внаслідок впровадження НЕПу пожвавили діяльність капіталістичні елементи. Як гриби після дощу, виростали дрібні приватновласницькі підприємства. У 1924 році в Ананьєві їх було 56. В них працювало 124 робітники. Те ж саме спостерігалось і в торгівлі. На кінець 1924 року в місті налічувалось 1 державне, 3 кооперативні і 207 приватних торговельних підприємств з загальним річним оборотом — 365 мли. крб. Все це вимагало від партійної організації і міської Ради наполегливої роботи по зміцненню державного і кооперативного секторів, обмеженню і поступовому витісненню непманів, а також згуртування робітників і послідовного захисту їх прав. Значну роль у цьому відіграли створені в 1921 році профспілки металістів, шкіряників, поліграфістів, харчовиків, швейників тощо.
Водночас міська Рада дбала про задоволення побутових запитів населення, поліпшення житлових умов трудящих. У 1921-1925 рр. на державні кошти було відремонтовано 808 квартир, полагоджено 27 мостів, забруковано 26 вулиць. Поновила роботу лікарня. Відкрилися комунальна перукарня, лазня, пральня, шевська та швацька майстерні. Велика увага приділялася влаштуванню безпритульних дітей. Ще в 1920 році для них в місті утворюється дитяче містечко. Через 4 роки на його базі відкрилось 6 дитячих будинків, де виховувалось 400 дітей.
Вже в перші роки Радянської влади в Ананьєві набули досить широкого розвитку народна освіта та культура. Розгорнулась робота по ліквідації неписьменності. В 11 школах лікнепу навчалось понад 300 чоловік. У 1921 році відкрито народний університет, профтехшколу, трудову школу першого ступеня з 5 груп. У 1924 році в повіті вже налічувалось 25 шкіл, де навчалось близько 2,1 тис. дітей. З метою підготовки вчителів було організовано трирічні педагогічні курси і робітфак.
Починаючи з 1920 року, різноманітну роботу розгорнув Ананьївськнй політпросвіт, що обслуговував місто і село Валегоцулове. Лише за півроку він організував 20 спектаклів, концертів, вперше демонструвався кінофільм. Було створено 46 хат-читалень, в т. ч. і перша Ананьївська, розповсюджено 38 тис. примірників газет і 150 книжок. У травні розпочалися заняття в міській школі радянського будівництва. Діяли клуби — партійний, а також жіночий ім. Жовтневої революції.
Визначною культурною подією стало відкриття в 1923 році народного будинку ім. Леніна. Тут читались лекції, проводилися вечори відпочинку, працювали драматичний, хоровий, антирелігійний та інші гуртки. Через рік драматичний гурток перетворено на народний театр. Було створено симфонічний оркестр. Вогнищем культури стала також бібліотека для робітників і селян. Значний вплив на культурне життя Ананьєва мало перебування в місті з 1916 по 1923 рік видатного російського художника Є. І. Столиці - автора відомих картин "Художник В. В. Верещагін і адмірал С. О. Макаров", "Криголам "Єрмак" у полярних кригах", «Мавзолей вночі» та ін. Він проводив громадську роботу по згуртуванню художників України навколо Радянської влади. Отже, у відбудовний період жителі Ананьєва, який в 1923 році став районним центром, добилися значних успіхів у розвитку культури на нових, соціалістичних основах.
Поступово відроджувалося сільське господарство. Селяни вільно господарювали на націоналізованій землі. Однак більшості одноосібних господарств важко було подолати згубні наслідки імперіалістичної й громадянської війн, інтервенції та розрухи. Так, на початку 1923 року по Балтському округу, куди входив і Ананьїв, 22 проц. селянських господарств не мали ніякої худоби, 54,2 проц. робочої. Внаслідок низького рівня техніки
Дивиться також інші населені пункти цього району: