Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ананьїв

місто і села виділені жіночі організатори. В ра­дянських та партійних установах працювало понад 200 жінок, 6 з них закінчили місцеву партшколу.
Балтський повітовий комітет КП(б)У, міська партійна організація, яка в сере­
дині 1921 року налічувала в своєму складі 60 членів і 85 кандидатів партії, багато уваги приділяли відбудові місцевої промисловості. У 1921—1925 pp. в Ананьєві почали випускати продукцію цегельний завод, бойня, млин, маслоробня, заводи фруктових та шипучих вод, пивоварний. В місті й повіті було відкрито 30 майсте­рень по ремонту сільськогосподарських знарядь, а також 93 прокатні пункти. Про­вадилась робота по кооперуванню ремісників. В 1922—1924 pp. у місті організо­вано 11 кооперативних товариств і артілей — «Мукомол», «Сукновальня», «Еконо­мія» та інші.
Внаслідок впровадження НЕПу пожвавили діяльність капіталістичні елементи. Як гриби після дощу, виростали дрібні приватновласницькі підприємства. У 1924 році в Ананьєві їх було 56. В них працювало 124 робітники. Те ж саме спостерігалось і в торгівлі. На кінець 1924 року в місті налічувалось 1 державне, 3 кооперативні і 207 приватних торговельних підприємств з загальним річним оборотом — 365 мли. крб. Все це вимагало від партійної організації і міської Ради наполегливої роботи по зміц­ненню державного і кооперативного секторів, обмеженню і поступовому витісненню непманів, а також згуртування робітників і послідовного захисту їх прав. Значну роль у цьому відіграли створені в 1921 році профспілки металіс­тів, шкіряників, поліграфістів, харчовиків, швейників тощо.
Водночас міська Рада дбала про задоволення побутових запи­тів населення, поліпшення житлових умов трудящих. У 1921-1925 рр. на державні кошти було відремонтовано 808 квартир, пола­годжено 27 мостів, забруковано 26 вулиць. Поновила роботу лі­карня. Відкрилися комунальна перукарня, лазня, пральня, шев­ська та швацька майстерні. Велика увага приділялася влаштуванню безпритульних дітей. Ще в 1920 році для них в місті утворюється дитяче містечко. Через 4 роки на його базі відкрилось 6 дитячих будинків, де виховувалось 400 дітей.
Вже в перші роки Радянської влади в Ананьєві набули досить широкого роз­витку народна освіта та культура. Розгорнулась робота по ліквідації неписьменно­сті. В 11 школах лікнепу навчалось понад 300 чоловік. У 1921 році відкрито народ­ний університет, профтехшколу, трудову школу першого ступеня з 5 груп. У 1924 ро­ці в повіті вже налічувалось 25 шкіл, де навчалось близько 2,1 тис. дітей. З метою підготовки вчителів було організовано трирічні педагогічні курси і робітфак.
Починаючи з 1920 року, різноманітну роботу розгорнув Ананьївськнй політпросвіт, що обслуговував місто і село Валегоцулове. Лише за півроку він організував 20 спектаклів, концертів, вперше демонструвався кінофільм. Було створено 46 хат-читалень, в т. ч. і перша Ананьївська, розповсюджено 38 тис. примірників газет і 150 книжок. У травні розпочалися заняття в міській школі радянського будівни­цтва. Діяли клуби — партійний, а також жіночий ім. Жовтневої революції.
Визначною культурною подією стало відкриття в 1923 році народного будинку ім. Леніна. Тут читались лекції, проводилися вечори відпочинку, працювали дра­матичний, хоровий, антирелігійний та інші гуртки. Через рік драматичний гурток перетворено на народний театр. Було створено симфонічний оркестр. Вогнищем культури стала також бібліотека для робітників і селян. Значний вплив на культурне життя Ананьєва мало перебування в місті з 1916 по 1923 рік видатного російського художника Є. І. Столиці - автора відомих картин "Художник В. В. Верещагін і адмірал С. О. Макаров", "Криголам "Єрмак" у полярних кригах", «Мавзолей вночі» та ін. Він проводив громадську роботу по згуртуванню художників України навколо Радянської влади. Отже, у відбудовний період жителі Ананьєва, який в 1923 році став районним центром, добилися значних успіхів у розвитку культури на нових, соціалістичних основах.
Поступово відроджувалося сільське господарство. Селяни вільно господарювали на націоналізованій землі. Однак більшості одноосібних господарств важко було подолати згубні наслідки імперіалістичної й громадянської війн, інтервенції та розрухи. Так, на початку 1923 року по Балтському округу, куди входив і Ананьїв, 22 проц. селянських господарств не мали ніякої худоби, 54,2 проц. робочої. Внаслідок низького рівня техніки


Сучасна карта - Ананьїв