Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
6 жовтня 1919 року на нараді керівників партизанських загонів було вирішено розпочати виступ проти денікінців. 23 жовтня під селом
Романівкою ананьївські партизани вщент розгромили каральний білогвардійський загін Солтира. Вони контролювали залізничну лінію Роздільна — Бірзула—Балта—Жеребкове і за короткий час висадили в повітря 12 ворожих ешелонів, знищили близько 3 тис. солдатів і офіцерів.
Нa початку 1920 року підпільний повітком КП(б)У висунув перед партизанами нові завдання: узгодивши свої дії з операціями Червоної Армії, завдавати ударів по білогвардійських тилах. Здійснюючи ці настанови, партизани в боях під Другою Миколаївкою розгромили київський офіцерський полк, а в районі Лукашівки — Сиротинки ще 2 денікінських полки. Цим самим було подано значну допомогу частинам 45-ї дивізії, якою командував Й. Е. Якір. На 19 лютого 1920 року Ананьїв і вся територія повіту були визволені від денікінців. Так закінчився період підпілля і партизанської боротьби. Ананьївські більшовики з честю виконали завдання партії і відстояли Радянську владу.
10—13 березня 1920 року в місті відбувся з’їзд волосних революційних комітетів. Серед 106 його делегатів було 26 комуністів і 46 співчуваючих, 78 делегатів — селяни-бідняки. В роботі з’їзду брав участь Г. І. Котовський, бригада якого прибула в Ананьїв па початку того ж місяця. Делегати надіслали вітальну телеграму «будівникові пролетарського щастя В. І. Леніну». 8 квітня 1920 року в Ананьєві відбувся повітовнй з’їзд Рад, який пройшов під керівництвом більшовиків. На ньому обрано виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Всі його 15 членів належали до Комуністичної партії. Головою повітвиконкому став Шавленко.
Ананьївській Раді і міській більшовицькій організації, що навесні 1920 року налічувала 47 членів і 12 кандидатів партії, доводилося починати радянське будівництво, в надзвичайно складній обстановці. В повіті діяли численні куркульські і націоналістичні банди, які перешкоджали налагодженню нормального життя. 17 квітня банда Заболотного при підтримці місцевих петлюрівців захопила місто. Ананьївський загін самооборони (300 чоловік) відступив до залізничної станції Жеребкове. Перегрупувавшись, він розпочав наступ на Ананьїв. На допомогу Заболотному Тютюнник кинув 400 бандитів з 2 гарматами. У нерівному бою полягло 220 бійців-ананьївців, у т. ч. 31 комуніст. 8 днів бандити грабували, вбивали, тероризували жителів. Тільки 25 квітня 41-а стрілецька дивізія під командуванням Бардачевського навальною атакою розгромила банду Заболотного і визволила Ананьїв.
10 травня 1920 року відбулась повітова партійна конференція (36 делегатів). Вона зробила необхідні висновки з квітневих подій, обговорила чергові завдання і обрала повітовий комітет КП(б)У на чолі з Аносовнм. Враховуючи складну обстановку в місті й повіті, Одеський губревком наприкінці червня ухвалив розпустити Ананьївський повітвиконком та створити ревком. Його головою призначено члена партії з 1916 року, учасника Жовтневого збройного повстання в Петрограді Л. І. Грохотова, а після його відкликання – Аносова (на початку вересня йог вбили куркулі). Околиці міста було поділень на 4 дільниці, де також створено ревкоми.
Повітпартком та ревком вжили заходів до згуртування трудящого селянства навколо Радянської влади. З цією метою 13 червня 1920 року в Ананьєві скликано 20 волостей. Конференція закликала трудівників села активно включитися в боротьбу проти куркульських банд, обговорила доповіді з місць, питання про землеустрій та розвиток народної освіти. У зв’язку з навалою польських панів делегати ухвалили «влити в Червону Армію свіже поповнення й дати їй хліб по продовольчій розверстці». Ревкоми успішно провели мобілізацію. До 3 липня на польський фронт пішло близько 4 тис. чоловік. А в серпні почався набір «червоних добровольців проти Врангеля». Серед них налічувалося 12 комуністів Ананьєва. Значну роль у вербуванні добровольців з бідноти відіграли 4 комнезами, створені в червні 1920 року. В них об'єдналось 1929 незаможників, які на своєму з'їзді (29 серпня - 1 вересня) одностайно підтримали всі заходи Радянської влади. Опорою партійного комітету в радянському будівництві стала повітова комсомольська організація, створена на конференції сільської молоді наприкінці липня 1920
Ананьїв
Сторінка 6 з 16
білогвардійщину та поміщиків». Листівки і відозви розклеювалися по всьому місту і розповсюджувалися в селах повіту.6 жовтня 1919 року на нараді керівників партизанських загонів було вирішено розпочати виступ проти денікінців. 23 жовтня під селом
Нa початку 1920 року підпільний повітком КП(б)У висунув перед партизанами нові завдання: узгодивши свої дії з операціями Червоної Армії, завдавати ударів по білогвардійських тилах. Здійснюючи ці настанови, партизани в боях під Другою Миколаївкою розгромили київський офіцерський полк, а в районі Лукашівки — Сиротинки ще 2 денікінських полки. Цим самим було подано значну допомогу частинам 45-ї дивізії, якою командував Й. Е. Якір. На 19 лютого 1920 року Ананьїв і вся територія повіту були визволені від денікінців. Так закінчився період підпілля і партизанської боротьби. Ананьївські більшовики з честю виконали завдання партії і відстояли Радянську владу.
10—13 березня 1920 року в місті відбувся з’їзд волосних революційних комітетів. Серед 106 його делегатів було 26 комуністів і 46 співчуваючих, 78 делегатів — селяни-бідняки. В роботі з’їзду брав участь Г. І. Котовський, бригада якого прибула в Ананьїв па початку того ж місяця. Делегати надіслали вітальну телеграму «будівникові пролетарського щастя В. І. Леніну». 8 квітня 1920 року в Ананьєві відбувся повітовнй з’їзд Рад, який пройшов під керівництвом більшовиків. На ньому обрано виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Всі його 15 членів належали до Комуністичної партії. Головою повітвиконкому став Шавленко.
Ананьївській Раді і міській більшовицькій організації, що навесні 1920 року налічувала 47 членів і 12 кандидатів партії, доводилося починати радянське будівництво, в надзвичайно складній обстановці. В повіті діяли численні куркульські і націоналістичні банди, які перешкоджали налагодженню нормального життя. 17 квітня банда Заболотного при підтримці місцевих петлюрівців захопила місто. Ананьївський загін самооборони (300 чоловік) відступив до залізничної станції Жеребкове. Перегрупувавшись, він розпочав наступ на Ананьїв. На допомогу Заболотному Тютюнник кинув 400 бандитів з 2 гарматами. У нерівному бою полягло 220 бійців-ананьївців, у т. ч. 31 комуніст. 8 днів бандити грабували, вбивали, тероризували жителів. Тільки 25 квітня 41-а стрілецька дивізія під командуванням Бардачевського навальною атакою розгромила банду Заболотного і визволила Ананьїв.
10 травня 1920 року відбулась повітова партійна конференція (36 делегатів). Вона зробила необхідні висновки з квітневих подій, обговорила чергові завдання і обрала повітовий комітет КП(б)У на чолі з Аносовнм. Враховуючи складну обстановку в місті й повіті, Одеський губревком наприкінці червня ухвалив розпустити Ананьївський повітвиконком та створити ревком. Його головою призначено члена партії з 1916 року, учасника Жовтневого збройного повстання в Петрограді Л. І. Грохотова, а після його відкликання – Аносова (на початку вересня йог вбили куркулі). Околиці міста було поділень на 4 дільниці, де також створено ревкоми.
Повітпартком та ревком вжили заходів до згуртування трудящого селянства навколо Радянської влади. З цією метою 13 червня 1920 року в Ананьєві скликано 20 волостей. Конференція закликала трудівників села активно включитися в боротьбу проти куркульських банд, обговорила доповіді з місць, питання про землеустрій та розвиток народної освіти. У зв’язку з навалою польських панів делегати ухвалили «влити в Червону Армію свіже поповнення й дати їй хліб по продовольчій розверстці». Ревкоми успішно провели мобілізацію. До 3 липня на польський фронт пішло близько 4 тис. чоловік. А в серпні почався набір «червоних добровольців проти Врангеля». Серед них налічувалося 12 комуністів Ананьєва. Значну роль у вербуванні добровольців з бідноти відіграли 4 комнезами, створені в червні 1920 року. В них об'єдналось 1929 незаможників, які на своєму з'їзді (29 серпня - 1 вересня) одностайно підтримали всі заходи Радянської влади. Опорою партійного комітету в радянському будівництві стала повітова комсомольська організація, створена на конференції сільської молоді наприкінці липня 1920
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шимкове
- Точилове
- Новоолександрівка
- Новогеоргіївка
- Коханівка
- Жеребкове
- Гандрабури
- Мардарівка
- Долинське
- Ананьївський район