Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Котовського, а потім — чекістів з Бірзули наприкінці 1922 року в повіті було наведено порядок. Керівника операцій по розгрому куркульських банд, червоного командира, більшовика П. О. Соколова було нагороджено Почесною грамотою
ВУЦВК.
У 1923 році Валегоцулове стає центром новоутвореного району у складі Балтського округу. Це дало новий поштовх до розвитку господарства і культури на селі. Райком партії, райвиконком, сільрада провадили велику роботу по залученню селян до колективного господарювання, бо без цього не можна було добитися сталого розвитку сільського господарства, піднесення життєвого рівня селянства. При остаточному розподілі землі на працюючого члена сім’ї нарізалось 2,5—3 дес. (трудова норма), а непрацездатного — 1—1,5 десятини (споживча норма). Проте забезпечити кожне господарство тягловою силою, реманентом держава в той час не могла. Внаслідок імперіалістичної та громадянської воєн, післявоєнної розрухи п'ята частина господарств не мала ніякої худоби, більше половини — робочої худоби, а 47 проц. - корів. Цим скористалися місцеві куркулі, щоб економічно закабалити незаможників і, таким чином, впливати на політичне життя села.
Комуністи роз'яснювали селянам, що протидіяти куркулям, піднести добробут трудівників села можна тільки колективними зусиллями. Невеличкі сільськогосподарські артілі у Валегоцуловому були створені у 1923 році і називалися "Вільна праця", "Новий шлях", "Прокопівка". Вони мали всього 341 га землі, 120 членів, у т. ч. - 59 працездатних. Це були перші ластівки колективного господарювання. Ремісники Валегоцулового об'єднуються у кредитно-ощадні та промислові кооперативи. В 1924 році створюється товариство по пропаганді передових методів у сільськогосподарському виробництві та поданню допомоги бідноті. У 1927 році організується машинно-тяглове товариство. Ці кооперативи і товариства відіграли велику роль у підготовці соціалістичної перебудови села.
У 1929 році, після всебічного обговорення на зборах, найбільш свідомі селяни головним чином незаможники, колишні червоноармійці, наймити, вирішили створити 2 сільськогосподарські артілі. Їх було названо ім. Бужора і «Друму спре луміне» («Шлях до світла»). Ці колгоспи очолили комуністи M. К. Цуркан та І. Ф. Кудренко. Згодом, у 1930— 1932 рр., виникло ще 18 невеликих артілей.
Колективізація відбувалась в умовах гострої класової боротьби. Куркулі та їх прихвосні пролізали в колгоспи, щоб шкодити, підривати їх зсередини. Вони кілька разів підпалювали приміщення правління колгоспу ім. Ворошилова, вчинили замах на уповноваженого райкому партії по колективізації Т. Є. Кульчицького. Та партійні і радянські органи з допомогою селян зломили опір куркульства. До 1934 року в селі повністю переміг колгоспний лад.
Протягом 30-х років сільськогосподарські артілі організаційно та економічно зміцніли. Велику допомогу в цьому подала їм Мардарівська МТС. Механізація польових робіт сприяла підвищенню врожайності, значно полегшила працю хліборобів. Уже в 1936 році сільгоспартілі Валегоцулового зібрали по 11,3 цнт. озимої пшениці і по 14,4 цнт ячменю з га. Того ж року на обласну Дошку пошани було занесено кращий колгосп «Молдова Роше». Само тоді почала зростати слава ланкового цього господарства K. X. Колчака. Члени його ланки в 1936—1938 рр. зібрали по 30—32 цнт озимої пшениці з га. Радянський уряд нагородив K. X. Колчака орденом Леніна. Приклад стахановця запалив інших колгоспників. Ланкова артілі ім. Котовського Я. І. Дарієнко в 1938 році зібрала по 460 цнт цукрових буряків з га і незабаром стала першою п'ятисотенницею в селі.
Сумлінна праця колгоспників, велика організаційна та виховна робота комуністів сприяли дальшому піднесенню колективних господарств. У 1939—1940 рр. місцеві колгоспи одержували в середньому по 15,8—16,6 цнт зернових з га. Артілі «Правда», ім. Чкалова, ім. Котовського не раз були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Заможно стали жити люди. Колгоспники одержували на трудодень по 5—7 кг хліба. Так, стахановцю артілі ім. Постишева, колишньому наймитові Т. Бакумі, який
Долинське
Сторінка 5 з 9
ліквідації господарської розрухи і голоду 1921 — 1922 pp. ускладнювалася частими нападами куркульських банд, що діяли в Ананьївському повіті. Були вжиті необхідні заходи до їх розгрому. Уповноваженим по боротьбі з бандитизмом призначено К. Я. Титомира. З допомогою бійців Г. І. ВУЦВК.
У 1923 році Валегоцулове стає центром новоутвореного району у складі Балтського округу. Це дало новий поштовх до розвитку господарства і культури на селі. Райком партії, райвиконком, сільрада провадили велику роботу по залученню селян до колективного господарювання, бо без цього не можна було добитися сталого розвитку сільського господарства, піднесення життєвого рівня селянства. При остаточному розподілі землі на працюючого члена сім’ї нарізалось 2,5—3 дес. (трудова норма), а непрацездатного — 1—1,5 десятини (споживча норма). Проте забезпечити кожне господарство тягловою силою, реманентом держава в той час не могла. Внаслідок імперіалістичної та громадянської воєн, післявоєнної розрухи п'ята частина господарств не мала ніякої худоби, більше половини — робочої худоби, а 47 проц. - корів. Цим скористалися місцеві куркулі, щоб економічно закабалити незаможників і, таким чином, впливати на політичне життя села.
Комуністи роз'яснювали селянам, що протидіяти куркулям, піднести добробут трудівників села можна тільки колективними зусиллями. Невеличкі сільськогосподарські артілі у Валегоцуловому були створені у 1923 році і називалися "Вільна праця", "Новий шлях", "Прокопівка". Вони мали всього 341 га землі, 120 членів, у т. ч. - 59 працездатних. Це були перші ластівки колективного господарювання. Ремісники Валегоцулового об'єднуються у кредитно-ощадні та промислові кооперативи. В 1924 році створюється товариство по пропаганді передових методів у сільськогосподарському виробництві та поданню допомоги бідноті. У 1927 році організується машинно-тяглове товариство. Ці кооперативи і товариства відіграли велику роль у підготовці соціалістичної перебудови села.
У 1929 році, після всебічного обговорення на зборах, найбільш свідомі селяни головним чином незаможники, колишні червоноармійці, наймити, вирішили створити 2 сільськогосподарські артілі. Їх було названо ім. Бужора і «Друму спре луміне» («Шлях до світла»). Ці колгоспи очолили комуністи M. К. Цуркан та І. Ф. Кудренко. Згодом, у 1930— 1932 рр., виникло ще 18 невеликих артілей.
Колективізація відбувалась в умовах гострої класової боротьби. Куркулі та їх прихвосні пролізали в колгоспи, щоб шкодити, підривати їх зсередини. Вони кілька разів підпалювали приміщення правління колгоспу ім. Ворошилова, вчинили замах на уповноваженого райкому партії по колективізації Т. Є. Кульчицького. Та партійні і радянські органи з допомогою селян зломили опір куркульства. До 1934 року в селі повністю переміг колгоспний лад.
Протягом 30-х років сільськогосподарські артілі організаційно та економічно зміцніли. Велику допомогу в цьому подала їм Мардарівська МТС. Механізація польових робіт сприяла підвищенню врожайності, значно полегшила працю хліборобів. Уже в 1936 році сільгоспартілі Валегоцулового зібрали по 11,3 цнт. озимої пшениці і по 14,4 цнт ячменю з га. Того ж року на обласну Дошку пошани було занесено кращий колгосп «Молдова Роше». Само тоді почала зростати слава ланкового цього господарства K. X. Колчака. Члени його ланки в 1936—1938 рр. зібрали по 30—32 цнт озимої пшениці з га. Радянський уряд нагородив K. X. Колчака орденом Леніна. Приклад стахановця запалив інших колгоспників. Ланкова артілі ім. Котовського Я. І. Дарієнко в 1938 році зібрала по 460 цнт цукрових буряків з га і незабаром стала першою п'ятисотенницею в селі.
Сумлінна праця колгоспників, велика організаційна та виховна робота комуністів сприяли дальшому піднесенню колективних господарств. У 1939—1940 рр. місцеві колгоспи одержували в середньому по 15,8—16,6 цнт зернових з га. Артілі «Правда», ім. Чкалова, ім. Котовського не раз були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Заможно стали жити люди. Колгоспники одержували на трудодень по 5—7 кг хліба. Так, стахановцю артілі ім. Постишева, колишньому наймитові Т. Бакумі, який
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Кохівка
- Ананьїв
- Шимкове
- Точилове
- Новоолександрівка
- Новогеоргіївка
- Коханівка
- Жеребкове
- Гандрабури
- Мардарівка