Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Влітку 1919 року, ще до денікінської навали, піщанцям довелося вести запеклу боротьбу з бандитами отамана Волинця, які не раз вдиралися в село. Грабували та вбивали населення також банди Григор’єва, Зеленого та ін. у серпні Піщану захопили білогвардійці. Разом з ними до свого маєтку повернувся і генерал Сніжко. Він відібрав у селян землю, худобу, реманент, обклав їх великими поборами. Тільки на початку 1920 року Червона Армія визволила село від денікінців. Проте піщанцям ще не раз доводилося братися за зброю, щоб боронитися від куркульських і націоналістичних банд. Боротьбу трудівників села проти розгулу бандитизму очолив Піщанський волосний ревком, створений у лютому 1920 року. В квітні його замінив волвиконком Ради селянських депутатів. У жовтні піщанці з допомогою червоноармійського загону дали відсіч зграї Заболотного, захопили полонених і зброю. В березні 1921 року на село напала велика банда, яка завдала шкоди Піщаній: спалили 15 будинків, пограбувала зсипний пункт тощо. Від рук бандитів загинуло 3 і поранено 17 жителів.
Незважаючи на напружене становище у волості, піщанці й далі активно допомагали Червоній Армії людьми і продовольством. В період боротьби з навалою панської Польщі і Врангелем волвиконком провів 1 липня 1920 року загальні збори селян Піщаної, на яких було зачитано Маніфест IV Всеукраїнського з’їзду Рад. Збори схвалили і прийняли рішення всіляко зміцнювати союз українського народу з російським і підтримувати Червону Армію. За «Тиждень зміцнення фронту», що відбувався з 1 по 7 листопада, жителі зібрали значну кількість хлібопродуктів, фуражу, одягу, білизни і відправили в діючі частини. Чималу роль в організованому проведенні «Тижня» відіграв комітет незаможних селян, створений у Піщаній в липні 1920 року. До його керівництва увійшли К. Гром, А. Безуглий, М. Богачук. Комнезам, що об’єднував понад 100 сімей, розгорнув велику роботу по забезпеченню бідноти реманентом, допомагав у проведенні сівби, збиранні врожаю тощо. Селяни-незаможники створили касу взаємодопомоги, до якої спочатку увійшло близько 20 селянських господарств.
Радянські органи, спираючись на бідноту та середняцький актив, почали розподіл землі між селянами. Колишні поміщицькі лани, а атож надлишки землі та реманенту, конфісковані у куркулів, передавалися трудівникам. Селяни Піщаної самовіддано трудилися, відроджуючи розорене господарство, будуючи нове життя, нову культуру. Починаючи з 1920 року, в селі проводилась велика робота по реорганізації старої школи. Було створено 4-річну початкову та 7- річну трудову школи з навчанням рідною українською мовою. Відкрилася також школа з єврейською мовою навчання. У 1921 році кількість учнів досягла вже 350, педагогічний колектив складався з 9 чоловік. Учителі-ентузіасти не тільки навчали дітей і дорослих грамоти, але й брали участь у створенні нової культури села. Вони організували кілька гуртків художньої самодіяльності, які влаштовували вистави та інсценізації п’єс на революційну тематику. Було відкрито бібліотеку.
Керівництво політичним і господарським життям у Піщанській волості здійснювала Балтська повітова партійна організація. Її представники часто приїздили в село. 19 січня 1924 року з ініціативи окружкому КП(б)У в Піщаній було проведено організаційні збори і створено партосередок, до якого увійшло 5 членів і 4 кандидати партії. Секретарем партосередку обрано І.В. Поноченюка. Тоді ж, на початку 1924 року, в Піщаній виникає комсомольський осередок (секретар – П.Снісаренко). він об’єднав 14 юнаків і дівчат. Ряди партійної і комсомольської організацій поплювалися за рахунок найбільш свідомих селян-бідняків. Особливо багато заяв про прийом надійшло під час ленінського призову в партію. За 1924 рік партійний осередок Піщаної поповнився 9 комуністами. В березні 1924 року 30 чоловік з батрацької молоді були прийняті до лав КСМУ.
Комуністи і комсомольці розгорнули велику роботу по залученню селянства до соціалістичного будівництва, по політичному вихованню мас. Систематично, щотижня, провадились збори партійного осередку з участю широкого сільського активу. При сільбуді організовано гуртки політичної освіти.
Піщана
Сторінка 3 з 8
загону, вигнали звідти і буржуазних націоналістів. Відновив роботу ревком. Проте контрреволюційні сили не давали можливості спокійно зайнятися мирним будівництвом. Незважаючи на напружене становище у волості, піщанці й далі активно допомагали Червоній Армії людьми і продовольством. В період боротьби з навалою панської Польщі і Врангелем волвиконком провів 1 липня 1920 року загальні збори селян Піщаної, на яких було зачитано Маніфест IV Всеукраїнського з’їзду Рад. Збори схвалили і прийняли рішення всіляко зміцнювати союз українського народу з російським і підтримувати Червону Армію. За «Тиждень зміцнення фронту», що відбувався з 1 по 7 листопада, жителі зібрали значну кількість хлібопродуктів, фуражу, одягу, білизни і відправили в діючі частини. Чималу роль в організованому проведенні «Тижня» відіграв комітет незаможних селян, створений у Піщаній в липні 1920 року. До його керівництва увійшли К. Гром, А. Безуглий, М. Богачук. Комнезам, що об’єднував понад 100 сімей, розгорнув велику роботу по забезпеченню бідноти реманентом, допомагав у проведенні сівби, збиранні врожаю тощо. Селяни-незаможники створили касу взаємодопомоги, до якої спочатку увійшло близько 20 селянських господарств.
Радянські органи, спираючись на бідноту та середняцький актив, почали розподіл землі між селянами. Колишні поміщицькі лани, а атож надлишки землі та реманенту, конфісковані у куркулів, передавалися трудівникам. Селяни Піщаної самовіддано трудилися, відроджуючи розорене господарство, будуючи нове життя, нову культуру. Починаючи з 1920 року, в селі проводилась велика робота по реорганізації старої школи. Було створено 4-річну початкову та 7- річну трудову школи з навчанням рідною українською мовою. Відкрилася також школа з єврейською мовою навчання. У 1921 році кількість учнів досягла вже 350, педагогічний колектив складався з 9 чоловік. Учителі-ентузіасти не тільки навчали дітей і дорослих грамоти, але й брали участь у створенні нової культури села. Вони організували кілька гуртків художньої самодіяльності, які влаштовували вистави та інсценізації п’єс на революційну тематику. Було відкрито бібліотеку.
Керівництво політичним і господарським життям у Піщанській волості здійснювала Балтська повітова партійна організація. Її представники часто приїздили в село. 19 січня 1924 року з ініціативи окружкому КП(б)У в Піщаній було проведено організаційні збори і створено партосередок, до якого увійшло 5 членів і 4 кандидати партії. Секретарем партосередку обрано І.В. Поноченюка. Тоді ж, на початку 1924 року, в Піщаній виникає комсомольський осередок (секретар – П.Снісаренко). він об’єднав 14 юнаків і дівчат. Ряди партійної і комсомольської організацій поплювалися за рахунок найбільш свідомих селян-бідняків. Особливо багато заяв про прийом надійшло під час ленінського призову в партію. За 1924 рік партійний осередок Піщаної поповнився 9 комуністами. В березні 1924 року 30 чоловік з батрацької молоді були прийняті до лав КСМУ.
Комуністи і комсомольці розгорнули велику роботу по залученню селянства до соціалістичного будівництва, по політичному вихованню мас. Систематично, щотижня, провадились збори партійного осередку з участю широкого сільського активу. При сільбуді організовано гуртки політичної освіти.