Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З перших днів визволення жителі села взялися за відбудову зруйнованого господарства. Колгоспники відкопали сховані патріотами П.М. Злагодою і М.Г. Стеркулом частини трактора та іншого реманенту, і вже незабаром складені по гвинтику машини вийшли в поле. Але їх було мало. Сільськогосподарські роботи проводилися переважно вручну. Урожаї були невисокі. Великої шкоди господарству завдала посуха 1946 року. Переборюючи труднощі, колгоспники вже у 1947 року повністю освоїли всі оброблювані до 1941 року землі – близько 6 тис. гектарів.
Але гальмом на шляху успішного розвитку господарства булі їх роздробленість. В 1950 році за бажанням колгоспників всі 7 артілей об’єдналися в одне велике багатогалузеве господарство. Укрупнену сільгоспартіль назвали ім’ям засновника Комуністичної партії і Радянської держави В.І. Леніна. В колгоспі ім. Леніна тоді налічувалося понад 8,5 тис. га земельних угідь, в т.ч. орної землі – близько 6 тис. га, сіножатей, пасовищ, вигонів – 200 га, садів – 350, ягідників та виноградників – 284 га. Однак члени артілі не відразу зуміли продуктивно використати ці земельні багатства.
Важливе значення для піднесення економіки артілі мали рішення вересневого (1953) і наступних Пленумів ЦК КПРС з питань розвитку, сільського господарства. Колгосп взяв курс на дальшу механізацію виробничих процесів, впровадження передового досвіду. З метою зміцнення виробничих ділянок партійна організація артілі направила туди комуністів. Т. Сивчук очолив рільничу бригаду, П. Скрипник став помічником бригадира, П. Атаманюк взяла шефство над молодими доярками. Авангардна роль комуністів, їх наполеглива праця разом з усіма трудівниками села сприяла піднесенню господарства.
Вже у наступні 2 роки колгоспники добилися значних успіхів у розвитку громадського виробництва. Озимої пшениці зібрано по 18-22 цнт з га, виконано план збільшення поголів’я худоби. За успіхи у розвитку рільництва і тваринництва колгосп здобув право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1956 року і був відзначений Головвиставкомом. Передовики артілі – голова правління І.О. Лисик, агроном Г.М. Джуринський, ланкова Н.П. Атаманюк та інші – одержали медалі виставки.
Рік у рік зростали прибутки колгоспу ім. Леніна. Так, в 1956 році вони досягли 4 млн. крб., а в наступному році вже перевищили 4,5 млн. крб. Проте в розвитку виробництва в 1958 -1964 рр. спостерігались значні труднощі, викликані скороченням посівів провідних зернових культур, а також порушенням принципу матеріальної заінтересованості трудівників села у зміцненні громадського господарства. З особливим піднесенням приступили члени артілі до здійснення рішень березневого (1965р.) Пленуму ЦК КПРС спрямованих на дальше піднесення сільськогосподарського виробництва. У 1965 році валовий збір зерна в колгоспі ім. Леніна перевищив 60 тис. цнт, що становило по 22,6 цнт з га. Вироблено молока по 216 цнт на 100 га сільгоспугідь. Артіль перевиконала план продажу державі зерна (24,5 тис. цнт замість 19,7 тис.), цукрових буряків (понад 11 тис. замість 10,8 тис.) та інших культур. За останні 3 роки семирічки майже вдвоє зріс прибуток колгоспу: з 784,2 тис. крб.. у 1963 році до 1232,6 тис. крб. у 1965 році. Неподільні фонди збільшилися з 1527 тис. крб. до 1759 тис. крб. У ювілейному році вони перевищили 2 млн. карбованців.
Підвищення доходності господарства дає змогу невинно зміцнювати матеріально-технічну базу артілі. У 1965 році загальна потужність машинного парку досягла 1500 кінських сил. У другому році нової п’ятирічки на колгоспних ланах працювало 43 трактори, 29 різних комбайнів та багато інших машин і механізмів. Зростання технічної оснащеності допомагає колгоспу успішно боротися з посухами, які є досить частим явищем на Одещині. Навіть за несприятливих погодних умов 1967 року артіль зібрала близько 50 тис. цнт зернових, з яких продала державі 26,4 тис. цнт. Молока було одержано 12,4 тис. цнт, м’яса – понад 1,9 тис. цнт.
Піщана
Сторінка 6 з 8
середньої школи. Окупанти висадили в повітря міст через річку Савранку, водяний і паровий млини, вивезли устаткування спиртозаводу та олійні, пограбували магазин і склади райспоживспілки, Піщанську МТС, тваринницькі ферми тощо. Колгоспам Піщаної було завдано збитків на мільйони карбованців. Але гальмом на шляху успішного розвитку господарства булі їх роздробленість. В 1950 році за бажанням колгоспників всі 7 артілей об’єдналися в одне велике багатогалузеве господарство. Укрупнену сільгоспартіль назвали ім’ям засновника Комуністичної партії і Радянської держави В.І. Леніна. В колгоспі ім. Леніна тоді налічувалося понад 8,5 тис. га земельних угідь, в т.ч. орної землі – близько 6 тис. га, сіножатей, пасовищ, вигонів – 200 га, садів – 350, ягідників та виноградників – 284 га. Однак члени артілі не відразу зуміли продуктивно використати ці земельні багатства.
Важливе значення для піднесення економіки артілі мали рішення вересневого (1953) і наступних Пленумів ЦК КПРС з питань розвитку, сільського господарства. Колгосп взяв курс на дальшу механізацію виробничих процесів, впровадження передового досвіду. З метою зміцнення виробничих ділянок партійна організація артілі направила туди комуністів. Т. Сивчук очолив рільничу бригаду, П. Скрипник став помічником бригадира, П. Атаманюк взяла шефство над молодими доярками. Авангардна роль комуністів, їх наполеглива праця разом з усіма трудівниками села сприяла піднесенню господарства.
Вже у наступні 2 роки колгоспники добилися значних успіхів у розвитку громадського виробництва. Озимої пшениці зібрано по 18-22 цнт з га, виконано план збільшення поголів’я худоби. За успіхи у розвитку рільництва і тваринництва колгосп здобув право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1956 року і був відзначений Головвиставкомом. Передовики артілі – голова правління І.О. Лисик, агроном Г.М. Джуринський, ланкова Н.П. Атаманюк та інші – одержали медалі виставки.
Рік у рік зростали прибутки колгоспу ім. Леніна. Так, в 1956 році вони досягли 4 млн. крб., а в наступному році вже перевищили 4,5 млн. крб. Проте в розвитку виробництва в 1958 -1964 рр. спостерігались значні труднощі, викликані скороченням посівів провідних зернових культур, а також порушенням принципу матеріальної заінтересованості трудівників села у зміцненні громадського господарства. З особливим піднесенням приступили члени артілі до здійснення рішень березневого (1965р.) Пленуму ЦК КПРС спрямованих на дальше піднесення сільськогосподарського виробництва. У 1965 році валовий збір зерна в колгоспі ім. Леніна перевищив 60 тис. цнт, що становило по 22,6 цнт з га. Вироблено молока по 216 цнт на 100 га сільгоспугідь. Артіль перевиконала план продажу державі зерна (24,5 тис. цнт замість 19,7 тис.), цукрових буряків (понад 11 тис. замість 10,8 тис.) та інших культур. За останні 3 роки семирічки майже вдвоє зріс прибуток колгоспу: з 784,2 тис. крб.. у 1963 році до 1232,6 тис. крб. у 1965 році. Неподільні фонди збільшилися з 1527 тис. крб. до 1759 тис. крб. У ювілейному році вони перевищили 2 млн. карбованців.
Підвищення доходності господарства дає змогу невинно зміцнювати матеріально-технічну базу артілі. У 1965 році загальна потужність машинного парку досягла 1500 кінських сил. У другому році нової п’ятирічки на колгоспних ланах працювало 43 трактори, 29 різних комбайнів та багато інших машин і механізмів. Зростання технічної оснащеності допомагає колгоспу успішно боротися з посухами, які є досить частим явищем на Одещині. Навіть за несприятливих погодних умов 1967 року артіль зібрала близько 50 тис. цнт зернових, з яких продала державі 26,4 тис. цнт. Молока було одержано 12,4 тис. цнт, м’яса – понад 1,9 тис. цнт.