Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
умовних банок овочевих консервів та соків. На базі птахоферми створено птахофабрику. В найближчі роки буде збудовано цегельний завод, який вироблятиме 3-4 млн. штук цегли на рік.
Велику роль у розвитку господарства відіграє партійна організація села, яка налічує понад 60 комуністів. Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, вона направила дві третини свого складу на роботу в сферу матеріального виробництва (в рільництво – 20 комуністів, в тваринництво – 10, в механізовані ланки - 15). Із 100 комсомольців Піщаної майже всі працюють на ланах і фермах колгоспу. Члени КПРС і ВЛКСМ показують приклад сумлінної праці, запалюють на трудові подвиги інших. Щороку зростають лави передовиків. За досягнуті успіхи у розвитку господарства близько 50 колгоспників удостоєні урядових нагород. Серед кращих людей артілі, що завоювали честь і шану у своїх односельчан, ланкова О.О. Чечельницька, доярка В.Ф. Халус, бригадир тракторної бригади Г.З. Бадика та багато інших. Піднесенню колгоспного виробництва, запровадженню досягнень передової агротехніки велику увагу приділяли правління та голова колгоспу І.С. Пчелинський, нагороджений у 1965 році орденом Леніна. Великою повагою користуються колгоспний конюх В.Ф. Колісник, що майже 40 років віддав улюбленій праці, перший голова Піщанського колгоспу П.Т. Коліснки, нині активний учасник громадянської роботи на селі, та багато інших.
Сумлінно праця людей в колгоспі з кожним роком винагороджується все краще. Якщо грошова оплата трудодня в 1963 році становила 75 коп., то в 1967 році – понад 3 крб., отже, зросла в 4 рази, а порівняно з 1956 роком – в 10 разів. Це сприяло підвищенню матеріального добробуту і купівельної спроможності населення. За даними Піщанського сільського споживчого товариства, товарооборот з 1956 по 1964 рік зріс у 18 разів (з 78,8 тис. крб. до 1421,8 тис. крб..), а в 1966 році досяг майже 1,8 млн. крб. За останні 10-12 років трудящі Піщаної придбали 11 автомашин, 92 мотоцикли і мопеди, 1200 велосипедів, близько 400 радіоприймачів та понад 200 телевізорів.
Підвищенню добробуту колгоспників сприяло розгортанню індивідуального житлового будівництва. Тільки за 1963-1965 рр. споруджено 78 добротних будинків. Зусиллями місцевої Ради і правління колгоспу село повністю електрифіковане і радіофіковане.
Рік у рік поліпшується побутове і медичне обслуговування населення. Тут споруджено пекарню, чайну тощо. В селі працюють відділення Балтського побутового комбінату, лікарня на 50 ліжок. Дошкільні заклади обслуговують 230-250 малят.
Близько 1200 дітей мешканців Піщаної вчаться у 2 середній і 2 восьмирічних школах. Крім того, в селі є школа-інтернат, де учні набувають спеціальностей столяра, шевця, штукатура тощо. Педагогічний колектив складається з 117 учителів. За післявоєнний час середню освіту здобули 750 піщанців, восьмирічну – 450.
Трудівники Піщаної завжди відчувають батьківське піклування Радянської влади і Комуністичної партії про кожну людину. Колгоспниця Ряба після загибелі на фронті чоловіка залишилась з трьома дітьми. Держава, колгосп подали допомогу чесній трудівниці. Всі діти здобули освіту. Тепер її син І. Д. Рябий – колгоспний зоотехнік, дочки – вчительки. Важка доля спіткала під час війни родину Скрипників. Батько загинув на фронті, мати померла від тяжкої хвороби. Лишилося четверо сиріт. Колгосп став їм замість батьків, оточив піклуванням і турботою, допоміг набути спеціальність. Павло, працював на різних роботах в колгоспі і очолював комсомольську організацію, закінчив технікум сільського господарства, став агрономом. Його прийнято до лав КПРС. А коли партія покликала молодь на освоєння нових земель П. Скрипник з сім’єю виїхав у Кустанайську область. Нині він працює агрономом в колгоспі ім. Чапаєва.
Партійна організація, сільрада дбають про якомога повніше задоволення зрослих культурних запитів та потреб населення. В селі працюють Будинок культури, літній кінотеатр 3 колгоспні бригадні клуби, спортивний зал, 7 бібліотек. Місцеві книголюби зібрали власні бібліотечки, що налічують
Піщана
Сторінка 7 з 8
У колгоспі проводиться широке капітальне будівництво. З 1950 по 1966 рік тут зведено понад два десятки великих приміщень різного призначення, в їх числі 17 типових ферм, 2 олійні, хлібопекарню тощо. У 1967 році артіль ім. В.І. Леніна почала спорудження консервного заводу потужністю 3 млн. Велику роль у розвитку господарства відіграє партійна організація села, яка налічує понад 60 комуністів. Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, вона направила дві третини свого складу на роботу в сферу матеріального виробництва (в рільництво – 20 комуністів, в тваринництво – 10, в механізовані ланки - 15). Із 100 комсомольців Піщаної майже всі працюють на ланах і фермах колгоспу. Члени КПРС і ВЛКСМ показують приклад сумлінної праці, запалюють на трудові подвиги інших. Щороку зростають лави передовиків. За досягнуті успіхи у розвитку господарства близько 50 колгоспників удостоєні урядових нагород. Серед кращих людей артілі, що завоювали честь і шану у своїх односельчан, ланкова О.О. Чечельницька, доярка В.Ф. Халус, бригадир тракторної бригади Г.З. Бадика та багато інших. Піднесенню колгоспного виробництва, запровадженню досягнень передової агротехніки велику увагу приділяли правління та голова колгоспу І.С. Пчелинський, нагороджений у 1965 році орденом Леніна. Великою повагою користуються колгоспний конюх В.Ф. Колісник, що майже 40 років віддав улюбленій праці, перший голова Піщанського колгоспу П.Т. Коліснки, нині активний учасник громадянської роботи на селі, та багато інших.
Сумлінно праця людей в колгоспі з кожним роком винагороджується все краще. Якщо грошова оплата трудодня в 1963 році становила 75 коп., то в 1967 році – понад 3 крб., отже, зросла в 4 рази, а порівняно з 1956 роком – в 10 разів. Це сприяло підвищенню матеріального добробуту і купівельної спроможності населення. За даними Піщанського сільського споживчого товариства, товарооборот з 1956 по 1964 рік зріс у 18 разів (з 78,8 тис. крб. до 1421,8 тис. крб..), а в 1966 році досяг майже 1,8 млн. крб. За останні 10-12 років трудящі Піщаної придбали 11 автомашин, 92 мотоцикли і мопеди, 1200 велосипедів, близько 400 радіоприймачів та понад 200 телевізорів.
Підвищенню добробуту колгоспників сприяло розгортанню індивідуального житлового будівництва. Тільки за 1963-1965 рр. споруджено 78 добротних будинків. Зусиллями місцевої Ради і правління колгоспу село повністю електрифіковане і радіофіковане.
Рік у рік поліпшується побутове і медичне обслуговування населення. Тут споруджено пекарню, чайну тощо. В селі працюють відділення Балтського побутового комбінату, лікарня на 50 ліжок. Дошкільні заклади обслуговують 230-250 малят.
Близько 1200 дітей мешканців Піщаної вчаться у 2 середній і 2 восьмирічних школах. Крім того, в селі є школа-інтернат, де учні набувають спеціальностей столяра, шевця, штукатура тощо. Педагогічний колектив складається з 117 учителів. За післявоєнний час середню освіту здобули 750 піщанців, восьмирічну – 450.
Трудівники Піщаної завжди відчувають батьківське піклування Радянської влади і Комуністичної партії про кожну людину. Колгоспниця Ряба після загибелі на фронті чоловіка залишилась з трьома дітьми. Держава, колгосп подали допомогу чесній трудівниці. Всі діти здобули освіту. Тепер її син І. Д. Рябий – колгоспний зоотехнік, дочки – вчительки. Важка доля спіткала під час війни родину Скрипників. Батько загинув на фронті, мати померла від тяжкої хвороби. Лишилося четверо сиріт. Колгосп став їм замість батьків, оточив піклуванням і турботою, допоміг набути спеціальність. Павло, працював на різних роботах в колгоспі і очолював комсомольську організацію, закінчив технікум сільського господарства, став агрономом. Його прийнято до лав КПРС. А коли партія покликала молодь на освоєння нових земель П. Скрипник з сім’єю виїхав у Кустанайську область. Нині він працює агрономом в колгоспі ім. Чапаєва.
Партійна організація, сільрада дбають про якомога повніше задоволення зрослих культурних запитів та потреб населення. В селі працюють Будинок культури, літній кінотеатр 3 колгоспні бригадні клуби, спортивний зал, 7 бібліотек. Місцеві книголюби зібрали власні бібліотечки, що налічують