Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
бідників П.Матушевського, І. Кравченка, О. Остроуха та інших. У 1924 році в Піщаній було створено сільськогосподарське товариство «Біднота», що об’єднувало кілька десятків, найбідніших селянських сімей. У вересні балтські районні партійні бори зобов’язали уповноваженого райземвідділом виділити для цього товариства землю та подати допомогу насінням.
Рік у рік сільськогосподарське товариство міцніло. Вже в 1929 році воно подавало бідноті значну допомогу в молотьбі. Того року бідняцькі господарства зібрали 22,5 тис. пудів зерна, а продали державі тільки 5 тис. пудів. Подібна картина спостерігалася і в інших селах. Через низьку товарність селянських господарств держава щороку недоодержувала велику кількість хліба. Все гостріше поставало питання про необхідність соціалістичної перебудови сільського господарства.
Виконуючи рішення XV з’їзду ВКП (б), Піщанський партійний осередок, сільвиконком у серпні 1929 року розгорнули велику роботу по залученню бідняцько-середняцьких мас до сільськогосподарських виробничих товариств. У січні 1930 року в Піщаній було організаційно оформлено перший колгосп. На зборах члени артілі одностайно вирішили назвати її ім’ям В.І. Леніна. Головою правління було обрано селянина-бідняка П.Т. Колісника. Вже на початку року про вступ до колгоспу подано близько 900 заяв.
Зі створенням колективного господарства роль Піщанського кущового партосередку, що поповнився ще 13 комуністами, значно посилилась. Навколо нього згуртувалося понад 100 чоловік колгоспного активу. Завдяки їх наполегливій роботі у 1931 році 72 % селянських господарств вступило до сільгоспартілі. Їй належало 3975 га землі з загальної кількості 6457 га. Навесні 1932 року в Піщаній організовано ще 2, а на кінець 1932 і на початку 1933 року – ще 4 колгоспи. Колективізацію селянських господарств Піщаної було завершено.
Для допомоги сільгоспартілям у 1931 році було створено машинно-кінну станцію, на базі якої наступного року організовано Піщанську МТС. У 1937-1940 рр. МТС виконувала близько двох третин усіх робіт на колективних ланах.
Колгоспи рік у рік зміцнювали своє господарство. Між ними розгорнулося соціалістичне змагання. В боротьбу за високий урожай 1936 року включилась більшість бригад і ланок. Того року вони зібрали зернових по 19 цнт з га. Підвищувалася продуктивність худоби.
Успішно розвивалася місцева промисловість. Зароки передвоєнних п’ятирічок в Піщаній стали до ладу спиртозавод, олійня, паровий млин та інші підприємства по переробці сільськогосподарської сировини. Добре працювали промислові артілі.
Партійні , комсомольські організації радянські органи проводять велику роботу по упорядкуванню села, яке у 1935 році стало центром новоутвореного Піщанського району Молдавської АРСР. У передвоєнні роки в Піщаній споруджено Будинок культури, насаджено парк, упорядковано вулиці. Побудовано приміщення середньої школи, що відкрилася в 1936 році. Кількість учнів зросла до 700.
20 вересня 1940 року в Піщаній поставлено маятник засновнику Комуністичної партії і Радянської держави В.І. Леніну.
Значними виробничими успіхами почали трудівники Піщаної 1941 рік. Щедрий урожай дозрівав на артільних ланах. Але збирати його колгоспникам довелося вже у воєнний час. З початком Вітчизняної війни жителі села підпорядкували свою діяльність інтересам фронту. Вдень і вночі працювали люди, щоб якомога швидше закінчити сільськогосподарські роботи, здати державі хліб нового врожаю. Для Червоної Армії було відправлено багато машин, коней і продовольства. В її лави влилося близько 500 піщанців призовного віку. Але зі зброєю в руках захищати Вітчизну прагнули всі жителі села. Біля райвійськкомату стояли в черзі комуністи, комсомольці, безпартійні, чоловіки і жінки, люди різного віку і різних професій, які вимагали відправити їх на фронт добровольцями.
Піщана
Сторінка 4 з 8
Партійні і радянські органи проводили землевпорядкування, опираючись на КНС, залучали бідняків до різних форм кооперації. За ініціативою партосередку було проведено частку споживчого товариства від куркульської агентури, переобрано керівництво. В правління та ревізійну комісію товариства, що налічувало на той час 129 членів, обрали селян-Рік у рік сільськогосподарське товариство міцніло. Вже в 1929 році воно подавало бідноті значну допомогу в молотьбі. Того року бідняцькі господарства зібрали 22,5 тис. пудів зерна, а продали державі тільки 5 тис. пудів. Подібна картина спостерігалася і в інших селах. Через низьку товарність селянських господарств держава щороку недоодержувала велику кількість хліба. Все гостріше поставало питання про необхідність соціалістичної перебудови сільського господарства.
Виконуючи рішення XV з’їзду ВКП (б), Піщанський партійний осередок, сільвиконком у серпні 1929 року розгорнули велику роботу по залученню бідняцько-середняцьких мас до сільськогосподарських виробничих товариств. У січні 1930 року в Піщаній було організаційно оформлено перший колгосп. На зборах члени артілі одностайно вирішили назвати її ім’ям В.І. Леніна. Головою правління було обрано селянина-бідняка П.Т. Колісника. Вже на початку року про вступ до колгоспу подано близько 900 заяв.
Зі створенням колективного господарства роль Піщанського кущового партосередку, що поповнився ще 13 комуністами, значно посилилась. Навколо нього згуртувалося понад 100 чоловік колгоспного активу. Завдяки їх наполегливій роботі у 1931 році 72 % селянських господарств вступило до сільгоспартілі. Їй належало 3975 га землі з загальної кількості 6457 га. Навесні 1932 року в Піщаній організовано ще 2, а на кінець 1932 і на початку 1933 року – ще 4 колгоспи. Колективізацію селянських господарств Піщаної було завершено.
Для допомоги сільгоспартілям у 1931 році було створено машинно-кінну станцію, на базі якої наступного року організовано Піщанську МТС. У 1937-1940 рр. МТС виконувала близько двох третин усіх робіт на колективних ланах.
Колгоспи рік у рік зміцнювали своє господарство. Між ними розгорнулося соціалістичне змагання. В боротьбу за високий урожай 1936 року включилась більшість бригад і ланок. Того року вони зібрали зернових по 19 цнт з га. Підвищувалася продуктивність худоби.
Успішно розвивалася місцева промисловість. Зароки передвоєнних п’ятирічок в Піщаній стали до ладу спиртозавод, олійня, паровий млин та інші підприємства по переробці сільськогосподарської сировини. Добре працювали промислові артілі.
Партійні , комсомольські організації радянські органи проводять велику роботу по упорядкуванню села, яке у 1935 році стало центром новоутвореного Піщанського району Молдавської АРСР. У передвоєнні роки в Піщаній споруджено Будинок культури, насаджено парк, упорядковано вулиці. Побудовано приміщення середньої школи, що відкрилася в 1936 році. Кількість учнів зросла до 700.
20 вересня 1940 року в Піщаній поставлено маятник засновнику Комуністичної партії і Радянської держави В.І. Леніну.
Значними виробничими успіхами почали трудівники Піщаної 1941 рік. Щедрий урожай дозрівав на артільних ланах. Але збирати його колгоспникам довелося вже у воєнний час. З початком Вітчизняної війни жителі села підпорядкували свою діяльність інтересам фронту. Вдень і вночі працювали люди, щоб якомога швидше закінчити сільськогосподарські роботи, здати державі хліб нового врожаю. Для Червоної Армії було відправлено багато машин, коней і продовольства. В її лави влилося близько 500 піщанців призовного віку. Але зі зброєю в руках захищати Вітчизну прагнули всі жителі села. Біля райвійськкомату стояли в черзі комуністи, комсомольці, безпартійні, чоловіки і жінки, люди різного віку і різних професій, які вимагали відправити їх на фронт добровольцями.