Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Постійне керівництво партійної організації сприяло розгортанню боротьби за виконання семирічного плану. За цей час колгосп став великим економічно міцним спеціалізованим господарством по виробництву зерна, м’яса та молочних продуктів. Якщо в 1960 році прибуток становив 1346,8 тис. крб., то в 1964 році він зріс майже вдвоє.
Почесне звання ударників комуністичної праці було присвоєно М. Ф. Ластовецькій, Г. Г. Антоненко, які відгодували по 1060 свиней. Г. Г. Антоненко була обрана обласною партійною конференцією делегатом XXII з'їзду КПРС. Заслужену повагу серед колгоспників здобули механізатори М. Поляков, П. Рядський Л. Кольцов, Ф. Богачов та інші.
Ще активніше розгорнулось соціалістичне змагання в боротьбі за розвиток господарства після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. У зв’язку з підвищенням закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію колгосп уже в 1965 році одержав тільки за продаж понад план пшениці 36 360 крб., яловичини — 31 165 крб., свинини — 115 787 карбованців.
Додаткові прибутки дали можливість побудувати культурно-побутові об'єкти й тваринницькі ферми, більше закуповувати різноманітної техніки й машин, мінеральних добрив тощо. Виконуючи рішення березневого Пленуму ЦК КПPC, трудівники колгоспу стали вирощувати високі врожаї. Якщо в 1961 році врожай озимої пшениці становив 20,7 цнт з га, то в 1965 році — по 25,8 цнт, урожай кукурудзи збільшився з 39 цнт до 52 цнт з кожного га. Доходи колгоспу за 1965 рік становили 2 млн. 315 тис. крб. Це дало змогу ще більше розширити капітальне будівництво, а також перейти від натуральної оплати до грошової, встановити оплату відпусток тощо.
Натхнені історичними рішеннями XXIII з’їзду КПРС, високих виробничих успіхів домоглись трудівники колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС. Незважаючи на несприятливі кліматичні умови, в 1966—1967 pp. в середньому зібрали по 25 цнт озимої пшениці по 45 цнт з га кукурудзи в качанах. Підвищення врожайності дало можливість збільшити поголів’я тваринництва. На початку 1967 року тут було великої рогатої худоби 2074 голови, свиней — 1158, овець — 572. Колгосп став великим механізованим господарством, в якому налічується 56 тракторів, 26 комбайнів, а також багато іншої сільськогосподарської техніки.
Успішному розвиткові господарства артілі сприяла самовіддана праця колгоспників. За високі врожаї зернових і технічних культур, а також за досягнення в розвитку тваринництва орденом Леніна нагороджені голова колгоспу Є. О. Кочубинський, орденом Трудового Червоного Прапора — Л. Г. Лозовський, головний агроном Я. О. Курилов, головний зоотехнік P. К. Рибальченко та ланковий Л. М. Балан. Великою повагою користуються серед колгоспників Старокозачого члени КПРС, ударники комуністичної праці. Одним з кращих тваринників у колгоспі став В. І. Бабенко, який 11 років доглядає худобу. Тракторист К. Є. Слюсаренко працює по-гіталовськи — без затрат ручної праці. Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку» доярка В. X. Олександрова, яка від кожної корови надоїла по 2460 літ
рів молока.
Чимало в колгоспі новаторів. Вони своїм прикладом запалюють інших на боротьбу за дострокове виконання нового п’ятирічного плану 1966-1970 рр. Партійна організація, в якій налічується 82 комуністи і кандидати в члени партії, узагальнює досвід новаторів і запроваджує його у виробництво.
Заслуженим авторитетом серед колгоспників користується профорганізація, в якій є понад 2 тис. членів.
Важливу роль у піднесенні сільськогосподарського виробництва відіграє комсомольська організація, яка налічує в своїх рядах понад 130 членів. Комсомольці-механізатори ще в 1961 році організували змагання під девізом «Мій вклад у семирічку». Бюро Одеського обкому КП України підтримало їх ініціативу. Молодь посадила новий парк, а також висадила тисячі саджанців декоративних дерев та чагарників на території села.
За роки Радянської влади в селі побудовано хлібозавод, комбінат комунальних підприємств, що має 6 цехів, з 1947 року введено в дію сиро завод, який щорічно випускає понад 200 тонн карпатського та інших видів високоякісних сортів сиру. Його продукція користується попитом і за межами республіки. За останні роки збудовано держвинозавод, ательє по ремонту телевізорів, павільйон побутового обслуговування тощо.
Значних успіхів добилися трудівники Старокозацького міжколгоспбуду, який створено и 1959 році. На його рахунку чимало споруджених будинків, ферм. Тільки в колгоспі XXI з’їзду КПРС побудовано 2 свинарники-відгодівники на 1000 голів. У 1967 році робітники цього підприємства в кілька разів збільшили виробництво будівельних матеріалів.
Старокозаче
Сторінка 6 з 7
Важливу роль у розгортанні соціалістичного змагання відіграла колгоспна багатотиражка «Вперед», яка почала виходити з 1959 року. Крім цього, тут діяло 5 шкіл передового досвіду та 5 шкіл по вивченню економіки сільського господарства, працювали школи підвищення кваліфікації трактористів, курси будівельників. Почесне звання ударників комуністичної праці було присвоєно М. Ф. Ластовецькій, Г. Г. Антоненко, які відгодували по 1060 свиней. Г. Г. Антоненко була обрана обласною партійною конференцією делегатом XXII з'їзду КПРС. Заслужену повагу серед колгоспників здобули механізатори М. Поляков, П. Рядський Л. Кольцов, Ф. Богачов та інші.
Ще активніше розгорнулось соціалістичне змагання в боротьбі за розвиток господарства після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. У зв’язку з підвищенням закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію колгосп уже в 1965 році одержав тільки за продаж понад план пшениці 36 360 крб., яловичини — 31 165 крб., свинини — 115 787 карбованців.
Додаткові прибутки дали можливість побудувати культурно-побутові об'єкти й тваринницькі ферми, більше закуповувати різноманітної техніки й машин, мінеральних добрив тощо. Виконуючи рішення березневого Пленуму ЦК КПPC, трудівники колгоспу стали вирощувати високі врожаї. Якщо в 1961 році врожай озимої пшениці становив 20,7 цнт з га, то в 1965 році — по 25,8 цнт, урожай кукурудзи збільшився з 39 цнт до 52 цнт з кожного га. Доходи колгоспу за 1965 рік становили 2 млн. 315 тис. крб. Це дало змогу ще більше розширити капітальне будівництво, а також перейти від натуральної оплати до грошової, встановити оплату відпусток тощо.
Натхнені історичними рішеннями XXIII з’їзду КПРС, високих виробничих успіхів домоглись трудівники колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС. Незважаючи на несприятливі кліматичні умови, в 1966—1967 pp. в середньому зібрали по 25 цнт озимої пшениці по 45 цнт з га кукурудзи в качанах. Підвищення врожайності дало можливість збільшити поголів’я тваринництва. На початку 1967 року тут було великої рогатої худоби 2074 голови, свиней — 1158, овець — 572. Колгосп став великим механізованим господарством, в якому налічується 56 тракторів, 26 комбайнів, а також багато іншої сільськогосподарської техніки.
Успішному розвиткові господарства артілі сприяла самовіддана праця колгоспників. За високі врожаї зернових і технічних культур, а також за досягнення в розвитку тваринництва орденом Леніна нагороджені голова колгоспу Є. О. Кочубинський, орденом Трудового Червоного Прапора — Л. Г. Лозовський, головний агроном Я. О. Курилов, головний зоотехнік P. К. Рибальченко та ланковий Л. М. Балан. Великою повагою користуються серед колгоспників Старокозачого члени КПРС, ударники комуністичної праці. Одним з кращих тваринників у колгоспі став В. І. Бабенко, який 11 років доглядає худобу. Тракторист К. Є. Слюсаренко працює по-гіталовськи — без затрат ручної праці. Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку» доярка В. X. Олександрова, яка від кожної корови надоїла по 2460 літ
рів молока.
Чимало в колгоспі новаторів. Вони своїм прикладом запалюють інших на боротьбу за дострокове виконання нового п’ятирічного плану 1966-1970 рр. Партійна організація, в якій налічується 82 комуністи і кандидати в члени партії, узагальнює досвід новаторів і запроваджує його у виробництво.
Заслуженим авторитетом серед колгоспників користується профорганізація, в якій є понад 2 тис. членів.
Важливу роль у піднесенні сільськогосподарського виробництва відіграє комсомольська організація, яка налічує в своїх рядах понад 130 членів. Комсомольці-механізатори ще в 1961 році організували змагання під девізом «Мій вклад у семирічку». Бюро Одеського обкому КП України підтримало їх ініціативу. Молодь посадила новий парк, а також висадила тисячі саджанців декоративних дерев та чагарників на території села.
За роки Радянської влади в селі побудовано хлібозавод, комбінат комунальних підприємств, що має 6 цехів, з 1947 року введено в дію сиро завод, який щорічно випускає понад 200 тонн карпатського та інших видів високоякісних сортів сиру. Його продукція користується попитом і за межами республіки. За останні роки збудовано держвинозавод, ательє по ремонту телевізорів, павільйон побутового обслуговування тощо.
Значних успіхів добилися трудівники Старокозацького міжколгоспбуду, який створено и 1959 році. На його рахунку чимало споруджених будинків, ферм. Тільки в колгоспі XXI з’їзду КПРС побудовано 2 свинарники-відгодівники на 1000 голів. У 1967 році робітники цього підприємства в кілька разів збільшили виробництво будівельних матеріалів.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Широке
- Стара Царичанка
- Семенівка
- Русько-Іванівка
- Приморське
- Монаші
- Миколаївка
- Маразліївка
- Крутоярівка
- Козацьке
- Карналіївка
- Затока
- Випасне
- Великомар’янівка
- Бритівка
- Андріївка
- Адамівка
- Шабо