Сторінка 7 з 7
Велику роботу проводить сільська Рада, яка поряд з господарчими питаннями займається й вихованням. При сільраді працюють постійнодіючі комісії: соціалістичної законності і правопорядку, сільськогосподарська, охорони здоров'я та соціального забезпечення, бюджетно-фінансова,
культурно-масова та народної освіти, побутового обслуговування, торгівлі і громадського харчування, комунального будівництва. Так, за ініціативою комісії побутового обслуговування в селі створено бригади по ремонту жител, швейну і взуттєву майстерні, майстерні по ремонту мотоциклів.
Повсякденне піклування партії й уряду про розвиток громадського господарства дали можливість різко підвищити матеріальний добробут і культурний рівень трудящих. Село електрифіковане, побудовано водопровід, на центральних вулицях заасфальтовано тротуари. За останнє десятиріччя в селі збудовано 420 добротних і добре впорядкованих будинків. Майже всі будинки колгоспників, робітників та службовців перекриті черепицею, шифером і бляхою. У кожній квартирі, крім радіоточки, є радіоприймач; близько 100 сімей робітників і службовців мають телевізори. Під час панування румунських бояр понад 90 проц. населення залишалося неписьменним і малописьменним. Тут була лише початкова школа. За роки Радянської влади в селі стали працювати середня, восьмирічна і початкова, вечірня і заочна середні школи. Навчає учнів 100 учителів. Багато випускників середніх шкіл закінчили вищі учбові заклади й працюють інженерами, вчителями, спеціалістами сільського господарства. В 1963 році тут відкрилася профтехшкола, де навчається 400 чол. Вона готує кадри механізаторів для колгоспів кількох районів. Для дітей дошкільного віку в селі побудовано типовий державний дитячий садок—комбінат на 320 місць. Розширено й побудовано нове приміщення лікарні на 110 ліжок.
У селі с кінотеатр на 220 місць. 3 шкільні й дитяча сільська бібліотеки. Крім того, кожна сім'я передплачує газети і журнали.
При Палаці культури працюють драматичний, танцювальний, хоровий гуртки, гурток художнього слова та інші, які об'єднують близько 200 любителів мистецтва. Високу оцінку одержали на обласному огляді-фестивалі художньої самодіяльності присвяченому 50-річчю Радянської влади, хорові колективи і вокальний ансамбль. Налагоджена спортивно-масова робота. Тут створено футбольну, баскетбольну і 5 волейбольних команд, секції шахістів тощо.
Старокозаче стало квітучим парком. У селі та на його околицях висаджено багато дерев, в основному білу акацію та декоративні кущі, які займають понад 45 гектарів.
Розширюються інтернаціональні зв'язки колгоспників з трудівниками братніх соціалістичних країн. Колгоспники Старокозачого приймали делегації з Болгарії Югославії, Куби. 1965 року гостювала делегація з Угорщини. В свою чергу колгоспники Старокозачого часто бувають у своїх друзів і обмінюються досвідом.
Дивиться також інші населені пункти цього району: