Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Сільська Рада та КНС завершили роботу по соціалістичному землеустрою.
Було конфісковано землі місцевих поміщиків Келлера, Дончева, братів Кузнецових, Дуканаки та інших. Кожний їдець одержав по 2,5 десятини землі. Але на відбудові господарства згубно позначився неврожай 1921 року. У зв'язку з голодом комнезам утворив у вересні 1921 року спеціальну комісію, яка збирала продукти голодуючим селянам і робітникам Поволжя та північних губерній Росії. Крім того, в містечку та сусідніх селах було відкрито 12 їдальнь. З утвореного фонду (300 пудів зерна) голодуючим видавалось но 20 фунтів на їдця.
Неврожай 1921 року завдав багато лиха селянським господарствам. Загинула більшість коней та корів. У 1922 році в усій волості налічувалось всього 737 коней. Виникла загроза зриву весняної посівної кампанії. Тому 12 березня року в Антоновому-Кодинцевому було скликано волосний з'їзд незаможників, який ухвалив організуватись у груші і зробити засів методом суспільного обробітку землі. На допомогу прийшла держава. В містечко надіслали потрібну кількість посівного матеріалу, і всі лани було засіяно.
У 1922 році, в зв'язку з укрупненням волостей Одеського повіту, Антоново-Кодинцевську волость було перейменовано на Комінтернівську, а з березня 1923 року, після Ліквідації Херсонської губернії і утворення округів з поділом на райони, був організований і Комінтернівській район. Його центром стало містечко Антоново-Кодинцеве.
З метою подання всебічної допомоги селянам (грішми, насінням, машинами тощо) в лютому 1923 року в містечку створили сільськогосподарське кредитне товариство. Восени того ж року за постановою Всеукраїнського агроз'їзду в Антоновому-Кодинцевому організувалось агрономічне районне управління, де працювали агроном, зоотехнік та інші фахівці. На спеціальних курсах селянам читались лекції, в яких доводились переваги колективного ведення господарства. В 1925 році Комінтернівське сільськогосподарське товариство одержало перший трактор «Фордзон» і це дало змогу подавати більш широку допомогу біднякам в обробітку землі.
Відрадні зміни сталися н самому районному центрі. Його весь час упорядковували. На місці селянських хат з земляною покрівлею та солом'яними стріхами поросли кам'яні будинки, вкриті черепицею. В містечку з'явились нові вулиці.
Глибокі коріння пустила культурна революція. На прохання селян у 192S році початкову школу було реорганізовано в семирічну. До 1 січня 1927 року і» райцентрі залишилось всього 7 неписьменних.
Поліпшила роботу бібліотека. В 1924–1925 pp. книжковий фонд її зріс до тисячі томів, вона налічувала 145 постійних читачів.
Місцями культурного відпочинку населення стали районний народний будинок та сільбуд. У 1925 році вперше почала діяти стаціонарна кіноустановка. При сільбуді працювало два сільськогосподарські, два політичні і два драматичні гуртки, в роботі яких брали участь близько 200 чоловік. Особливо популярними були виступи хорового гуртка. Сільських співаків у лютому 1929 року запросили до Одеси, і вони успішно виступили з різноманітною програмою в Державному драматичному театрі (тепер – театр ім. Жовтневої революції), Будинку преси та на заводах міста.
В цей час особливо посилилась виробничо-культурна змичка міста з селом. Над Комінтернівським районом шефствували два одеських заводи – верстатобудівний ім. Леніна та цукрорафінадний ім. Благоєва. Шефи допомагали в ремонті сільськогосподарських знарядь, привозили літературу, виступали перед селянами з доповідями про поточний момент. Водночас вони невтомно агітували селян переходити на шлях колективного господарювання.
Першим кроком до цього була спільна оранка землі в 1927–1928 pp. при допомозі сільськогосподарського кредитного товариства та каси взаємодопомоги, яка виникла у 1926 році.
Навесні 1929 року в Антоновому-Кодинцевому організувались чотири ТСОЗи – «Смерть куркулям», «Шлях до соціалізму», «Незаможник» і «Комінтерн», а в жовтні 1929 року почалась суцільна колективізація. Заслухавши доповідь працівника райпарткому про колективний шлях господарювання, селяни вирішили ознайомитись із Статутом сільськогосподарської артілі та організувати екскурсію до сусідніх артілей. У жовтні 1929 року на загальних
Комінтернівське
Сторінка 5 з 9
неможливим; 3. Надіслати гарячий братерський привіт братам-червоноармійцям, які своїм життям і кров'ю завоювали всі політичні та громадянські права незаможному селянству.Сільська Рада та КНС завершили роботу по соціалістичному землеустрою.
Неврожай 1921 року завдав багато лиха селянським господарствам. Загинула більшість коней та корів. У 1922 році в усій волості налічувалось всього 737 коней. Виникла загроза зриву весняної посівної кампанії. Тому 12 березня року в Антоновому-Кодинцевому було скликано волосний з'їзд незаможників, який ухвалив організуватись у груші і зробити засів методом суспільного обробітку землі. На допомогу прийшла держава. В містечко надіслали потрібну кількість посівного матеріалу, і всі лани було засіяно.
У 1922 році, в зв'язку з укрупненням волостей Одеського повіту, Антоново-Кодинцевську волость було перейменовано на Комінтернівську, а з березня 1923 року, після Ліквідації Херсонської губернії і утворення округів з поділом на райони, був організований і Комінтернівській район. Його центром стало містечко Антоново-Кодинцеве.
З метою подання всебічної допомоги селянам (грішми, насінням, машинами тощо) в лютому 1923 року в містечку створили сільськогосподарське кредитне товариство. Восени того ж року за постановою Всеукраїнського агроз'їзду в Антоновому-Кодинцевому організувалось агрономічне районне управління, де працювали агроном, зоотехнік та інші фахівці. На спеціальних курсах селянам читались лекції, в яких доводились переваги колективного ведення господарства. В 1925 році Комінтернівське сільськогосподарське товариство одержало перший трактор «Фордзон» і це дало змогу подавати більш широку допомогу біднякам в обробітку землі.
Відрадні зміни сталися н самому районному центрі. Його весь час упорядковували. На місці селянських хат з земляною покрівлею та солом'яними стріхами поросли кам'яні будинки, вкриті черепицею. В містечку з'явились нові вулиці.
Глибокі коріння пустила культурна революція. На прохання селян у 192S році початкову школу було реорганізовано в семирічну. До 1 січня 1927 року і» райцентрі залишилось всього 7 неписьменних.
Поліпшила роботу бібліотека. В 1924–1925 pp. книжковий фонд її зріс до тисячі томів, вона налічувала 145 постійних читачів.
Місцями культурного відпочинку населення стали районний народний будинок та сільбуд. У 1925 році вперше почала діяти стаціонарна кіноустановка. При сільбуді працювало два сільськогосподарські, два політичні і два драматичні гуртки, в роботі яких брали участь близько 200 чоловік. Особливо популярними були виступи хорового гуртка. Сільських співаків у лютому 1929 року запросили до Одеси, і вони успішно виступили з різноманітною програмою в Державному драматичному театрі (тепер – театр ім. Жовтневої революції), Будинку преси та на заводах міста.
В цей час особливо посилилась виробничо-культурна змичка міста з селом. Над Комінтернівським районом шефствували два одеських заводи – верстатобудівний ім. Леніна та цукрорафінадний ім. Благоєва. Шефи допомагали в ремонті сільськогосподарських знарядь, привозили літературу, виступали перед селянами з доповідями про поточний момент. Водночас вони невтомно агітували селян переходити на шлях колективного господарювання.
Першим кроком до цього була спільна оранка землі в 1927–1928 pp. при допомозі сільськогосподарського кредитного товариства та каси взаємодопомоги, яка виникла у 1926 році.
Навесні 1929 року в Антоновому-Кодинцевому організувались чотири ТСОЗи – «Смерть куркулям», «Шлях до соціалізму», «Незаможник» і «Комінтерн», а в жовтні 1929 року почалась суцільна колективізація. Заслухавши доповідь працівника райпарткому про колективний шлях господарювання, селяни вирішили ознайомитись із Статутом сільськогосподарської артілі та організувати екскурсію до сусідніх артілей. У жовтні 1929 року на загальних
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Старі Шомполи
- Фонтанка
- Сербка
- Свердлове
- Першотравневе
- Ониськове
- Любопіль
- Кремидівка
- Красносілка
- Калинівка
- Дмитрівка
- Григорівка
- Визирка
- Сичавка
- Петрівка