Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
артіль «Комінтерн» розпочала своє фактичне існування. В ній об єднались 288 господарств, було усуспільнено 1699 десятин землі, 301 голову робочої худоби, різний реманент. Бідняки і середняки здали до загального насіннєвого фонду 2260 пудів пшениці, 4230 пудів ячменю тощо.
В організації артілі винятково важливу роль відіграли комуністи, колишні партизани, учасники громадянської війни І.Ю. Овчаренко, П.Г. Марченко, І.Ф. Захарченко, Д.М. Зайченко. В 1933-34 р.р. колгоспи очолював колишній партизан С. Бриленко, а в 1936 році головою правління обрали комуніста С.І. Сураєва. Спочатку артіль була економічно слабким господарством, але вже в 1935-1936 рр. три чверті всіх робіт у рільництві виконувались машинами. Зразки трудового героїзму показували трактористи бригади І. Харченка з Комінтернівської МТС. Механізатор цієї бригади С.Н. Головко щодня орав по 16-17 га, а за весь сезон обробив 1143 га землі та заощадив 812 кг пального. Він виробив 800 трудоднів, на які одержав 2400 крб. грішми та 3190 кг хліба.
1937 рік приніс деякі зрушення: колгоспники зібрали пересічно на всій площі по 13-14 цнт з га зернових (по району 8,5 цнт). Загальний валовий прибуток того року досяг 300 тис. крб., колгоспники одержали на трудодень по 6 кг зерна та по 2 крб. 50 коп. грішми.
У передвоєнні роки виділялись значні суми на благоустрій Комінтернівського. Так, у 1940 році для цього асигнували 86 тис. крб. Було відремонтовано сто будинків, забруковано вулиці, капітально відремонтовано електростанцію тощо.
Розквітли освіта й культура. Всі діти шкільного віку навчались у середній школі. Пожвавилась робота культурно-освітніх установ. У колгоспному клубі працювали хоровий, драматичний, музично-літературний гуртки. Тут відбувались диспути, читацькі конференції, читались лекції на літературні теми. До 10 тис. екземплярів зріс книжковий фонд районної бібліотеки. Крім того, чудову бібліотеку мала школа.
На перешкоді дальшому господарському і культурному розвитку Комінтернівського стала війна.
Вранці 23 червня 1941 року тут відбувся багатолюдний мітинг трудящих, де вони одностайно заявили про свою готовність віддати всі сили на захист Батьківщини. Того ж дня почався запис добровольців та мобілізація чоловіків призового віку до лав Червоної Армії. В містечку було створено винищувальний батальйон у складі 100 чоловік. Він забезпечував охорону села, колодязів, шляхів, готувався до боротьби з ворожими парашутистами. Батальйон очолив місцевий колгоспник Д. Я. Манжос.
Через кілька днів було створено т. зв. фортифікаційний батальйон у складі 240 чоловік під командуванням 3.А. Ромашенка. Він споруджував кулеметні гнізда, створював протитанкові рови тощо. Наприкінці липня, коли ворог наблизився до містечка, обидва батальйони відступили до Одеси і взяли участь в обороні міста. В середині липня колгосп «Комінтерн» розпочав евакуацію худоби та техніки в радянський тил, але завершити її не встиг: 12 серпня 1941 року фашистські війська захопили Комінтернівське.
Окупанти наказали всім комуністам і комсомольцям в триденний строк з явитись до комендатури для реєстрації, але ніхто не пішов. Прикутого хворобою до ліжка комуніста П.В. Онищенка гестапівці забрали і закатували у в'язниці, депутата сільради Л. Моргун розстріляли. Усіх, хто виявляв навіть незначний опір, кидали до в'язниці, катували. Вони вивезли з району на каторжні роботи в Німеччину 126 чол. молоді.
Відступаючи під натиском Радянської Армії, окупанти зруйнували і спалили всі адміністративні і культурно-побутові споруди, повністю пограбували колгосп.
5 квітня 1944 року радянські воїни визволили Комінтернівське. З піднесенням взялися колгоспники за відбудову господарства артілі. Під керівництвом колишнього партизана, активного учасника боротьби за владу Радна Одещині А.Г. Воробйова, обраного головою колгоспу, вони засіяли артільні лани. Військова частина. Що визволила Комінтернівське, подарувала колгоспу «Комінтерн» два трактори, і це значно полегшило виконання всього
Комінтернівське
Сторінка 6 з 9
зборах селян знову обговорювалось питання про об'єднання дрібних ТСОЗів Антонового-Кодинцевого в одне колективне господарство, а в листопаді розпочався запис добровольців до колгоспу. В січні 1930 року сільська Рада мала повний список членів колгоспу. З цього часу сільськогосподарська В організації артілі винятково важливу роль відіграли комуністи, колишні партизани, учасники громадянської війни І.Ю. Овчаренко, П.Г. Марченко, І.Ф. Захарченко, Д.М. Зайченко. В 1933-34 р.р. колгоспи очолював колишній партизан С. Бриленко, а в 1936 році головою правління обрали комуніста С.І. Сураєва. Спочатку артіль була економічно слабким господарством, але вже в 1935-1936 рр. три чверті всіх робіт у рільництві виконувались машинами. Зразки трудового героїзму показували трактористи бригади І. Харченка з Комінтернівської МТС. Механізатор цієї бригади С.Н. Головко щодня орав по 16-17 га, а за весь сезон обробив 1143 га землі та заощадив 812 кг пального. Він виробив 800 трудоднів, на які одержав 2400 крб. грішми та 3190 кг хліба.
1937 рік приніс деякі зрушення: колгоспники зібрали пересічно на всій площі по 13-14 цнт з га зернових (по району 8,5 цнт). Загальний валовий прибуток того року досяг 300 тис. крб., колгоспники одержали на трудодень по 6 кг зерна та по 2 крб. 50 коп. грішми.
У передвоєнні роки виділялись значні суми на благоустрій Комінтернівського. Так, у 1940 році для цього асигнували 86 тис. крб. Було відремонтовано сто будинків, забруковано вулиці, капітально відремонтовано електростанцію тощо.
Розквітли освіта й культура. Всі діти шкільного віку навчались у середній школі. Пожвавилась робота культурно-освітніх установ. У колгоспному клубі працювали хоровий, драматичний, музично-літературний гуртки. Тут відбувались диспути, читацькі конференції, читались лекції на літературні теми. До 10 тис. екземплярів зріс книжковий фонд районної бібліотеки. Крім того, чудову бібліотеку мала школа.
На перешкоді дальшому господарському і культурному розвитку Комінтернівського стала війна.
Вранці 23 червня 1941 року тут відбувся багатолюдний мітинг трудящих, де вони одностайно заявили про свою готовність віддати всі сили на захист Батьківщини. Того ж дня почався запис добровольців та мобілізація чоловіків призового віку до лав Червоної Армії. В містечку було створено винищувальний батальйон у складі 100 чоловік. Він забезпечував охорону села, колодязів, шляхів, готувався до боротьби з ворожими парашутистами. Батальйон очолив місцевий колгоспник Д. Я. Манжос.
Через кілька днів було створено т. зв. фортифікаційний батальйон у складі 240 чоловік під командуванням 3.А. Ромашенка. Він споруджував кулеметні гнізда, створював протитанкові рови тощо. Наприкінці липня, коли ворог наблизився до містечка, обидва батальйони відступили до Одеси і взяли участь в обороні міста. В середині липня колгосп «Комінтерн» розпочав евакуацію худоби та техніки в радянський тил, але завершити її не встиг: 12 серпня 1941 року фашистські війська захопили Комінтернівське.
Окупанти наказали всім комуністам і комсомольцям в триденний строк з явитись до комендатури для реєстрації, але ніхто не пішов. Прикутого хворобою до ліжка комуніста П.В. Онищенка гестапівці забрали і закатували у в'язниці, депутата сільради Л. Моргун розстріляли. Усіх, хто виявляв навіть незначний опір, кидали до в'язниці, катували. Вони вивезли з району на каторжні роботи в Німеччину 126 чол. молоді.
Відступаючи під натиском Радянської Армії, окупанти зруйнували і спалили всі адміністративні і культурно-побутові споруди, повністю пограбували колгосп.
5 квітня 1944 року радянські воїни визволили Комінтернівське. З піднесенням взялися колгоспники за відбудову господарства артілі. Під керівництвом колишнього партизана, активного учасника боротьби за владу Радна Одещині А.Г. Воробйова, обраного головою колгоспу, вони засіяли артільні лани. Військова частина. Що визволила Комінтернівське, подарувала колгоспу «Комінтерн» два трактори, і це значно полегшило виконання всього
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Старі Шомполи
- Фонтанка
- Сербка
- Свердлове
- Першотравневе
- Ониськове
- Любопіль
- Кремидівка
- Красносілка
- Калинівка
- Дмитрівка
- Григорівка
- Визирка
- Сичавка
- Петрівка