Сторінка 7 з 9
обсягу сільськогосподарських робіт. На обох тракторах великими літерами було написало: «На захід». Цей напис зроблений воїнами, став закликом до об’єднання бойових і трудових зусиль для повної перемоги над фашистською Німеччиною.
Долаючи труднощі, спричинені війною , неврожаєм 1947 року, колгоспі пики за допомогою МТС повністю відновили довоєнну посівну площу і за економічними та виробничими показниками у 1949 році вийшли на очне з перших місць в області. Колгосп «Комінтерн» був занесений на обласну Дошку пошани.
Нові зрушення сталися в артілі після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС Тут розгорнулось велике будівництво тваринницьких приміщень, зокрема корівника на 500 голів, та великого пташника. На околиці Комінтернівського було закладено тваринницьке містечко, яке пізніше, в 1959–1966 pp., перетворилось на справжню індустріальну фабрику м'яса.
За 1956 рік колгосп одержав від усіх галузей господарства понад 3 млн. крб. доходу. Порівняно з попереднім роком людино-день став удвоє вагомішим. Колгоспники одержали па трудодень по 7 крб. грішми і по 2 кг хліба. Сім'я Д. Кіндера, яка складалась з 4 працездатних, виробила 2483 трудодні і одержала 17 тис. крб. грішми та багато зерна. Чабан А. Марконський з дружиною виробили 2047 трудоднів і одержали понад 14 тис. крб. та 246 пудів зерна. Колгоспники І.І. та М.В. Квашницькі, яким було понад 60 років, одержали 12 тис. крб. і 210 пудів хліба.
Після об'єднання колгоспу «Комінтерн» з сусідньою артіллю (1957 р.) він дістав назву ім. XX з'їзду КПРС. У роки шостої післявоєнної п'ятирічки колгосп двічі був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки та завойовував перші місця в районному змаганні. У 1958 році голова колгоспу А.Г. Воробйов, краща свинарка артілі В.М. Підопригора, агроном колгоспу Л.О. Рябухіна за високі показники в праці були удостоєні високих урядових нагород.
Партійна (43 комуністи) і комсомольська (47 членів BЛKCM) організації та правління артілі, головою якого н 1959 році став М.А. Томашевський, у роки семирічки доклали багато зусиль, щоб зробити крок вперед у розвитку економіки господарства. Колгосп мас добру технічну базу: 32 трактори, 8 комбайнів, 18 вантажних автомашин тощо. Борючись за звання колективу комуністичної праці, колгосп ім. XX з їзду КПРС добився високих урожаїв зернових. Так, у 1965 році тут одержали по 21,9 цнт зернових з кожного гектара.
Більш продуктивним стало громадське тваринництво. Колгосп спеціалізується головним чином на виробництві свинини. У 1963 році на свинофермі відгодували 4 тис. свиней. За успіхи, досягнуті у виробництві м'яса, колективу свиноферми в серпні 1964 року було присвоєно почесне звання комуністичного.
У 1965 році в колгоспі оплата одного людино-дня становила 4 крб. 58 копійок.
У нову п'ятирічку колгосп ім. XX з'їзду КПРС вступив економічно міцним багатогалузевим господарством. За ним закріплено 6246 га землі, в т. ч. 4661 га орної. Крім того, він мас фруктовий сад на 93 га, виноградник на 136 га та пасіку на бджолосімей. В господарстві є 38 тракторів, 18 комбайнів, 24 вантажні автомашини, працюють також ремонтна майстерня та інші допоміжні підприємства. Наявність потужної технічної бази та великого загону спеціалістів сільського господарства, механізаторів широкого профілю дало змогу колгоспу вирощувати стабільні врожаї сільськогосподарських культур. Так у 1965 році він одержав зерна по 21,9 цнт з га, в т.ч. озимої пшениці
по 22 цнт з га а в 19666 році відповідно 25 і 33 цнт з га. Механізований загін В. Рибаченка одержав по 38 цнт з га озимої пшениці.
Відмінно трудяться колгоспні тваринники. У 1966 році вони виробили по 265 цнт молока і по 118 цнт м’яса на 100 га угідь. Такий високий показник – наслідок високої щільності громадського стада: в артілі 1770 голів великої рогатої худоби, в т.ч. 750 корів. Але найкращих показників тут досягнуто по виробництву свинини. Артіль стала спеціалізованим господарством по вирощуванню свиней. Десять свинарів щороку відгодовують по 5 тис. свиней.
Добрих успіхів добились садівники та виноградарі. У 1966 році тут вирощено по 110 цнт яблук з га ранніх та пізніх сортів. Збільшують вилов дзеркального корони колгоспні рибоводи. У колгоспних ставках, площа дзеркала води яких становить 64 га, щороку добуваються сотні центнерів найціннішої риби.
Дивиться також інші населені пункти цього району: