Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Одночасно багато уваги приділялося культурному будівництву на селі. Ще в травні 1919 року тут відкрито хату-читальню. На початку наступного року молодь Троїцького організувала клуб, а при ньому - самодіяльний театр, музичниї гурток. Учасник художньої самодіяльності комсомолець і. Пазюк написав і виставив п'єсу про Червону Армію - «Наша бере!». За допомогою митців Одеського театру опери і балету гуртківці поставили «Наталку Полтавку». У 1923 році на базі клубу було створено райсільбуд, який став центром масово-політичної та культурно-освітньої роботи. Тут вперше почалося демонстрування кінофільмів. За 10-15 верст приходили сюди селяни, щоб побачити «чарівні картини». Розгорнулася боротьба з неписьменністю. У колишньому попівському будинку відкрито школу лікнепу. В 1923 році в Троїцькому вже працювали 2 трудові школи. В них 11 учителів навчало 200 дітей селян.
Важливу роль в розвитку економіки села, в піднесенні культури його жителів відіграло перетворення Троїцького в районний центр (березень 1923 р.). Райком партії, райвиконком приділили велику увагу відбудові селянських господарств і одночасно пропаганді переваг колективної праці. Селяни виявили великий інтерес до нових форм господарювання. При активній участі райкому, сільради та КНС у 1923 році в селі організовано ТСОЗ «Серп і молот». До нього увійшло 12 селянських господарств - незаможників і середняків. Товариство мало 84 десятини землі, 10 коней, 8 корів. В розпорядженні його членів було 4 плуги, 2 борони. Незабаром держава виділила їм трактор «Фордзон», молотарку. Того ж року в Троїцькому організуються ще 2 ТСОЗи - «Червоний орач» і «Новий світ». Це були перші кроки на шляху соціалістичної перебудови села.
7 березня 1926 року н райцентрі відбулася безпартійна селянська конференція, в якій взяли участь 244 делегати. На конференції селяни говорили: «Хоч незаможники і бідняки одержала землю, але їхнє життя досить тяжке, бо нема худоби, реманенту... Вони мусять просити допомогу у куркулів. Куркуль допомогу дає, але потім дере з незаможного 7 шкур». Делегати схвалили політику партії щодо залучення селян до колективних господарств. У 1926-1927 рр. за активною участю сільської бідноти у Троїцькому організовано 5 ТСОЗів: «Вільна праця», «Вільний шлях», ім. Ворошилова та ін. Ще ширше розгорнуло свою діяльність кредитне товариство. У 1926 році воно подало допомогу 863 селянам на суму 39,2 тис. крб., з них 18,8 тис. крб. було витрачено на машини і інвентар. Селянські господарства придбали 2 трактори. 13 жниварок, 64 сівалки, 61 плуг, 264 борони та ін. Все це створювало сприятлеві умови для проведення колективізації.
Перший колгосп на селі «Нове життя» організовано в 1927 році на базі ТСОЗу. Він об'єднав 16 бідняцьких господарств. Земельна площа артілі становила 240 га. На пільгових умовах вона придбала 2 трактори. Головою колгоспу обрано комуніста С. Ф. Блакитного. Того ж року створено ще одну сільгоспартіль - «Успіх». До неї увійшло 23 господарства незаможників.
У 1929-1930 рр. під керівництвом парторганізації я селі почалася масова колективізація, яка проходила в умовах гострої класової боротьби. Так, влітку 1929 року після закінчення селянських зборів, що обговорювали питання про організацію колгоспу, куркулі вчинили замах на депутата сільради, уповноваженого по колективізації І. Ф. Васильченка. Куркулі вдавалися навіть до організації фальшивих колгоспів, де з допомогою своєї агентури приховували від держави і розкрадали хліб, привласнювали інвентар тощо. Спираючись на бідноту, парторганізація і сільрада викрили підступи класового ворога. Опір куркулів було зламано і більшість з них виселено. Після цього в колгоспи пішов і середняк. На 1 лютого 1930 року в артілі об'єдналося 86 проц. селянських господарств. Всього в селі було створено 8 колгоспів: «Ленінський прапор», «Червона Зірка», ім. Шевченка та інші.
Організаційно-господарське зміцнення колгоспів нерозривно зв'язано з діяльністю Троїцької МТС, організованої в 1932 році. Вона допомагала колгоспам запроваджувати передові агротехнічні прийоми обробітку грунту, несла на село високу індустріальну культуру. В 1939 році МТС мала близько 50 тракторів ХТ3 і
Троїцьке
Сторінка 4 з 8
якого вступило 270 чоловік. Наступного року у Троїцькому створюється споживче товариство (1150 членів) і артіль по ремонту інвентаря. Почали працювати прокатний та зерноочисний пункти. Проводився безплатний обробіток земель сім'ям червоноармійців та вдів. Важливу роль в розвитку економіки села, в піднесенні культури його жителів відіграло перетворення Троїцького в районний центр (березень 1923 р.). Райком партії, райвиконком приділили велику увагу відбудові селянських господарств і одночасно пропаганді переваг колективної праці. Селяни виявили великий інтерес до нових форм господарювання. При активній участі райкому, сільради та КНС у 1923 році в селі організовано ТСОЗ «Серп і молот». До нього увійшло 12 селянських господарств - незаможників і середняків. Товариство мало 84 десятини землі, 10 коней, 8 корів. В розпорядженні його членів було 4 плуги, 2 борони. Незабаром держава виділила їм трактор «Фордзон», молотарку. Того ж року в Троїцькому організуються ще 2 ТСОЗи - «Червоний орач» і «Новий світ». Це були перші кроки на шляху соціалістичної перебудови села.
7 березня 1926 року н райцентрі відбулася безпартійна селянська конференція, в якій взяли участь 244 делегати. На конференції селяни говорили: «Хоч незаможники і бідняки одержала землю, але їхнє життя досить тяжке, бо нема худоби, реманенту... Вони мусять просити допомогу у куркулів. Куркуль допомогу дає, але потім дере з незаможного 7 шкур». Делегати схвалили політику партії щодо залучення селян до колективних господарств. У 1926-1927 рр. за активною участю сільської бідноти у Троїцькому організовано 5 ТСОЗів: «Вільна праця», «Вільний шлях», ім. Ворошилова та ін. Ще ширше розгорнуло свою діяльність кредитне товариство. У 1926 році воно подало допомогу 863 селянам на суму 39,2 тис. крб., з них 18,8 тис. крб. було витрачено на машини і інвентар. Селянські господарства придбали 2 трактори. 13 жниварок, 64 сівалки, 61 плуг, 264 борони та ін. Все це створювало сприятлеві умови для проведення колективізації.
Перший колгосп на селі «Нове життя» організовано в 1927 році на базі ТСОЗу. Він об'єднав 16 бідняцьких господарств. Земельна площа артілі становила 240 га. На пільгових умовах вона придбала 2 трактори. Головою колгоспу обрано комуніста С. Ф. Блакитного. Того ж року створено ще одну сільгоспартіль - «Успіх». До неї увійшло 23 господарства незаможників.
У 1929-1930 рр. під керівництвом парторганізації я селі почалася масова колективізація, яка проходила в умовах гострої класової боротьби. Так, влітку 1929 року після закінчення селянських зборів, що обговорювали питання про організацію колгоспу, куркулі вчинили замах на депутата сільради, уповноваженого по колективізації І. Ф. Васильченка. Куркулі вдавалися навіть до організації фальшивих колгоспів, де з допомогою своєї агентури приховували від держави і розкрадали хліб, привласнювали інвентар тощо. Спираючись на бідноту, парторганізація і сільрада викрили підступи класового ворога. Опір куркулів було зламано і більшість з них виселено. Після цього в колгоспи пішов і середняк. На 1 лютого 1930 року в артілі об'єдналося 86 проц. селянських господарств. Всього в селі було створено 8 колгоспів: «Ленінський прапор», «Червона Зірка», ім. Шевченка та інші.
Організаційно-господарське зміцнення колгоспів нерозривно зв'язано з діяльністю Троїцької МТС, організованої в 1932 році. Вона допомагала колгоспам запроваджувати передові агротехнічні прийоми обробітку грунту, несла на село високу індустріальну культуру. В 1939 році МТС мала близько 50 тракторів ХТ3 і
Дивиться також інші населені пункти цього району: