Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Слави II ступеня. Орден Слави І ступеня Г. В. Василенко одержав за зразкове виконання завдань по репатріації військовополонених із Західної Німеччини. Колишній артилерист нині працює, в колгоспі ім. Шевченка.
Всю війну провів на фронті член КПРС з 1918 року К. Є. Подмазко. За участь в обороні Одеси капітан К. С. Подмазко був нагороджений орденом Червоного Прапора. Шість орденів і медалей, в т. ч. дві польські нагороди прикрасили груди Д. І. Барановського. Від рядового бійця до підполковника - такий боновий шлях комуніста, кавалера багатьох орденів Л. К. Сусаєва.
Свято шанують п селі пам'ять про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність соціалістичної Батьківщини. Окупанти розстріляли 150 жителів Троїцького, чимало загинуло на фронтах Великої Вітчизняної війни.
31 березня 1944 року радянські війська після запеклого бою визволили село. Відступаючи, фашисти висадили в повітря млин, будівлі МТС. міст через річку Тилігул, вивели з ладу всю техніку. Вони вивезли з села близько 500 коней, понад 660 голів великої рогатої худоби, 2,8 тис. овець, свиней, близько 8 тис. штук птиці. На 5 колгоспів залишилося троє коней і чотири пари волів. Долаючи величезні труднощі,колгоспники дружно взялися за відродження зруйнованого господарства. У 1944 році було засіяно понад 2,3 тис. га землі. Під час збирання врожаю райком ЛКСМУ створив 87 комсомолько-молодіжних ланок, які показали приклади самовідданої праці.
9 травня 1945 року жителі Троїцького разом з усім радянським народом святкували День Перемоги. Радісно зустрічали вони своїх земляків, які поверталися до мирної праці. Відбудова зруйнованого господарства пішла значно швидше. В 1946- 1947 рр. Радянська держава надала колгоспам села кредит на суму 948 тис. крб., МТС одержала 13 тракторів.
Спираючись на матеріальну допомогу держави, колгоспи Троїцького у 1949 році підновили довоєнну посівну площу. Попереду, як і завжди, йшли комуністи, комсомольці. Бригада комуніста П.І. Олексієнка зібрала по 24,2 цнт соняшнику на площі 40 га. Комсомольсько-молодіжна ланка М. Левченка одержала найвищий в районі урожай кукурудзи - по 75 цнт качанів з кожного га посіву.
Самовіддана праця людей забезпечила успіх у відбудові господарства. Вже на кінець першої післявоєнної п'ятирічки колгоспи Троїцького перевершили довоєнний рівень виробництва сільськогосподарських культур.
Поряд а відродженням господарства жителі Троїцького піднімали з руїн село. Протягом 1944-1946 рр. було споруджено 100 житлових будинків, 133 господарських, 40 культурно-побутових і адміністративних приміщень. Відновили роботу школи (у 1944 р.). Відкрилися відбудовані клуби, кінотеатр. З 1 вересня 1944 року почала виходити газета «Соціалістичний наступ».
Спираючись на досягнуті успіхи, трудящі села приступили до дальшого розвитку колгоспного виробництва. З'явилися нові галузі господарства - виноградарство, шовківництво, що давали чималий прибуток.
Нові завдання, поставлені вересневим (1953 р.) Пленумом ЦК КПРС, вимагали дальшого організаційно-господарського зміцнення колгоспів, їх матеріальної бази, всемірного запровадження принципу матеріальної заінтересованості людей в результатах своєї праці. Одним з шляхів до розв'язання цих завдань було укрупнення господарств. У 50-х роках в Троїцькому було створено 2 великі колгоспи - ім. Шевченка та «Перемога» (в 1965 році перейменований на «Маяк»). За ними закріплено 9,6 тис. га землі, в. т. ч. - 8,1 тне. га орної. Після реорганізації МТС колгоспи придбали 31 трактор, 11 зернових комбайнів, 22 автомашини тощо.
Однією з ознак індустріалізації сільськогосподарського виробництва с широке використання електрики на основних і допоміжних ділянках господарства. У 1957 році стала до ладу міжколгоспна електростанція потужністю 600 квт. З 1966 року колгоспи підключено до державної електромережі. Це дало можливість електрифікувати тваринницькі приміщення в обох колгоспах, механізувати приготування і подачу кормів тощо.
З 1963 року колгосп ім. Шевченка спеціалізується па відгодівлі свиней. В роки семирічки тут створена міцна кормова база, збудовано спеціалізований
Троїцьке
Сторінка 6 з 8
Чимало бойових подвигів здійснили жителі Троїцького на фронтах Великої Вітчизняної війни. Близько 400 воїнів відзначено урядовими нагородами. Серед них повний кавалер ордена Слави Г. В. Василенко. Орденом Слави III ступеня він був нагороджений в листопаді 1944 року. За врятування прапора дивізії під час боїв у районі озера Балатон в грудні 1944 року його відзначено орденом Всю війну провів на фронті член КПРС з 1918 року К. Є. Подмазко. За участь в обороні Одеси капітан К. С. Подмазко був нагороджений орденом Червоного Прапора. Шість орденів і медалей, в т. ч. дві польські нагороди прикрасили груди Д. І. Барановського. Від рядового бійця до підполковника - такий боновий шлях комуніста, кавалера багатьох орденів Л. К. Сусаєва.
Свято шанують п селі пам'ять про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність соціалістичної Батьківщини. Окупанти розстріляли 150 жителів Троїцького, чимало загинуло на фронтах Великої Вітчизняної війни.
31 березня 1944 року радянські війська після запеклого бою визволили село. Відступаючи, фашисти висадили в повітря млин, будівлі МТС. міст через річку Тилігул, вивели з ладу всю техніку. Вони вивезли з села близько 500 коней, понад 660 голів великої рогатої худоби, 2,8 тис. овець, свиней, близько 8 тис. штук птиці. На 5 колгоспів залишилося троє коней і чотири пари волів. Долаючи величезні труднощі,колгоспники дружно взялися за відродження зруйнованого господарства. У 1944 році було засіяно понад 2,3 тис. га землі. Під час збирання врожаю райком ЛКСМУ створив 87 комсомолько-молодіжних ланок, які показали приклади самовідданої праці.
9 травня 1945 року жителі Троїцького разом з усім радянським народом святкували День Перемоги. Радісно зустрічали вони своїх земляків, які поверталися до мирної праці. Відбудова зруйнованого господарства пішла значно швидше. В 1946- 1947 рр. Радянська держава надала колгоспам села кредит на суму 948 тис. крб., МТС одержала 13 тракторів.
Спираючись на матеріальну допомогу держави, колгоспи Троїцького у 1949 році підновили довоєнну посівну площу. Попереду, як і завжди, йшли комуністи, комсомольці. Бригада комуніста П.І. Олексієнка зібрала по 24,2 цнт соняшнику на площі 40 га. Комсомольсько-молодіжна ланка М. Левченка одержала найвищий в районі урожай кукурудзи - по 75 цнт качанів з кожного га посіву.
Самовіддана праця людей забезпечила успіх у відбудові господарства. Вже на кінець першої післявоєнної п'ятирічки колгоспи Троїцького перевершили довоєнний рівень виробництва сільськогосподарських культур.
Поряд а відродженням господарства жителі Троїцького піднімали з руїн село. Протягом 1944-1946 рр. було споруджено 100 житлових будинків, 133 господарських, 40 культурно-побутових і адміністративних приміщень. Відновили роботу школи (у 1944 р.). Відкрилися відбудовані клуби, кінотеатр. З 1 вересня 1944 року почала виходити газета «Соціалістичний наступ».
Спираючись на досягнуті успіхи, трудящі села приступили до дальшого розвитку колгоспного виробництва. З'явилися нові галузі господарства - виноградарство, шовківництво, що давали чималий прибуток.
Нові завдання, поставлені вересневим (1953 р.) Пленумом ЦК КПРС, вимагали дальшого організаційно-господарського зміцнення колгоспів, їх матеріальної бази, всемірного запровадження принципу матеріальної заінтересованості людей в результатах своєї праці. Одним з шляхів до розв'язання цих завдань було укрупнення господарств. У 50-х роках в Троїцькому було створено 2 великі колгоспи - ім. Шевченка та «Перемога» (в 1965 році перейменований на «Маяк»). За ними закріплено 9,6 тис. га землі, в. т. ч. - 8,1 тне. га орної. Після реорганізації МТС колгоспи придбали 31 трактор, 11 зернових комбайнів, 22 автомашини тощо.
Однією з ознак індустріалізації сільськогосподарського виробництва с широке використання електрики на основних і допоміжних ділянках господарства. У 1957 році стала до ладу міжколгоспна електростанція потужністю 600 квт. З 1966 року колгоспи підключено до державної електромережі. Це дало можливість електрифікувати тваринницькі приміщення в обох колгоспах, механізувати приготування і подачу кормів тощо.
З 1963 року колгосп ім. Шевченка спеціалізується па відгодівлі свиней. В роки семирічки тут створена міцна кормова база, збудовано спеціалізований
Дивиться також інші населені пункти цього району: