Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В 1872 році міністерство освіти відкрило в Миколаївці-Новоросійській учительську семінарію, що готувала вчителів для початкових шкіл. При ній почали діяти двокласне чоловіче і однокласне жіноче училища, в яких семінаристи проходили педагогічну практику. Проте вони охоплювали далеко не всіх дітей шкільного віку. Так, у 1899 році, колі в селі кількість населення збільшилася, в училищах, у т. ч . в семінарії, навчалося лише 232 учнів.
Учительська семінарія відігравала значну роль і в справі зародження та розвитку суспільно-політичного руху. Вже в 1877 році в містечку виник таємний революційний гурток. Його засновником був учень семінарії Петро Сокольський. Інспектор народних училищ в донесенні бессарабському губернаторові повідомляв: «Сокольський, який закінчив у 1878 році курс учительської семінарії, до фанатизму відданий соціалістичним ідеям, створив з найбільш талановитих вихованців семінарії гурток, на який він мав величезний вплив», і що на зборах гуртка читалися «Книжки злочинного змісту».
За своїм політичним спрямуванням гурток належав до революційних народників. До нього входили Дзик, Баженар, Котелев, База, Стремоухов та інші. На зборах, що відбувались, як правило на квартирі Сокольського, читались твори Тургенєва, Писемського, Пом’яловського, вивчались праці Бєлінського, Флеровського. Великою популярністю користувалась народницька література. Хоч гурток внаслідок переслідувань і арештів був розгромлений і в наступному році перестав існувати, його ідеї довго жили серед учнівської молоді та інтелігенції.
Революційні настрої особливо посилилися в період першої російської революції 1905-1907 рр. Учні семінарії влаштовували сходки, вимагали від училищної адміністрації введення до програми агрономії, політичної економії, однієї х іноземних мов, а також розширення курсу природознавчих наук. У жовтні та грудні 1905 року учні семінарії страйкували, наполягаючи на виконанні висунутих вимог. Поліція жорстоко розправилася І. Лабунця, в одній з листівок зазначалося, що «25 квітня 1906 року в місцевій в’язниці було пристрелено без всякої на те причини капітаном-катом Тарасовим нашого товариша Івана Лабунця. В ньому наша організація втратила енергійного товариша. Охоплений бажанням служити народу, покійний організував читання і сходку серед учнів. На початку грудня 1905 року він одержав з Одеси селянські листівки і книжки і поїхав до м. Овідіополя, де організував збори, бесіди, читання, роздавали листівки і книжки, але був заарештований 24 грудня і просидів у в’язниці чотири з половиною місяці, де й загинув від руки ката-офіцера».
За завданням Херсонського і Одеського комітетів РСДРП учні Миколаївсько-Новоросійської семінарії розповсюджували серед трудящих нелегальну літературу, листівки, прокламації. Під час виборів до 2-ї Державної думи, скликанням якої царський уряд намагався відвернути увагу революційної боротьби, на території села поліція зібрала понад 200 примірників листівок РСДРП під назвою «Кого обирати до Державної думи?» і «Солдатська бесіда». В них Херсонський комітет РСДРП закликав селян обрати до думи вірних людей, які підуть до неї «не заради примирення з царем, міністрами й поміщиками, а для боротьби з ними».
Під час революційних подій 1905-1907 рр. у Миколаївці-Новоросійській підпільно діяла і селянська соціал-демократична організація. З приводу цього в доповіді херсонського губернського комітету сільських організацій РСДРП зазначалося, що з 15 травня по 15 червня 1906 року в прибуткову касу від неї поступило 6 крб. В донесенні помічника начальника бессарабського жандармського управління його начальникові і бессарабському губернаторові підкреслювалося, що в селі існують профспілки, які мають, свої установи. Далі перелічувалися села, у т. ч. й Миколаївка-Новоросійська, де, як зазначалося в донесенні, населення має надію на «скликання нової дми», намагається не сплачувати податків, не
Миколаївка-Новоросійська
Сторінка 2 з 8
повстання, тим більше, що козаки були озброєні. У зв’язку з цим у грудні 1868 року царський уряд ліквідував Новоросійське козацьке військо. Рядових козаків перевели в стан державних селян і підпорядковували земській адміністрації. На той час тут налічувалося 1260 жителів. Під час ліквідації війська, яка тривала до кінця 1869 року, козацька старшина зробила все можливе для того, щоб закріпити за собою переважну більшість надільної землі. Учительська семінарія відігравала значну роль і в справі зародження та розвитку суспільно-політичного руху. Вже в 1877 році в містечку виник таємний революційний гурток. Його засновником був учень семінарії Петро Сокольський. Інспектор народних училищ в донесенні бессарабському губернаторові повідомляв: «Сокольський, який закінчив у 1878 році курс учительської семінарії, до фанатизму відданий соціалістичним ідеям, створив з найбільш талановитих вихованців семінарії гурток, на який він мав величезний вплив», і що на зборах гуртка читалися «Книжки злочинного змісту».
За своїм політичним спрямуванням гурток належав до революційних народників. До нього входили Дзик, Баженар, Котелев, База, Стремоухов та інші. На зборах, що відбувались, як правило на квартирі Сокольського, читались твори Тургенєва, Писемського, Пом’яловського, вивчались праці Бєлінського, Флеровського. Великою популярністю користувалась народницька література. Хоч гурток внаслідок переслідувань і арештів був розгромлений і в наступному році перестав існувати, його ідеї довго жили серед учнівської молоді та інтелігенції.
Революційні настрої особливо посилилися в період першої російської революції 1905-1907 рр. Учні семінарії влаштовували сходки, вимагали від училищної адміністрації введення до програми агрономії, політичної економії, однієї х іноземних мов, а також розширення курсу природознавчих наук. У жовтні та грудні 1905 року учні семінарії страйкували, наполягаючи на виконанні висунутих вимог. Поліція жорстоко розправилася І. Лабунця, в одній з листівок зазначалося, що «25 квітня 1906 року в місцевій в’язниці було пристрелено без всякої на те причини капітаном-катом Тарасовим нашого товариша Івана Лабунця. В ньому наша організація втратила енергійного товариша. Охоплений бажанням служити народу, покійний організував читання і сходку серед учнів. На початку грудня 1905 року він одержав з Одеси селянські листівки і книжки і поїхав до м. Овідіополя, де організував збори, бесіди, читання, роздавали листівки і книжки, але був заарештований 24 грудня і просидів у в’язниці чотири з половиною місяці, де й загинув від руки ката-офіцера».
За завданням Херсонського і Одеського комітетів РСДРП учні Миколаївсько-Новоросійської семінарії розповсюджували серед трудящих нелегальну літературу, листівки, прокламації. Під час виборів до 2-ї Державної думи, скликанням якої царський уряд намагався відвернути увагу революційної боротьби, на території села поліція зібрала понад 200 примірників листівок РСДРП під назвою «Кого обирати до Державної думи?» і «Солдатська бесіда». В них Херсонський комітет РСДРП закликав селян обрати до думи вірних людей, які підуть до неї «не заради примирення з царем, міністрами й поміщиками, а для боротьби з ними».
Під час революційних подій 1905-1907 рр. у Миколаївці-Новоросійській підпільно діяла і селянська соціал-демократична організація. З приводу цього в доповіді херсонського губернського комітету сільських організацій РСДРП зазначалося, що з 15 травня по 15 червня 1906 року в прибуткову касу від неї поступило 6 крб. В донесенні помічника начальника бессарабського жандармського управління його начальникові і бессарабському губернаторові підкреслювалося, що в селі існують профспілки, які мають, свої установи. Далі перелічувалися села, у т. ч. й Миколаївка-Новоросійська, де, як зазначалося в донесенні, населення має надію на «скликання нової дми», намагається не сплачувати податків, не
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Ярославка
- Фараонівка
- Успенівка
- Сергіївка
- Світлодолинське
- Ройлянка
- Новоселівка
- Надежда
- Михайлівка
- Крива Балка
- Колісне
- Зоря
- Забари
- Плахтіївка