Сторінка 7 з 8
розукрупнився і відтоді включає лише Миколаївку-Новоросійську. За ним закріплено 4003 га землі, в т. ч. 3538 га сільгоспугідь. У 1965 році було вирощено по 27,9 цнт зерна на кожному з 1570 га, в т. ч. по 27,7 цнт пшениці на площі 1030 гектарів.
Новим кроком уперед для трудівників Миколаївки-Новоросійської став першим етап нової п’ятирічки. Незважаючи на посушливе літо, в 1966 році одержано пересічно по 26 цнт зернових і зернобобових на площі 1570 га, в т. ч. по 22,2 цнт пшениці на кожному з 940 га і по 38,1 цнт кукурудзи на площі 400 га. Грошові доходи артілі лише від рільництва становили понад 478 тис. крб.. За вирощення сталих урожаїв зернових і технічних культур ланкового Л. А. Бодрова нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Внаслідок продуманого, науково обґрунтованого господарювання собівартість продукції нижча планової. Справжніми майстрами своєї справи стали свинарки О. Левандовська, Є. Питько, Г. Кравцова та багато інших.
Роком напруженої боротьби за нове піднесення колгоспної економіки був ювілейний – 1967 рік. На вирішальних ділянках колгоспного виробництва працювали комуністи. 18 комуністів, механізаторів і рільників, виступили організаторами змагання на честь 50-річя Радянської влади. Герой Соціалістичної Праці комбайнер Г. С. Желєзняк особистим прикладом надихав працівників. Йому наслідував комбайнер Г. Багмутян, який скошував по 14-16 га озимих за зміну.
В результаті трудових зусиль членів артілі валовий доход від усіх галузей господарства перевищив 947 тис. крб., з яких було витрачено на основну і додаткову оплату праці 489 тис. крб. З розрахунку на один людино-день члени артілі в ювілейному році одержали по 4 карбованці.
Вагомий вклад у скарбницю суспільного багатства вносять не тільки трудівники місцевої артілі «Прогрес». Майже п’ята частина населення села – робітники і службовці. Значна частина з них працює в міжколгоспній майстерні по ремонту сільськогосподарських машин. Включившись у змагання на честь 50-річчя Радянської влади, робітники майстерні достроково направили всю техніку в поле. Переможцями соціалістичного змагання стали слюсар Г. Короїд, електрозварник І. Булат, токар В. Лунги.
Наполегливо борються за перетворення в життя накреслень п’ятирічки також трудівники державного виноробного пункту, потужність якого 250 тис. декалітрів вина на рік, міжколгоспної інкубаторної станції, млина та різних майстерень побутового обслуговування.
Турбота про здоров’я населення стала в центрі уваги партійної комсомольської і громадських організацій. Тут працює дільнична лікарня на 25 ліжок, клініка, пологовий будинок, рентген-кабінет. Ці заклади обслуговує два лікарі і 14 медпрацівників з середньою спеціальною освітою.
Особливим піклуванням оточені малюки. Під час польових робіт понад 100 дітей дошкільного віку виховуються в дитячому садку і яслах. На утримання цих закладів лише в першому році семирічки було витрачено 16,7 тис. карбованців.
Ініціаторами боротьби за підвищення добробуту і поліпшення культурно-побутового обслуговування трудящих є комуністи і комсомольці, а також радянський актив. В своїй діяльності депутати сільської Ради спираються на постійні комісії по охороні здоров’я трудящих, освіти і культурно-побутового обслуговування. Народні обранці є активними організаторами змагання за дальше зміцнення економіки, підвищення культурного рівня населення., благоустрою вулиць і майданів. Тільки в 1962-1967 рр. за допомогою державних кредитів при безпосередній підтримці колгоспу та громадських організацій споруджено понад 200 будинків. Село електрифіковане. В більшості будинків є радіоточки. Понад 400 родин стали власниками радіоприймачів та телевізорів. В селі передплачується 1,3 тис. примірників газет і журналів. Чимало трудівників мають власні бібліотеки.
Назавжди відійшли в минуле ті часи, коли жителі Миколаївки-Новоросійської змушені були одягатися в домотканий одяг, власними руками виготовлене взуття, купувати вкрай обмежений асортимент товарів. Тепер потреби населення в промислових і культурно-побутових виробах задовольняє сільське споживче товариство, яке має сільмаг, магазин по продажу готового одягу, культмаг, госпмаг, чайну, кілька лікарів.
За часів царського самодержавства і панування румунських бояр освіта і культура вважалися привілеєм обраних. Нині місцеву десятирічку, в якій
Дивиться також інші населені пункти цього району: