Сторінка 6 з 8
та інших. Народні обранці були ентузіастами господарських і культурних перетворень на селі. Їх частка праці відчувалась у тому, що колгосп «Шлях Ілліча» одним із перших у районі виконав план здачі державі зернових у 1949 році, і в тому, що того ж року була електрифікована школа, обладнана стаціонарна кіноустановка, поліпшилась робота лікарні, дитбудинку.
На початку 1951 року обидва місцеві колгоспи об’єдналися в одне господарство – сільгоспартіль «1 Травня», за якою закріплено 4 тис. га землі. Головою обрали комуніста С. Я. Ткаченка. Колгосп з кожним роком міцнів. Була повністю механізована оранка, сівба і збирання врожаю. Розвивалося громадське тваринництво. Зростала й оплата праці.
В 50-ті роки Миколаївка-Новоросійська мала нові здобутки. Тут повністю ліквідовано неписьменність. Кількість учнів у місцевій школі зросла з 300 до 500 чоловік. З семирічки школа перетворилася на повну середню з добре обладнаними класами, спортзалом, інтернатом. Замість 9 у ній стало працювати 20 вчителів. Десятки колишніх наймитів одержавши освіту, стали трактористами, комбайнерами, агролісомеліораторами, механіками. Сільськогосподарську академію у Москві закінчив син колишнього бідняка Г. М. Лозовський, кишинівську консерваторію закінчила дочка колгоспниці А. Черній.
В 1947 році відбувся перший випуск сільськогосподарської школи, а в наступні 4 роки вона підготувала 127 агролісомеліораторів і 350 ветфельдшерів і тваринників.
Село прикрасилося десятками нових житлових будинків. У центрі виріс новий магазин, чайна. В сотнях будинків спалахнули електричні лампочки. На вулицях і садибах посаджено понад 15 тис. фруктових і декоративних дерев.
Великі зміни сталися в Миколаївці-Новоросійській після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Прискореними темпами розвивалося господарство артілі. Удосконалювались організаційні ферми керівництва виробництвом – підвищилась роль спеціалістів. Постійно діюча сільськогосподарська комісія сільської Ради, наприклад, взяла під свій контроль хід польових робіт, продаж хліба державі, осінньо-зимове утримання худоби, агрозоонавчання. Депутати сільської Ради стали виносити на колективне обговорення питання сільського господарства, слухати звіти голови колгоспу, бригадирів.
Колгосп «1 Травня» вийшов на чільне місце в Саратському районі по продуктивності тваринницьких ферм, врожайності зернових культур. За підсумками 1957 господарського року на кожні 100 га угідь, артіль виробила 174 цнт молока і 26,7 цнт м’яса. Передова доярка А. Г. Граматік, що надоїла від кожної фуражної корови по 3 тис. кг молока, і бригадир тракторної бригади Н. С. Коваленко, що виростив на площі 205 га по 26,7 цнт пшениці з кожного гектара та по 23,7 цнт кукурудзи на кожному з 200 га, були нагороджені Почесною грамотою райкому партії і райвиконкому.
Наприкінці 1958 року відбулося нове укрупнення колгоспів. Миколаївка-Новоросійська стала центром артілі «Прогрес», в якій об’єдналися 4 сусідні господарства (Миколаївки-Новоросійської, Успенівки, Фараонівки і Кривої Балки). Це було велике господарство, що мало близько 20 тис. га землі. Головою артілі колгоспники обрали колишнього директора МТС М. Д. Гончаренка. Секретарем парторганізації був І. Х. Димитров.
Перед правлінням і партійною організацією укрупненої артілі виникло багато нових і складних завдань. Зросла відповідальність кадрів середньої ланки – зокрема бригадирів і спеціалістів комплексних бригад. На ці посади висунуто людей з вищою і середньою спеціальною освітою. В комплексних бригадах і на фермах запровадили госпрозрахунок. Ці заходи сприяли поліпшенню ряду галузей господарства. Так, собівартість центнера м’яса в 1959 році стала вдвоє нижчою, ніж у сусідніх господарствах.
Оскільки це багатогалузеве господарство займало велику територію, виникло багато нових і складних завдань. Зросла відповідальність кадрів середньої ланки – зокрема бригадирів і спеціалістів комплексних бригад. На ці посади висунуто людей з вищою і середньою спеціальною освітою. В комплексних бригадах і на фермах запровадили госпрозрахунок. Ці заходи сприяли поліпшенню ряду галузей господарства. Так, собівартість центнера м’яса в 1959 році стала вдвоє нижчою, ніж у сусідніх господарствах.
Оскільки це багатогалузеве господарство займало велику територію, виникало й немало труднощів. Навесні 1965 року колгосп «Прогрес»
Дивиться також інші населені пункти цього району: