Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Миколаївка-Новоросійська

Сторінка 5 з 8
Більшість селян була неписьменною. Величезне село не мало жодного вчителя з вищою освітою. Нелегко було одержати медичну допомогу, оскільки все село обслуговував лише один фельдшер.
28 червня 1940 року Миколаївку-Новоросійську визволено від румунських окупантів. Почалася нова сторінка в житті села. Була обрана сільська Рада на чолі з Ткачовим, дрібні селянські господарства почали об’єднуватися в колгосп»Шлях Ілліча». Першим на шлях колективного господарювання стали безземельні і малоземельні селяни. З 180 селянських родин, що заснували перший колгосп на визволеній землі, 25 було батрацькими, 74 – бідняцькими і 81 – середняцькими. З них 67 селянських сімей мали наділи 1 – 3 га землі і ледве зводили кінці з кінцями. 112 господарств не мали ніякої тяглової сили. Не вагаючись, вони стали на шлях кооперування.
Артіль мала 840 га землі. Головою правління обрали М. А. Тарнавського. Оскільки не вистачало тяглової сили і сільськогосподарського реманенту, значну допомогу колгоспникам подавала створена в селі МТС.
Будівництво нового життя перервала війна. Миколаївку-Новоросійську 25 липня 1941 року вдруге окупували румуно-боярські війська. В звірячій ненависті до всього радянського окупанти перетворювали громадські приміщення в місце знущань над мирними жителями і військовополоненими або на казарми. Вони пограбували колгосп і МТС, відбирали в громадян особисте майно, хліб, корів, свиней. Збитки, заподіяні тільки жителям, становили 2260 тис. карбованців.
У Миколаївці-Новоросійській окупаційні власті утворили пересильний пункт для військовополонених. Населення всіляко допомагало знедоленим, особливо школярі – Георгій Щепкін, Йосип Бахмутян та багато інших. Нехтуючи небезпекою, вони пробиралися через дротяні загорожі з хлібом, картоплею, водою, тютюном.
Влітку 1944 року пануванню румунських бояр настав кінець. Дивізії генерала А. Н. Бахтіна, що діяли на лівому фланзі 46-ї армії, форсували Дністер і при підтримці артилерії, авіації та кораблів Дунайської флотилії наприкінці серпня 1944 року розгромили 3-ю армію королівської Румунії. 23 серпня Миколаївка-Новоросійська була визволена від фашистської неволі. З великою радістю вітали селяни радянських воїнів.
Держава дбала про те, щоб якомога швидше відродити сільське господарство, створити колгоспи. Велику роль в цьому відіграла Первомайська МТС, створена в Миколаївці-Новоросійській в перші ж місяці після визволення. Протягом короткого часу було відкрито школу по підготовці механізаторських кадрів. Вже наприкінці 1944 і на початку 1945 року професію тракториста опанували 93 чол., а в травні 1945 року в школу по підготовці трактористів, комбайнерів і шоферів набрано 360 чоловік.
Населення з великим ентузіастом підтримувало всі заходи Радянської влади. На масових зборах обрали делегатів на районні збори селян, що відбулися в грудні 1944 року, де обговорювалися питання про відновлення навчання дітей, про масово-політичну роботу серед населення. Організовано пройшло збирання коштів на танкову колону «Ізмаїлець».
У 1946 році в Миколаївці-Новоросійській відроджується колгосп «Шлях Ілліча». Окупанти так пограбували село, що спочатку довелося долати великі труднощі. Не вистачало тягла: 15 виснажених коней не могли забезпечити вчасний і якісний обробіток землі. В МТС сільськогосподарської техніки також було дуже мало. Та все ж колективними зусиллями легше додати труднощі. Тракторист О. Богуш на тракторі ХТЗ-НАТІ в березні 1947 року виробляв по 7,7 га умовної оранки за зміну.
Поступово більшість селян переконалася в перевагах колективного господарювання. В 1948 році організовується ще один колгосп «Більшовик». За два роки колективізації була звершена. В цьому особлива роль належала і Первомайській МТС, яка виступила зачинателем боротьби за високу культуру землеробства. Вже в 1949 році її колектив, керований нечисленною, але бойовою партійною організацією (секретар Баннов), достроково завершив план тракторних робіт, перевиконав завдання по підняттю зябу. Досвід механізаторів, зокрема комуніста П. Пирога, який першим у районі впровадив погодинний графік на оранці зябу, став надбанням всіх трактористів.
Відновлювалося життя на визволеній землі. 26 листопада 1947 року жителі села обрали своїх депутатів до Сільської Ради – В. І, Величка, П. Г. Куценка


Сучасна карта - Миколаївка-Новоросійська