Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узятиТУТ
Пошук від
Одеса
Сторінка 13 з 32
Рад на півдні. Делегати обрали новий ЦВК Румчероду на чолі з В. Юдейським. Назрівав час збройного виступу трудящих міста за встановлення влади Рад. З
ініціативи більшовиків 4 січня 1918 року на заводі РОПИТ відбулася конференція фабричних комітетів 49 найбільших підприємств, Румчероду. військових частин тощо. Вирішено було вжити всіх заходів, щоб Рада взяла владу в свої руки. Для керівництва підготовчою роботою було створено військово-революційний комітет у складі Г.Ачканова, М.Чижикова, А.Кривошеєва, С.Калініна, П.Кондренка, О.Холопова, П.Мізікевича та інших. Головою комітету став голова ЦВК Румчероду В.Юдовський. Завоювання влади в місті ревком призначив в ніч на 14 січня 1918 року. Збройні загони Червоної гвардії, що налічували понад 3 тис. бійців, також підрозділи солдатів і матросів зайняли найважливіші стратегічні пункти: телеграф, телефонну станцію, штаб військового округу, вокзал, державний банк, арсенал, заарештували ряд контрреволюційних діячів. 14 січня відбулось об'єднане засідання Рад робітничих, солдатських і матроських депутатів, яке оголосило Радянську владу в Одесі. Але контрреволюційні сили вирішили будь-що не допустити переходу влади до Рад. На світанку 15 січня гайдамацькі частини та офіцерські загони, озброєні артилерією і броневиками, розпочали бойові дії проти революційних сил. 15– 17 січня тривали кровопролитні вуличні бої. Разом з робітниками, червоногвардійцями і революційними солдатами одеського гарнізону на барикадах проти гайдамаків та юнкерів боролись моряки Чорноморського флоту, в авангарді яких був екіпаж крейсера «Алмаз» на чолі з матросом-більшовиком П.І. Кондренком. Ранком 17 січня представники розгромлених гайдамацьких куренів з'явилися до ревкому і заявили про повну капітуляцію. Так збройна боротьба трудящих закінчилася перемогою. В Одесі було встановлено Радянську владу. Про це Румчерод телеграфно повідомив В.І. Лєніна. 18 січня було створено крайовий Одеський Раднарком, головою якого став В.Г. Юдовський, а згодом – П.І. Старостін. Було утворено 14 народних комісаріатів: праці, промисловості і торгівлі, пошти і телеграфу, продовольства, морських сил, освіти, фінансів, юстиції. охорони тощо. Комісаріат праці, очолений спочатку П. Старостіним, накреслив заходи для переведення промисловості з воєнного на мирне виробництво, ліквідації безробіття тощо. Бyв запроваджений 8-годинний робочий день, заборонено дитячу працю. Вводились робочий контроль над виробництвом, соціальне страхування робітників. Багато робітничих родин переселилося з вогких і темних підвалів у будинки буржуазії. Водночас радянські органи повели боротьбу з саботажниками, були надруковані постанови про націоналізацію великих підприємств, про боротьбу з спекуляцією, закриття реакційних газет. Серед перших націоналізованих підприємств були заводи РОПИТа і Гена. В повіти виїхали представники Одеського міського партійного комітету для роз'яснення селянству значення перемоги Радянської влади та розв'язання продовольчого питання. Велику допомогу Одесі у відбудові зруйнованого війною господарства подав уряд Російської Федерації, виділивши для потреб міста 60 млн. крб. ЦК партії зміцнив партійну організацію досвідченими кадрами. Діяльність Одеського Раднаркому проходила в складних умовах. Боярській Румунії вдалось захопити Бессарабію, включаючи Ізмаїльщину. Тому першорядного значення надавалось будівництву Червоної гвардії. 23 січня ЦВК Румчероду оголосив запис добровольців до Червоної гвардії. Одеська партійна організація провела партійну мобілізацію в армію. Наприкінці лютого мирному будівництву нового життя почали загрожувати німецькі імперіалісти. У відповідь на відозву В.І. Леніна «Соціалістична Вітчизна у небеспеці!» трудящі Одеси стали на захист міста, яке 24-го лютого було оголошено на воєнному стані. Було створену третю українську радянську армію під командуванням члену виконкому Румчероду П.С. Лазарєва. Захищала місто і дружина одеської Спілки соціалістичної робітничої молоді. Жорстокі бої з німецькими окупантами точилися в районі Бірзули і Балти. Проте під натиском переважаючих сил ворога радянські частини змушені були відступити. В ніч з 13 на 14 березня австро-німецькі війська захопили Одесу. Почався період масових пограбувань, насильства, жорстокого терору. Всі робітничі організації, профспілки були закриті, заборонялись будь-які збори, страйки. Більшовики пішли в підпілля. З травня 1918 року почала нелегально виходити газета «Голос пролетария», а з линия– «Коммунист» тиражем б тис. примірників. Друкувалися н поширювалися серед військ окупантів листівки німецькою та чеською мовами. Особливо посилилась робота одеської