Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
за владу Рад, балтські більшовики на зборах робітників міста (серпень 1917 року) постановили створити загін Червоної гвардії, щоб у «необхідний момент він міг виступити проти існуючої влади». Червоногвардійський загін швидко зростав за рахунок робітників і солдатів, що перейшли на сторону більшовиків.
Революціоналізація мас налякала місцеву буржуазію, і вона створює Комітет охорони спокою і порядку та збройний загін для боротьби з революцією. Він налічував близько 100 шабель, мав гармату. Після липневих подій у Петрограді в Балту піднімають голову прихильники Корнілова. З усіх сусідніх повітів сюди збираються колишні офіцери царської армії, поміщики, куркульство. Більшовики, незважаючи на жорстоке переслідування, піднімали маси проти корніловців. Цю боротьбу очолив комітет, створений при Раді робітничих і солдатських депутатів.
Під впливом більшовицької агітації солдати все частіше ставали на сторону бідняцьких і середняцьких мас села в їх боротьбі за землю. Так, у повідомленні начальника штабу Одеського військового округу від 26 жовтня говорилося, що взвод уланів, надісланий для встановлення порядку в містечку Крутному, підбурював селян до захоплення маєтку Андрієвського.
Авторитет більшовиків у місті день у день зростав. Це переконливо показали вибори до Балтської міської думи. Місцеві чорносотенці, намагаючись протягти до її складу своїх людей, тероризували і залякували населення. Їм навіть вдалося заарештувати і кинути до в’язниці начальника робітничої бойової дружини Боровського та члена Ради Л. Безносова. Але ніщо не допомогло чорним силам. На заклик більшовиків революційно настроєні маси визволили ув’язнених, а контрреволюційних кандидатів у думу «прокатали на вороних». У вересні-жовтні в місті відбулися перевибори Ради. До її складу були обрані здебільшого більшовики, а також ті, що йшли за ними.
І ось залп легендарної «Аврори» сповістив світові про перемогу соціалістичної революції. Боротьба за владу Рад у Балті вступила в свій вирішальний етап. На початку грудня 1917 року сюди з Одеси прибула група революційних солдатів і матросів, в яку входили більшовики Ю. Шаповал, П. Астратонов, Є. Сорокатий та інші. Вони очолили боротьбу трудящих міста і повіту за владу Рад. Протягом грудня загін Червоної гвардії поповнився новими бійцями. З Одеси надходила зброя.
В ніч з 20 на 21 січня 1918 року червоногвардійці роззброїли військову частину Центральної ради і кілька загонів контрреволюціонерів. 21 січня влада в місті перейшла до більшовиків. У цей же день відбулося розширене засідання бюро Балтського партійного комітету, на якому створено ревком. До його складу увійшли А. Савранський, А. Меламуд, Л. Безносов, П. Астратонов та інші.
Становище в місті в цей час було дуже складним. Не вистачало продовольчих товарів, палива. Контрреволюційні сили не раз робили спроби придушити Радянську владу. В районі Балти діяла банда Маковецького, яка тероризувала населення. У січні-лютому 1918 року боярська Румунія, окупувавши Бессарабію, почала захоплювати територію на лівобережжі Дністра. Для боротьби проти інтервентів на початку 1918 року був створений укріп район Балта-Бірзула-Рибниця. На чолі його партія поставила А.Г. Желєзнякова. Сюди було направлено 3-ю Українську радянську армію, яка разом з місцевими загонами Червоної гвардії завдала нищівного удару румунсько-боярським військам.
У лютому 1918 року німецькі імперіалісти, домовившись з Центральною радою, почали окупацію України. 6 березня в Балти одержали звістку по те, що на Одесу рухаються 22-й корпус австрійської армії і загони гайдамаків. Проти них виступили війська 3-ї Української армії і червоноармійські частини, сформовані в Балтському та інших повітах. В районі станції Слобідка ворогові було завдано раптового удару і відкинуто його до Рябниці. Це затримало просування окупантів на Одесу.
Скориставшись відсутністю в місті військових сил, які боролися з іноземними загарбниками, контрреволюційні елементи підняли в Балті повстання. Вони напали на готель «Петербург», де містились ревком, міський партійний
Балта
Сторінка 6 з 16
деяку частину трудящих. Вони почали формувати свої військові з’єднання – гайдамаків. Розпропагувавши значну частину солдатів-українців 269-го полку, націоналісти втягнули їх в свої тенета. Цій пропаганді більшовики протиставили чітку класову лінію ленінської партії. Готуючись до боротьби Революціоналізація мас налякала місцеву буржуазію, і вона створює Комітет охорони спокою і порядку та збройний загін для боротьби з революцією. Він налічував близько 100 шабель, мав гармату. Після липневих подій у Петрограді в Балту піднімають голову прихильники Корнілова. З усіх сусідніх повітів сюди збираються колишні офіцери царської армії, поміщики, куркульство. Більшовики, незважаючи на жорстоке переслідування, піднімали маси проти корніловців. Цю боротьбу очолив комітет, створений при Раді робітничих і солдатських депутатів.
Під впливом більшовицької агітації солдати все частіше ставали на сторону бідняцьких і середняцьких мас села в їх боротьбі за землю. Так, у повідомленні начальника штабу Одеського військового округу від 26 жовтня говорилося, що взвод уланів, надісланий для встановлення порядку в містечку Крутному, підбурював селян до захоплення маєтку Андрієвського.
Авторитет більшовиків у місті день у день зростав. Це переконливо показали вибори до Балтської міської думи. Місцеві чорносотенці, намагаючись протягти до її складу своїх людей, тероризували і залякували населення. Їм навіть вдалося заарештувати і кинути до в’язниці начальника робітничої бойової дружини Боровського та члена Ради Л. Безносова. Але ніщо не допомогло чорним силам. На заклик більшовиків революційно настроєні маси визволили ув’язнених, а контрреволюційних кандидатів у думу «прокатали на вороних». У вересні-жовтні в місті відбулися перевибори Ради. До її складу були обрані здебільшого більшовики, а також ті, що йшли за ними.
І ось залп легендарної «Аврори» сповістив світові про перемогу соціалістичної революції. Боротьба за владу Рад у Балті вступила в свій вирішальний етап. На початку грудня 1917 року сюди з Одеси прибула група революційних солдатів і матросів, в яку входили більшовики Ю. Шаповал, П. Астратонов, Є. Сорокатий та інші. Вони очолили боротьбу трудящих міста і повіту за владу Рад. Протягом грудня загін Червоної гвардії поповнився новими бійцями. З Одеси надходила зброя.
В ніч з 20 на 21 січня 1918 року червоногвардійці роззброїли військову частину Центральної ради і кілька загонів контрреволюціонерів. 21 січня влада в місті перейшла до більшовиків. У цей же день відбулося розширене засідання бюро Балтського партійного комітету, на якому створено ревком. До його складу увійшли А. Савранський, А. Меламуд, Л. Безносов, П. Астратонов та інші.
Становище в місті в цей час було дуже складним. Не вистачало продовольчих товарів, палива. Контрреволюційні сили не раз робили спроби придушити Радянську владу. В районі Балти діяла банда Маковецького, яка тероризувала населення. У січні-лютому 1918 року боярська Румунія, окупувавши Бессарабію, почала захоплювати територію на лівобережжі Дністра. Для боротьби проти інтервентів на початку 1918 року був створений укріп район Балта-Бірзула-Рибниця. На чолі його партія поставила А.Г. Желєзнякова. Сюди було направлено 3-ю Українську радянську армію, яка разом з місцевими загонами Червоної гвардії завдала нищівного удару румунсько-боярським військам.
У лютому 1918 року німецькі імперіалісти, домовившись з Центральною радою, почали окупацію України. 6 березня в Балти одержали звістку по те, що на Одесу рухаються 22-й корпус австрійської армії і загони гайдамаків. Проти них виступили війська 3-ї Української армії і червоноармійські частини, сформовані в Балтському та інших повітах. В районі станції Слобідка ворогові було завдано раптового удару і відкинуто його до Рябниці. Це затримало просування окупантів на Одесу.
Скориставшись відсутністю в місті військових сил, які боролися з іноземними загарбниками, контрреволюційні елементи підняли в Балті повстання. Вони напали на готель «Петербург», де містились ревком, міський партійний