Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У першій половині січня 1919 року в Балтському повіті відбулося велике анти петлюрівське повстання селян. Після його придушення багато повстанців пішло в партизани. В районі Балти було створено 2 великі загони народних месників – Балтський і Тридубський. У кінці січня вони об’єднались і почали спільний наступ на залізничну станцію Балта.
Скупчення великих партизанських сил на важливій залізничній магістралі, по якій Директорія розраховувала підтримувати зв'язок з військами Антанти на півдні, серйозно схвилювало буржуазних націоналістів. В ніч на 3 лютого на станції Балта висадився петлюрівський полк. Вранці він вдерся у місто. Під час бою був поранений І.К. Дячишин. До рук ворога потрапило кілька більшовиків і серед них брат І.К. Дячишина – Михайло. Над ним жорстоко знущались. З 15 багнетними ранами його кинули в річку Кодиму, а решту ув’язнених розстріляли. Цілий місяць петлюрівці безчинствували в Балті: грабували населення, влаштовували єврейські погроми. Тільки 5 березня 1919 року партизанам вдалося оволодіти містом.
Наприкінці того ж місяця партизанський загін І.К. Дячишина, громлячи відступаючих петлюрівців, з’єднався з частинами Червоної Армії на станціях Кодима, Слобідка, Балта. Після визволення міста під військ Директорії тут створюється ревком (голова А.С. Пашкевич) і повітовий комітет більшовицької партії на чолі з Ф. Крижанівським. Становлення Радянської влади в повіті відбувалося в обстановці куркульських повстань та заколотів. Хижими круками навколо Балти кружляли куркульсько-націоналістичні банди Тютюнника, Заболотного, Гуляй-Біди, Волинця та інші. Вони не раз вривались у місто, тероризували населення, вбивали комуністів, продармійців. Проти цих банд виступали партизани. В боях під Кодимою, Попелюхами та Балтою вони розгромили основні сили бандитів. У травні – липні в районі Одеси – Тирасполя – Бірзули формується 45-а стрілецька дивізія на чолі з Й.Е.Якіром. Основою для неї були загони народних месників, які діяли в цьому районі. З партизанів створено 401-й Балтський полк під командуванням І.К. Дячишина.
У липні 1919 року почався наступ денікінців. Під натиском переважаючих сил ворога частини 45-ї дивізії змушені були залишити Одещину. Вони відступали через Роздільну, Бірзулу, Балту, Умань і далі на Житомир. На станції Балта дивізія вивантажилася з ешелонів і далі йшла похідним маршем. Після відступу червоноармійських частин у місті лишилась група підпільників, що мала розпочати роботу в тилу денікінців. За завданням партії в Балту в кінці липня приїхав більшовик М.Корнєв, який очолив Балтську підпільну партійну організацію, налагодив тісний зв'язок з Одеським комітетом КП(б)У і через нього з ЦК КП(б)У.
Комуністи провадили роботу по розкладанню військ ворога, широку пропаганду серед робітників і селян. Під впливом більшовицької агітації населення Балти відмовлялось іти в денікінську армію, зривало поставки продовольства. «Слова «добровольча армія», - доповідали білогвардійські офіцери, - вимовляють з піною на губах». Золотопогонники змушені були визнати, що в селах Балтського повіту вплив більшовиків на селян дуже великий. Незабаром народні маси переходять до активної боротьби проти білогвардійської контрреволюції. «В містах Голті, Ольгополі, Вознесенську, Балті, - писала газета «Правда»… - почались масові повстання проти денікінців». Диктатура Денікіна хиталась під могутніми ударами Червоної Армії і повстанців.
Настав січень 1920 року. Червоноармійські частини, громлячи денікінців, підійшли до Балти. Їм на допомогу виступили партизани Балтського, Ананьївського та інших повітів. Об’єднавши свої сили, вони взяли під контроль залізничну магістраль Слобідка-Рибниця і відрізали підступаючим білогвардійцям шлях до Румунії. Незабаром в районі станції Слобідка партизани з’єдналися за частинами 45-ї стрілецької дивізії і в її складі взяли участь у визволенні Балти. На початку лютого денікінців було вигнано з міста. Тут і в повіті остаточно встановлюється Радянська влада. В телеграмі голови Балтського повітового революційного комітету Одеському губ ревкому 17 лютого говорилося про створення органів Радянської влади в місті і повіті.
Балта
Сторінка 8 з 16
склалося своєрідне становище. Формально влада належала петлюрівцям, але фактично всі громадські установи перебували під військово-політичним контролем партизанської змови «для повалення влади більшовиків». Скупчення великих партизанських сил на важливій залізничній магістралі, по якій Директорія розраховувала підтримувати зв'язок з військами Антанти на півдні, серйозно схвилювало буржуазних націоналістів. В ніч на 3 лютого на станції Балта висадився петлюрівський полк. Вранці він вдерся у місто. Під час бою був поранений І.К. Дячишин. До рук ворога потрапило кілька більшовиків і серед них брат І.К. Дячишина – Михайло. Над ним жорстоко знущались. З 15 багнетними ранами його кинули в річку Кодиму, а решту ув’язнених розстріляли. Цілий місяць петлюрівці безчинствували в Балті: грабували населення, влаштовували єврейські погроми. Тільки 5 березня 1919 року партизанам вдалося оволодіти містом.
Наприкінці того ж місяця партизанський загін І.К. Дячишина, громлячи відступаючих петлюрівців, з’єднався з частинами Червоної Армії на станціях Кодима, Слобідка, Балта. Після визволення міста під військ Директорії тут створюється ревком (голова А.С. Пашкевич) і повітовий комітет більшовицької партії на чолі з Ф. Крижанівським. Становлення Радянської влади в повіті відбувалося в обстановці куркульських повстань та заколотів. Хижими круками навколо Балти кружляли куркульсько-націоналістичні банди Тютюнника, Заболотного, Гуляй-Біди, Волинця та інші. Вони не раз вривались у місто, тероризували населення, вбивали комуністів, продармійців. Проти цих банд виступали партизани. В боях під Кодимою, Попелюхами та Балтою вони розгромили основні сили бандитів. У травні – липні в районі Одеси – Тирасполя – Бірзули формується 45-а стрілецька дивізія на чолі з Й.Е.Якіром. Основою для неї були загони народних месників, які діяли в цьому районі. З партизанів створено 401-й Балтський полк під командуванням І.К. Дячишина.
У липні 1919 року почався наступ денікінців. Під натиском переважаючих сил ворога частини 45-ї дивізії змушені були залишити Одещину. Вони відступали через Роздільну, Бірзулу, Балту, Умань і далі на Житомир. На станції Балта дивізія вивантажилася з ешелонів і далі йшла похідним маршем. Після відступу червоноармійських частин у місті лишилась група підпільників, що мала розпочати роботу в тилу денікінців. За завданням партії в Балту в кінці липня приїхав більшовик М.Корнєв, який очолив Балтську підпільну партійну організацію, налагодив тісний зв'язок з Одеським комітетом КП(б)У і через нього з ЦК КП(б)У.
Комуністи провадили роботу по розкладанню військ ворога, широку пропаганду серед робітників і селян. Під впливом більшовицької агітації населення Балти відмовлялось іти в денікінську армію, зривало поставки продовольства. «Слова «добровольча армія», - доповідали білогвардійські офіцери, - вимовляють з піною на губах». Золотопогонники змушені були визнати, що в селах Балтського повіту вплив більшовиків на селян дуже великий. Незабаром народні маси переходять до активної боротьби проти білогвардійської контрреволюції. «В містах Голті, Ольгополі, Вознесенську, Балті, - писала газета «Правда»… - почались масові повстання проти денікінців». Диктатура Денікіна хиталась під могутніми ударами Червоної Армії і повстанців.
Настав січень 1920 року. Червоноармійські частини, громлячи денікінців, підійшли до Балти. Їм на допомогу виступили партизани Балтського, Ананьївського та інших повітів. Об’єднавши свої сили, вони взяли під контроль залізничну магістраль Слобідка-Рибниця і відрізали підступаючим білогвардійцям шлях до Румунії. Незабаром в районі станції Слобідка партизани з’єдналися за частинами 45-ї стрілецької дивізії і в її складі взяли участь у визволенні Балти. На початку лютого денікінців було вигнано з міста. Тут і в повіті остаточно встановлюється Радянська влада. В телеграмі голови Балтського повітового революційного комітету Одеському губ ревкому 17 лютого говорилося про створення органів Радянської влади в місті і повіті.