Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
довозилося 2800, вивозилося 1358 тис. пудів. В порту споруджувалися приміщення агентства Російського Дунайського пароплавства – пакгаузи, майстерні о ремонту суден, матеріальні, лісні і вугільні склади, таможня. В місті проживало 19,5 тис. чоловік. Основна маса населення наймалася на роботи в порту. На залізницю, в лісопильні та цегельні заводи. Значна частина жителів займалася садівництвом і городництвом. Під садами було 6 тис. десятин, під городами -400.
Незважаючи на швидке зростання населення і економіки, Рені ще й на початку ХХ століття залишалося заштатним містом Ізмаїльського повіту. Місто не мало водопроводу і каналізації, а забруковано було лише кілька центральних вулиць. Влітку від спеки тут здіймалися хмари пилюки, а восени і навесні вулиці ставали непрохідними від болота. Антисанітарні житлові умови були причиною частих захворювань та епідемій. Так, у 1906 році внаслідок епідемій скарлатини та дифтериту померли сотні дітей. В місті працювала тільки одна невелика лікарня.
Не краще стояла справа з освітою. В Рені на початку ХХ століття були лише дві початкові школи та трикласне чоловіче училище, але й їх закінчували одиниці. У 1906 році, наприклад, училище закінчили всього 6учнів.
Тяжкі життя портових, залізничних та інших робітників ускладнювалося державними поборами і податками. В Бессарабії до початку ХХ століття діяли й далі деякі закони. Встановлені румунським урядом ще в 1861-1877 рр. Мав чинність, наприклад, закон про податок для категорії міського населення., що не мала нерухомого майна і проживала в найманих будинках чи квартирах. За цим законом родина, в якій було 2-3 дорослі сни, платила податок 22 крб. 50 коп. – 30 крб. на рік. В Рені існувала досить чисельна категорія робітників, таких як прикажчики хлібних лабазів та магазинів. Вони приймали зерно, що його привозили на продаж в місто селяни навколишніх сіл. Оскільки хліб надходив і в недільні і в святкові дні, то прикажчики змушені були працювати без відпочинку.
Негативно позначилося на бюджеті місцевих жителів і встановлення урядом у 1906 році торговельного мита на імпортний ліс, внаслідок чого значно зросли ціни на паливо і будівельні лісоматеріали.
Тяжкі умови життя. Зростання безробіття, задушлива атмосфера реакційного царського режиму прискорювали процес згуртування робітників міста, формування класової свідомості, підвищували їх активність в боротьбі проти експлуатації і безправ’я.
В кінці ХІХ – на початку ХХ століття Рені стало одним з пунктів, через який транспортувалася в Росію з-за кордону нелегальна марксистська література і, зокрема. Газета «Искра».
Через Рені здійснювалися різносторонні зв’язки бессарабських революціонерів з румунськими, які особливо посилилися під час першої російської революції. В цей час революційна боротьба робітників Рені набула значного піднесення. Найбільш свідому частину пролетаріату становили робітники залізниці та лісопильних заводів – великих на той час підприємств Бессарабії. В 1905 році на станції Рені вже існувала соціал-демократична організація, яка підтримувала тісні зв’язки з деякими організаціями Бессарабії і України. Вона входила до Бендерського комітету РСДРП, що об’єднував партійні групи залізниці Бендери-Рені.
Після поразки першої російської революції соціал-демократи не припинили пропагандистської і організаторської роботи серед робітників. В 1908 році тут працював марксистський гурток. Організатором і керівником якого був видатний болгарський діяч І. М. Широков. В роботі гуртка активну участь брали М. Сирота. К. Долгов, Я. Гроссман.
В період нового революційного піднесення боротьба трудящих стає більш масовою. Робітники Рені відповіли хвилею страйків на розправу царського уряду над робітниками Ленських копалень. Разом з іншими страйкували робітники залізниці Бендери-Рені. Оголосили страйк вантажники ренійського порту. На характері цих виступів все більше позначався вплив більшовиків.
Перша світова війна принесла нові випробування трудящим міста; це були роки дальшого зміцнення єдності робітничого класу. В 1917 році робітники
Рені
Сторінка 5 з 13
З розширенням зовнішньої торгівлі місто за порівняно короткий час значно виросло. В 1913 році тут налічувалося близько 100 торговельних підприємств з річним оборотом в 200 тис. крб. Експорт товарів через Рені дорівнював 4535 тис. пудів, імпорт – 170 тис. пудів; у внутрішній торгівлі Незважаючи на швидке зростання населення і економіки, Рені ще й на початку ХХ століття залишалося заштатним містом Ізмаїльського повіту. Місто не мало водопроводу і каналізації, а забруковано було лише кілька центральних вулиць. Влітку від спеки тут здіймалися хмари пилюки, а восени і навесні вулиці ставали непрохідними від болота. Антисанітарні житлові умови були причиною частих захворювань та епідемій. Так, у 1906 році внаслідок епідемій скарлатини та дифтериту померли сотні дітей. В місті працювала тільки одна невелика лікарня.
Не краще стояла справа з освітою. В Рені на початку ХХ століття були лише дві початкові школи та трикласне чоловіче училище, але й їх закінчували одиниці. У 1906 році, наприклад, училище закінчили всього 6учнів.
Тяжкі життя портових, залізничних та інших робітників ускладнювалося державними поборами і податками. В Бессарабії до початку ХХ століття діяли й далі деякі закони. Встановлені румунським урядом ще в 1861-1877 рр. Мав чинність, наприклад, закон про податок для категорії міського населення., що не мала нерухомого майна і проживала в найманих будинках чи квартирах. За цим законом родина, в якій було 2-3 дорослі сни, платила податок 22 крб. 50 коп. – 30 крб. на рік. В Рені існувала досить чисельна категорія робітників, таких як прикажчики хлібних лабазів та магазинів. Вони приймали зерно, що його привозили на продаж в місто селяни навколишніх сіл. Оскільки хліб надходив і в недільні і в святкові дні, то прикажчики змушені були працювати без відпочинку.
Негативно позначилося на бюджеті місцевих жителів і встановлення урядом у 1906 році торговельного мита на імпортний ліс, внаслідок чого значно зросли ціни на паливо і будівельні лісоматеріали.
Тяжкі умови життя. Зростання безробіття, задушлива атмосфера реакційного царського режиму прискорювали процес згуртування робітників міста, формування класової свідомості, підвищували їх активність в боротьбі проти експлуатації і безправ’я.
В кінці ХІХ – на початку ХХ століття Рені стало одним з пунктів, через який транспортувалася в Росію з-за кордону нелегальна марксистська література і, зокрема. Газета «Искра».
Через Рені здійснювалися різносторонні зв’язки бессарабських революціонерів з румунськими, які особливо посилилися під час першої російської революції. В цей час революційна боротьба робітників Рені набула значного піднесення. Найбільш свідому частину пролетаріату становили робітники залізниці та лісопильних заводів – великих на той час підприємств Бессарабії. В 1905 році на станції Рені вже існувала соціал-демократична організація, яка підтримувала тісні зв’язки з деякими організаціями Бессарабії і України. Вона входила до Бендерського комітету РСДРП, що об’єднував партійні групи залізниці Бендери-Рені.
Після поразки першої російської революції соціал-демократи не припинили пропагандистської і організаторської роботи серед робітників. В 1908 році тут працював марксистський гурток. Організатором і керівником якого був видатний болгарський діяч І. М. Широков. В роботі гуртка активну участь брали М. Сирота. К. Долгов, Я. Гроссман.
В період нового революційного піднесення боротьба трудящих стає більш масовою. Робітники Рені відповіли хвилею страйків на розправу царського уряду над робітниками Ленських копалень. Разом з іншими страйкували робітники залізниці Бендери-Рені. Оголосили страйк вантажники ренійського порту. На характері цих виступів все більше позначався вплив більшовиків.
Перша світова війна принесла нові випробування трудящим міста; це були роки дальшого зміцнення єдності робітничого класу. В 1917 році робітники
Дивиться також інші населені пункти цього району: