Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Пожвавилась робота комсомольської організації. В листопаді 1931 року поліція доносила, що Ренійська комсомольська організація посилила антидержавну пропаганду і агітацію, скориставшись фінансовою кризою, падінням риночних цін на сільськогосподарські продукти та негативною в країні кон’юнктурою, створеною застосуванням сили під час збирання податків.
Постійною формою роботи партійної і комсомольської організацій серед населення стало розповсюдження листівок. Напередодні 1 Травня 1932 року в місті було знайдено багато комуністичних листівок. В січні 1933 року вже в самому місті з’явився червоний прапор з закликом до визволення Бессарабії.
В листівках партійна організація Рені викривала експлуататорську суть політики буржуазії і поміщиків, закликала до рішучої боротьби за поліпшення свого матеріального становища, підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня. В одному із звернень до робітників ренійського порту партійна організація рекомендувала створити комітети дії, які б постійно вирішували всі справи з адміністрацією. Дуже швидко робітники ренійського та інших дунайських портів відгукнулися на цей заклик. Газета «Красный Юг» сповіщала, що в ренійському порту створена організація єдиного фронту, яка вимагатиме постійного поліпшення умов праці, звітності дирекції на загальних зборах робітників та визначатиме своїх представників для участі в керівництві підприємством. Так робітничий клас Рені намагався хоч частково здійснювати контроль над виробництвом.
Викриваючи імперіалістичний характер політики румунського буржуазного уряду, партія закликала до боротьби за возз’єднання Бессарабії з Радянським Союзом. Незадоволення мас владою румунської буржуазії, прагнення до возз’єднання з Радянським Союзом проявлялися з кожним роком в рішучішій формі. В березні 1935 року воно влилось в збройний опір населення Рені примусовому стягненню податків. Поліції не вдалося навіть арештувати керівників цього виступу – їх надійно переховували жителі міста. Повітовій поліції довелось знову давати суворі вказівки щодо забезпечення охорони порядку в місті, особливо в передтравневі дні. Влітку 1936 року поліція знову констатувала, що серед робітників міста надзвичайно посилились комуністичні настрої, а портовики вже не криючись звертаються один до одного зі словом «товариш». Перед травневим святами 1937 року поліція змушена була звернутися до командування військового гарнізону з проханнями виділити солдат для охорони порядку в місті на період з 25 квітня по 3 травня. Але надія на армію на цей час не могла справдитись. Комуністична партія дедалі поширювала свій вплив на солдатські маси, незважаючи на жорстокі вироки військового трибуналу, до якого вже були віддані члени підпільної комуністичної організації 21-ї піхотної дивізії.
Трудящі Рені ніколи не визнавали розбійницького загарбання свого міста румунськими імперіалістами і протягом довгих років окупації сподівалися на повернення його до складу Радянської держави. Звістка про вступ 28 червня 1940 року частин Червоної армії на території Бессарабії швидко дійшла до придунайської землі. А слідом за тим 29 червня передові загони радянських збройних сил вийшли вже на ріку пруті в районах міста Рені, Кагулу, Унгенів, перетявши шлях румунам, по якому вони намагалися вивезти награбоване в Бессарабії майно.
Населення Рені хлібом-сіллю зустрічало Червону Армію, прихід якої означав кінець тяжкого ярма румунської неволі. 4 липня в Рені відбувся урочистий мітинг, присвячений цій знаменній події. В місті були створені органи Радянської влади - Рада депутатів трудящих та виконавчий комітет, що розгорнули діяльність по соціалістичній перебудові всього життя. Рені стало районним центром Ізмаїльської області Української Радянської Соціалістичної Республіки. В перші ж дні після визволення міста радянські профспілки запровадили на приватних промислових підприємствах робітничий контроль в особі тимчасових робітничих комітетів. Радянські органи з допомогою громадських організацій розпочали боротьбу з залишками капіталістичної спадщини – спекуляцією і хабарництвом.
Рені
Сторінка 8 з 13
Арешти не припинили роботу партійної організації, яка швидко поновила свій склад і знову керувала страйками і демонстраціями. Вже 1 серпня 1930 року в місті страйкували вантажники порту, вимагаючи підвищення заробітної плати. Настійливість і організованість страйкарів примусили торговців задовольнити їх вимогу. Пожвавилась робота комсомольської організації. В листопаді 1931 року поліція доносила, що Ренійська комсомольська організація посилила антидержавну пропаганду і агітацію, скориставшись фінансовою кризою, падінням риночних цін на сільськогосподарські продукти та негативною в країні кон’юнктурою, створеною застосуванням сили під час збирання податків.
Постійною формою роботи партійної і комсомольської організацій серед населення стало розповсюдження листівок. Напередодні 1 Травня 1932 року в місті було знайдено багато комуністичних листівок. В січні 1933 року вже в самому місті з’явився червоний прапор з закликом до визволення Бессарабії.
В листівках партійна організація Рені викривала експлуататорську суть політики буржуазії і поміщиків, закликала до рішучої боротьби за поліпшення свого матеріального становища, підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня. В одному із звернень до робітників ренійського порту партійна організація рекомендувала створити комітети дії, які б постійно вирішували всі справи з адміністрацією. Дуже швидко робітники ренійського та інших дунайських портів відгукнулися на цей заклик. Газета «Красный Юг» сповіщала, що в ренійському порту створена організація єдиного фронту, яка вимагатиме постійного поліпшення умов праці, звітності дирекції на загальних зборах робітників та визначатиме своїх представників для участі в керівництві підприємством. Так робітничий клас Рені намагався хоч частково здійснювати контроль над виробництвом.
Викриваючи імперіалістичний характер політики румунського буржуазного уряду, партія закликала до боротьби за возз’єднання Бессарабії з Радянським Союзом. Незадоволення мас владою румунської буржуазії, прагнення до возз’єднання з Радянським Союзом проявлялися з кожним роком в рішучішій формі. В березні 1935 року воно влилось в збройний опір населення Рені примусовому стягненню податків. Поліції не вдалося навіть арештувати керівників цього виступу – їх надійно переховували жителі міста. Повітовій поліції довелось знову давати суворі вказівки щодо забезпечення охорони порядку в місті, особливо в передтравневі дні. Влітку 1936 року поліція знову констатувала, що серед робітників міста надзвичайно посилились комуністичні настрої, а портовики вже не криючись звертаються один до одного зі словом «товариш». Перед травневим святами 1937 року поліція змушена була звернутися до командування військового гарнізону з проханнями виділити солдат для охорони порядку в місті на період з 25 квітня по 3 травня. Але надія на армію на цей час не могла справдитись. Комуністична партія дедалі поширювала свій вплив на солдатські маси, незважаючи на жорстокі вироки військового трибуналу, до якого вже були віддані члени підпільної комуністичної організації 21-ї піхотної дивізії.
Трудящі Рені ніколи не визнавали розбійницького загарбання свого міста румунськими імперіалістами і протягом довгих років окупації сподівалися на повернення його до складу Радянської держави. Звістка про вступ 28 червня 1940 року частин Червоної армії на території Бессарабії швидко дійшла до придунайської землі. А слідом за тим 29 червня передові загони радянських збройних сил вийшли вже на ріку пруті в районах міста Рені, Кагулу, Унгенів, перетявши шлях румунам, по якому вони намагалися вивезти награбоване в Бессарабії майно.
Населення Рені хлібом-сіллю зустрічало Червону Армію, прихід якої означав кінець тяжкого ярма румунської неволі. 4 липня в Рені відбувся урочистий мітинг, присвячений цій знаменній події. В місті були створені органи Радянської влади - Рада депутатів трудящих та виконавчий комітет, що розгорнули діяльність по соціалістичній перебудові всього життя. Рені стало районним центром Ізмаїльської області Української Радянської Соціалістичної Республіки. В перші ж дні після визволення міста радянські профспілки запровадили на приватних промислових підприємствах робітничий контроль в особі тимчасових робітничих комітетів. Радянські органи з допомогою громадських організацій розпочали боротьбу з залишками капіталістичної спадщини – спекуляцією і хабарництвом.
Дивиться також інші населені пункти цього району: