Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1925 році в зв’язку з засухою в Південній Бессарабії становище трудящих було особливо тяжким. З кожним роком зменшувалася завантаженість
ренійського порту, бо більшість товарів направлялась тепер румунські порти Галаці та Браїлу. Так, в 1929 році в Рені побувало всього 65 товарних суден, в той же час Галац відвідало 503 судна. В 1933році в Рені налічувалось 1,1 тис. безробітних В порту працювало близько 1000 робітників, але роботи вистачало на 2-3 години в тиждень. Заробітна плата вантажника дорівнювала 7 леям в день. А 1 кг хліба коштував 10 лей. Восени 1935 року в порт не прибуло жодне судно. Голод охопив всю Бессарабію. Середній заробіток робітника становив 5 лей на день. Робітники на лісопильному заводі Попеску працювали по 12 годин на добу.
Румунський уряд закрив у місті російські школи, заборонив російські і українські газети.
У 1935 році Рені, в минулому один з найважливіших портів на Дунаї, називали «вимираючим містом». Серед приватних підприємців катастрофічно росло число банкротств. Закривались майстерні, торговельні фірми, контори. Відсутність роботи в порту позбавила заробітку більшість жителів міста; багато з них просто вмирало з голоду. Школи з початком учбового року пустували.
Населення міста не припиняло боротьби за возз’єднання Рені з Радянською країною. В серпні 1918 року залізничники Рені брали активну участь у загальному страйку протесту залізничників Бессарабії виникли революційні комітети, повсюдно діяли партизанські загони. Все це свідчило про те, що своєю батьківщиною трудящі вважали Радянську країну.
В умовах жорстокого переслідування з боку румунської поліції існувала й діяла Ренійська комуністична організація. Численні арешти її членів, проведені поліцією в червні 1919 року, не зачепили основного її ядра. Три делегати від Ренійського волосного комітету брали участь у роботі 2 Бессарабської партійної конференції, яка нелегально зібралася в Кишиневі 7 липня 1919 року. В листопаді 1920 року під керівництвом міської партійної організації в Рені відбувся страйк візників порту та робітників залізничної станції. Ренійська комуністична організація проводила постійну роботу серед населення, зокрема розповсюджування листівки з закликами до боротьби проти окупантів.
В квітні 1924 року партійний комітет вжив заходів щодо організації серед комсомольців і молоді призовного віку т. зв. товариства рекрутів, члени якого мали провадити агітаційну і підривну роботу в румунській буржуазній армії її нападу на Радянський Союз.
В серпні 1924 року Південно-Бессарабський партійний комітет дав розпорядження Ренійському комітету збирати відомості про місця розташування румунських військових та жандармських частин і їх озброєння. Одночасно в Рені було надіслано зброю і вибухові речовини.
Активна підпільна діяльність Ренійської комуністичної організації привертали постійну увагу румунської поліції і жандармерії. Особливе напруження склалося в порту, через який здійснювалися контакти бессарабських комуністів з румунськими. 30 квітня 1930 року ренійська поліція одержала телеграфний наказ про негайне проведення облав у корчмах, ресторанах, мебльованих кімнатах, щоб затримати підозрілих та іногородніх, а також обшукати квартири комуністів з метою виявлення листівок і літератури, підготовлених до дня 1 Травня. Все ж листівки були розповсюджені – і в місті, і на його околицях. В них робітники і селяни заклякались до участі у першотравневій демонстрації.
В травні того ж року поліції за допомогою провокаторів вдалося виявити і заарештувати 14 членів Ренійської партійної організації. В листопаді відбувся судовий процес чотирнадцяти. Румунський суд обвинувачував підсудних насамперед в тому, що вони належали до комуністичної партії. За речові докази правили шапірограф з відбитками листівок, примірники газет «Правда», «Красный Юг»(орган повітового комітету партії), журн. «Класова боротьба» («Лупта де класе» - теоретичний і політичний орган Румунської компартії), програма Комінтерну та інше. Під час оголошення вироку підсудні виголошували – «Геть суд!», за що строк ув’язнення був збільшений ще на один рік.
Рені
Сторінка 7 з 13
Спекулянти встановлювали надзвичайно високі ціни на продукти і товари широкого вжитку.У 1925 році в зв’язку з засухою в Південній Бессарабії становище трудящих було особливо тяжким. З кожним роком зменшувалася завантаженість
Румунський уряд закрив у місті російські школи, заборонив російські і українські газети.
У 1935 році Рені, в минулому один з найважливіших портів на Дунаї, називали «вимираючим містом». Серед приватних підприємців катастрофічно росло число банкротств. Закривались майстерні, торговельні фірми, контори. Відсутність роботи в порту позбавила заробітку більшість жителів міста; багато з них просто вмирало з голоду. Школи з початком учбового року пустували.
Населення міста не припиняло боротьби за возз’єднання Рені з Радянською країною. В серпні 1918 року залізничники Рені брали активну участь у загальному страйку протесту залізничників Бессарабії виникли революційні комітети, повсюдно діяли партизанські загони. Все це свідчило про те, що своєю батьківщиною трудящі вважали Радянську країну.
В умовах жорстокого переслідування з боку румунської поліції існувала й діяла Ренійська комуністична організація. Численні арешти її членів, проведені поліцією в червні 1919 року, не зачепили основного її ядра. Три делегати від Ренійського волосного комітету брали участь у роботі 2 Бессарабської партійної конференції, яка нелегально зібралася в Кишиневі 7 липня 1919 року. В листопаді 1920 року під керівництвом міської партійної організації в Рені відбувся страйк візників порту та робітників залізничної станції. Ренійська комуністична організація проводила постійну роботу серед населення, зокрема розповсюджування листівки з закликами до боротьби проти окупантів.
В квітні 1924 року партійний комітет вжив заходів щодо організації серед комсомольців і молоді призовного віку т. зв. товариства рекрутів, члени якого мали провадити агітаційну і підривну роботу в румунській буржуазній армії її нападу на Радянський Союз.
В серпні 1924 року Південно-Бессарабський партійний комітет дав розпорядження Ренійському комітету збирати відомості про місця розташування румунських військових та жандармських частин і їх озброєння. Одночасно в Рені було надіслано зброю і вибухові речовини.
Активна підпільна діяльність Ренійської комуністичної організації привертали постійну увагу румунської поліції і жандармерії. Особливе напруження склалося в порту, через який здійснювалися контакти бессарабських комуністів з румунськими. 30 квітня 1930 року ренійська поліція одержала телеграфний наказ про негайне проведення облав у корчмах, ресторанах, мебльованих кімнатах, щоб затримати підозрілих та іногородніх, а також обшукати квартири комуністів з метою виявлення листівок і літератури, підготовлених до дня 1 Травня. Все ж листівки були розповсюджені – і в місті, і на його околицях. В них робітники і селяни заклякались до участі у першотравневій демонстрації.
В травні того ж року поліції за допомогою провокаторів вдалося виявити і заарештувати 14 членів Ренійської партійної організації. В листопаді відбувся судовий процес чотирнадцяти. Румунський суд обвинувачував підсудних насамперед в тому, що вони належали до комуністичної партії. За речові докази правили шапірограф з відбитками листівок, примірники газет «Правда», «Красный Юг»(орган повітового комітету партії), журн. «Класова боротьба» («Лупта де класе» - теоретичний і політичний орган Румунської компартії), програма Комінтерну та інше. Під час оголошення вироку підсудні виголошували – «Геть суд!», за що строк ув’язнення був збільшений ще на один рік.
Дивиться також інші населені пункти цього району: