Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Татарбунари

Сторінка 8 з 11
Татарбунарсьього повстання Ф. А. Чуприна. Він переховував у себе двох радянських розвідниць з рацією — К. Пархоменко і Т. Коватєву. Коли фашисти оточили будинок і хотіли схопити їх, брат господаря Івась через потайний хід вивів дівчат у сад, а звідти в степ. Фашисти увірвались у приміщення, але нічого і нікого там не знайшли. Тоді вони заарештували Федосія Антоновича і посадили в тюрму. Проте він звідти втік. Незважаючи на те, що за його будинком пильнувала поліція, Ф. А. Чуприна зумів винести з нього рацію і зброю, потім знайшов розвідниць і передав усе це їм.
Під могутніми ударами Червоної Армії фашистські загарбники відходили з тимчасово окупованих територій. 23 серпня 1944 року ворожі війська почали відступати з Бідгорода-Дністровського через Татарбунари на Ізмаїл. Татарбунарський гарнізон румунських військ відходив на Арциз. В обозі йшли підводи з награбованим народним майном.
Обходячи ворога з півночі, наступала 5-а окрема мінометна мотострілецька бригада. На один день раніше до Татарбунар підійшла перша батарея 101-го мінометного полку 3-ї мінометної Свірської бригади під командуванням старшого лейтенанта І. М. Баринова. Помітивши відступаючого ворога, артилеристи влучним вогнем перетяли шлях. Отямившись, противник пішов у наступ. Сили були нерівніЖ кілька тисяч ­озброєних фашистів проти однієї батареї. Коли недалеко від пункту спостереження І. М. Баринов побачив ворожу батарею, що готувалася відкрити вогонь, він з шістьма бійцями підібрався до неї і знищив обслугу. Оволодівши батареєю, сміливці повернули гармати і вистріляли всі боєприпаси по ворожих колонах. Гітлерівці були зупинені. Лише через годину вони знову пішли в наступ, прориваючись до переправи. Радянські воїни шквальним вогнем зупинили наступ. 21 годину артилеристи билися з переважаючими силами ворога. Вони відбили 9 шалених атак, в кожній з яких брали участь близько 1000 фашистів. Коли кінчились боєприпаси, І. М. Баринов підняв бійців до рукопашного бою. В рядах радянських воїнів залишилось всього 9 чоловік. Гітлерівці увірвались в розташування радянської батареї. Тоді відважний командир кинувся до рації, що випадково уціліла, і викликав вогонь на себе. Через півгодини з півночі прорвалась 5-а мотострілецька бригада. Танки з ходу врізалися в колони ворога. За ними мчала мотопіхота. Шлях до відступу ворога був перетятий. Радянські воїни вступили в Татарбунари. Зав'язались вуличні бої. Особливо жорстокий бій точився на вулицях Саратській, Леніна, а також біля мосту через річку. Селяни на підводах підвозили боєприпаси, а І. Девиско і Ф. А. Чуприна пробили отвір у мурі, через який стріляли у ворожих солдатів.
24 серпня ворог тричі робив спробу вирватись з оточення, та дарма. Наступ бригади був такий стрімкий, що добратися до переправи йому не вдалося. Біля батареї І. М. Баринова залишилося понад 400 трупів ворожих солдат і офіцерів; уламки автомашин, возів тощо. На спотворених артилерійським вогнем брустверах лежали й тіла вбитих героїв — І. М. Баринова та його бойових товаришів. 24 серпня їх поховали в Татарбунарах у міському сквері. І. М. Баринову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Орденами і медалями посмертно нагороджені і його бойові друзі.
Кільце оточення замкнули воїни під командувавшім Героя Радянського Союзу полковника Зав'ялова. В татарбунарському котлі взято в полон 21 тис. ворожих солдат і офіцерів. 25 серпня Татарбунари були остаточно визволені від фашистських загарбників.
Німецько-румунські загарбники принесли багато страждань і горя радянським людям. За період окупації вони розстріляли в районі 700 мирних жителів, зруйнували понад 240 житлових будинків, вивезли устаткування суконної фабрики, олійні та виноробної і риболовецької


Сучасна карта - Татарбунари