Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населення з ентузіазмом взялося за відбудову народного господарства. У вересені 1944 року відновила роботу МТС. Сільська гада повертала землі малоземельним і безземельним селянам.
Влітку 1945 року відновлено колгосп ім. Горького, ім. Пушкіна. Всі вони одержали допомогу від держави. Було виділено худобу, деякий реманент. Поповнювался тракторний парк МТС. Все ж відчувалась нестача техніки, робочої худоби тощо. Позначився на господарстві і неврожай 1940—1947 рр.
Незважаючи на труднощі, колгоспники самовіддано працювали, підвищували врожайність ланів. В артілях з'явились нові тварінницьки приміщення, виросло громадське поголів`я худоби.
В 1954 році всі колгоспи об'єдналися в артіль ім. Татарбунарського повстання. В липні 1955 року на заклик партії перейшов на роботу нв укрупнений татарбунарський колгосп агроном за освітою В. 3. Тур. Він уміло сполучає керівництво господарством з громадською діяльністю. Його не раз обирали членом райкому та обкому партії, депутатом обласної Ради депутатів трудящих Обласна партійна організація посилала В. 3. Тура делегатом XXIII з'їзду КПРС. Як агроном В. З. Тур впровадив науково обгрунтовану систему хліборобства з використанням місцевих і мінеральних добрив. У колгоспі запроваджуються нові високоврожайні сорти пшениці, зокрема безоста-1, соняшник армавірський, горох роменський. Посіви підживлюються аміачною водою, гіпсуються солонці.
В 1959 році в колгоспі було 5 комплексних бригад і 20 ланок, в яких працювало 3560 членів артілі.
В роки семирічки широко застосовувалися досягнення науки і техніки. Більше стали використовувати добрива. У 1964 році їх внесено в 20 разів більше, ніж у попередні роки. Внаслідок цього в 1965 році колгосп зібрав по 37,1 цнт зернових з га, зокрема, озимоі пшениці — по 35,1 цнт з га на площі 5,4 тис. га, кукурудзи в зерні — по 43,7 цит на площі 1084 га, соняшнику но 23,8 цнт на площі 1000 га. Збільшилися прибутки від тваринництва. Виробництво м'яса за рік пересічно на 100 га становило 59,5 цнт, молока — 292,2 цнт, вовни — 1,3 цнт. Загальний прибуток артілі в 1965 році дорівнював 6,3 млн. крб., а неподільний фонд перевищував 5 млн. крб. Це дало можливість підвищити оплату праці колгоспників більше як у 5 раз. Крім того, з 1963 року запроваджено оплачувані відпустки на 24 робочі дні для тих, хто виробив по 300 людинодні в. Члени артілі безплатно лікуються в колгоспній грязелікарні.
Завдяки продуманому використанню земельних угідь в колгоспі значно підвищено врожайність зернових культур. Тут один раз в 3—4 роки провадиться глибока оранка на 40—45 см. За рахунок цього колгосп щороку одержує додатково 4—5 цнт зерна з гектара. Щороку спеціалісти колгоспу провадять десятки дослідів з різних питань агротехніки. Це дає змогу впроваджувати в конкретних умовах найбільши доцільні досягнення агротехніки не тільки в колгоспі в цілому, але й у бригаді. Одержані результати досить переконливі. Якщо урожай зернових у 1955 році становив 7,8 цнт, то в 1967 році він збільшився до З6 цнт. В умовах досить посушливої південного степу урожай зернових за останні роки був майже сталий — по 30 цнт з га на площі понад 7 тис. гектарів.
Збільшення врожаїв зернових дало змогу поліпшити і стан тваринництва. Шляхом багаторічного відбору молодняка виведено високопродуктивне маточне поголів'я корів, свиней, овець. У 1967 році від кожної з 2347 корів надоєно по 3206 кг молока, а на кожні 100 га
Татарбунари
Сторінка 9 з 11
артілей, каналізаційні і водопроводні труби, обладнання і машини МТС, вивели з ладу телеграфний зв`язок, пошту, радіовузол, знищили клубне майно. Господарству артілі їм. Татарбунарського повстання заподіяно збитків па суму 3,5 млн. карбованців. Влітку 1945 року відновлено колгосп ім. Горького, ім. Пушкіна. Всі вони одержали допомогу від держави. Було виділено худобу, деякий реманент. Поповнювался тракторний парк МТС. Все ж відчувалась нестача техніки, робочої худоби тощо. Позначився на господарстві і неврожай 1940—1947 рр.
Незважаючи на труднощі, колгоспники самовіддано працювали, підвищували врожайність ланів. В артілях з'явились нові тварінницьки приміщення, виросло громадське поголів`я худоби.
В 1954 році всі колгоспи об'єдналися в артіль ім. Татарбунарського повстання. В липні 1955 року на заклик партії перейшов на роботу нв укрупнений татарбунарський колгосп агроном за освітою В. 3. Тур. Він уміло сполучає керівництво господарством з громадською діяльністю. Його не раз обирали членом райкому та обкому партії, депутатом обласної Ради депутатів трудящих Обласна партійна організація посилала В. 3. Тура делегатом XXIII з'їзду КПРС. Як агроном В. З. Тур впровадив науково обгрунтовану систему хліборобства з використанням місцевих і мінеральних добрив. У колгоспі запроваджуються нові високоврожайні сорти пшениці, зокрема безоста-1, соняшник армавірський, горох роменський. Посіви підживлюються аміачною водою, гіпсуються солонці.
В 1959 році в колгоспі було 5 комплексних бригад і 20 ланок, в яких працювало 3560 членів артілі.
В роки семирічки широко застосовувалися досягнення науки і техніки. Більше стали використовувати добрива. У 1964 році їх внесено в 20 разів більше, ніж у попередні роки. Внаслідок цього в 1965 році колгосп зібрав по 37,1 цнт зернових з га, зокрема, озимоі пшениці — по 35,1 цнт з га на площі 5,4 тис. га, кукурудзи в зерні — по 43,7 цит на площі 1084 га, соняшнику но 23,8 цнт на площі 1000 га. Збільшилися прибутки від тваринництва. Виробництво м'яса за рік пересічно на 100 га становило 59,5 цнт, молока — 292,2 цнт, вовни — 1,3 цнт. Загальний прибуток артілі в 1965 році дорівнював 6,3 млн. крб., а неподільний фонд перевищував 5 млн. крб. Це дало можливість підвищити оплату праці колгоспників більше як у 5 раз. Крім того, з 1963 року запроваджено оплачувані відпустки на 24 робочі дні для тих, хто виробив по 300 людинодні в. Члени артілі безплатно лікуються в колгоспній грязелікарні.
Завдяки продуманому використанню земельних угідь в колгоспі значно підвищено врожайність зернових культур. Тут один раз в 3—4 роки провадиться глибока оранка на 40—45 см. За рахунок цього колгосп щороку одержує додатково 4—5 цнт зерна з гектара. Щороку спеціалісти колгоспу провадять десятки дослідів з різних питань агротехніки. Це дає змогу впроваджувати в конкретних умовах найбільши доцільні досягнення агротехніки не тільки в колгоспі в цілому, але й у бригаді. Одержані результати досить переконливі. Якщо урожай зернових у 1955 році становив 7,8 цнт, то в 1967 році він збільшився до З6 цнт. В умовах досить посушливої південного степу урожай зернових за останні роки був майже сталий — по 30 цнт з га на площі понад 7 тис. гектарів.
Збільшення врожаїв зернових дало змогу поліпшити і стан тваринництва. Шляхом багаторічного відбору молодняка виведено високопродуктивне маточне поголів'я корів, свиней, овець. У 1967 році від кожної з 2347 корів надоєно по 3206 кг молока, а на кожні 100 га