Сторінка 9 з 11
Внаслідок дальшої реконструкції і значного розширення підприємства міста добились у 1953 році зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці на 11,4 проц., збільшили випуск валової продукції порівняно з 1952 роком на
проц. Із 3120 чоловік, які працювали в 1953 році на підприємствах міста, третину становили передовики виробництва. За досягнуті успіхи у виконанні виробничого плану 1953 року колективам міськхарчокомбінату, зеленгоспу, друкарні, контори зв’язку були вручені перехідні Червоні прапори облвиконкому та облпрофради. Капіталовкладення за роки п’ятирічки збільшились у півтора раза. За цей час у місті введено в дію комбінат будівельних матеріалів, електростанцію, будівельне управління №6, м’ясокомбінат, млинозавод №12, хлібозавод, рибоконсервний завод та інші промислові підприємства. Відбудовано приміщення сільськогосподарського та рибопромислового технікумів, проведено великі роботи по ремонту житлового фонду, благоустрою і озелененню міста. Загальний обсяг всієї промислової продукції в 1955 році, порівняно з 1950 роком, збільшився в 2,2 раза. Продуктивність праці зросла за п’ятиріччя на 83 проценти.
На 1963 рік в місті налічувалося вже 42 державних промислових підприємств, у т. ч. новозбудовані маслозавод, дріжджовий цех, завод залізобетонних конструкцій та інші.
Одним з найбільших підприємств є рибоконсервний комбінат. До визволення на його місці був невеликий приватний рибоконсервний завод, на якому налічувалося 200 робітників. Працював він сезонно, мав лише один цех. За післявоєнний період тут стали до ладу 9 цехів, в т. ч. консервний, рибний, тощо. В 1960 році на комбінаті встановлено два холодильники місткістю 240 тонн, обладнано 6 морських і 3 лиманські рибоприймальні пункти та 4 кефальні дільниці, стала працювати дослідна лабораторія. Сировина надходить з рибоколгоспів Азовсько-Чорноморського басейну. На комбінати в 1968 році працювало 600 робітників (у 1940 році – 100 робітників), а випуск продукції зріс з 500 тис. банок (1940 рік) до 7 млн. банок на рік. Продукція рибокомбінату – риба холодного і гарячого коптіння, охолоджена і морожена має великий попит у багатьох містах України, Російської Федерації, а також братніх країнах соціалізму - Монгольській Народній Республіці, Чехословаччині, Німецькій Демократичній Республіці. Це підприємство одним з перших перейшло на нові умови планування та економічного стимулювання виробництва. Внаслідок цього значно зросла продуктивність праці, підвищувалася оплата праці робітників. Так, у 1967 році робітникам виплачено преміальних на суму 74 тис. крб. або вдвоє більше, ніж в 1966 році. За сумлінну працю директора комбінату Ф. Ф. Зирянова, механіка Г. С. Жеромського, майстра Г. І. Андрейчука занесено в Книгу трудової слави.
Після визволення міста в 1944 році тут працювала невелика бойня, яку обслуговували 18 робітників. За повоєнний час на її місці виріс потужний м’ясокомбінат, обладнаний сучасними механізмами. На ньому зайнято 240 робітників. Асортимент продукції становить 50 видів. Тут щодня випускається близько 7 тонн ковбасних виробів, а за 20 днів підприємство дає стільки продукції, скільки її випускалося за весь 1946 рік. За досягнуті виробничі успіхи в ювілейному переджовтневому змаганні колектив м’ясокомбінату нагороджений Почесною грамотою міськкому партії і виконкому міської Ради депутатів трудящих і занесений в міську Книгу трудової слави.
З 1945 року в Білгороді-Дністровському працює винно-соковий завод (спочатку він називався лікеро-горілчаним). Його потужність швидко зростала. Завдяки механізації і автоматизації виробничих процесів на підприємстві усунено важку ручну працю. У 1950 році тут випущено 23 тис. декалітрів продукції, в 1960 році — 154 тис., а в 1967 році — близько мільйона декалітрів вин і соків.
У 1961 році внаслідок злиття підприємств по прийому, переробці і реалізації зернових та кормових продуктів — заготпункту, млинозаводу, комбікормового та кукурудзокалібрувального заводів — створено комбінат хлібопродуктів. Це — передове підприємство. Тут діє перша в області потокова лінія по переробці товарної кукурудзи. За двадцять повоєнних років продуктивність праці на підприємстві зросла втроє, а кількість продукції збільшилась у 29 разів. Комбінат є учасником ВДНГ, удостоєний кількох дипломів. Медалями виставки нагороджені новатори виробництва П. Ф. Тищенко, Ф. І. Карнелюк і Я. С. Бахітов.
Славиться своєю продукцією Білгород-Дністровська швейна фабрика. На час її відкриття (в 1946 році) було 2 цехи, до працювало 26 швачок, тепер тут працюють понад 470 чоловік. Підприємство обладнане напівавтоматами. Річна вартість його продукції перевищує 600 тис. крб. За
успіхи в переджовтневому ювілейному змаганні колектив фабрики занесено в обласну Книгу трудової слави і нагороджено Почесною грамотою міськкому партії і виконкому міської Ради депутатів трудящих. 278 робітниць удостоєні звання ударника комуністичної праці, бригадам майстрів О. П. Голуб’євої, О.
Дивиться також інші населені пункти цього району: