Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Первістком семирічки стала картонна фабрика. Вона випускала коробковий картон, а з 1968 року освоїла виробництво високоякісного чемоданного картону продуктивністю 2,3 тис. тонн на рік. У 1964 році тут став до ладу перший на Україні гідролізний цех по виробництву кормових дріжджів. Фабрика щороку виробляє понад 700 тонн цінних білкових кормів для тварин.
У Білгороді-Дністровському з 1951 року почав працювати комбінат будівельних матеріалів, який повністю забезпечує потреби міста і прилеглих районів черепицею, пиломатеріалами, товарним розчином тощо. В 1967 році на комбінаті став до ладу цех залізобетонних виробів.
Наймолодшим підприємством у місті є меблева фабрика «Червона зоря». Вона виготовляє столи, шафи та інші меблі.
Крім того, в місті є цехи по виробництву пластмасових і залізних виробів, по пошиттю одягу, випуску хімічних продуктів тощо. Нині підприємства Білго- рода-Дністровського випускають загалом 110 видів продукції, а місто стало одним з найбільших промислових центрів Одещини.
Широкого розмаху набуло житлове будівництво. 5 спеціальних будівельних організацій, в яких зайнято 2 тис. робітників, за період з 1963 по 1965 рік спорудили 200 квартир площею 5,5 тис. кв. метрів, забрукували і заасфальтували 63 тис. кв. метрів вулиць і тротуарів. Починаючи з 1957 року, було збудовано Палац культури ім. Шевченка, 2 літні кінотеатри, учбові корпуси професійно-технічного училища, корпус рибопромислового технікуму, міський спортивний зал, також Будинок побути «Райдуга», фабрику хімчистки, лазню тощо. В ювілейному 1967 році став до ладу широкоекранний кінотеатр «Жовтень». Одночасно здійснювалися заходи по благоустрою і озелененню міста. Його прикрашають багато скверів та парки ім. Комсомолу, Миру і Перемоги. Замість криниць побудовано водопровід. У 1960 році місто одержало струм від Дубоссарської ГЕС. За успіхи, досягнуті в справі благоустрою, місто четвертий рік підряд нагороджується перехідним Червоним прапором Одеського обкому КП України і Одеського облвиконкому. За підсумками соціалістичного змагання 1967 року Білгород-Дністровський завоював перехідний Червоний прапор Одеського обкому КП України, Одеського облвиконкому і Одеської облпрофради.
За самовіддану працю багато робітничих колективів одержали знання комуністичних, а сотні передовиків виробництва — звання ударника комуністичної праці. Серед них нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу Є. Г. Краснобаєва, Л. В. Абросимова, П. В. Власенко, О. І. Бонасевич, П. М. Васильєва та інші.
Механік рибокомбінату Г. С. Жеромський за 20 років роботи одержав 70 авторських посвідчень. Його пропозиції дали змогу підприємству заощадити 19 тис. крб. Патріотичний рух за гідну зустріч 50-річчя Жовтня приніс нові трудові перемоги. Напередодні свята трудівники промисловості рапортували про те, що випущено продукції на 655 тис. крб. понад план.
З новим розмахом розгорнулося в місті змагання за гідну зустріч 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. За прикладом передових колективів трудящі Білгорода-Дністровського вирішили завершити п’ятирічку з основних техніко-економічних показників до 7 листопада 1970 року. Виконуючи ці підвищені соціалістичні зобов’язання, трудящі склали перспективний план розвитку Білгорода-Дністровського на п’ятиріччя. Передбачено збудувати заводи по виробництву поліетиленових труб і силікатних блоків, комбікормовий завод, новий корпус швейної фабрики, хлібозавод, павільйон побутового обслуговування, магістральний водопровід Овідіополь — Білгород-Дністровський, ввести в дію першу чергу міської каналізації протяжністю 12 км, холодильник. Крім того, передбачено збудувати універсальний магазин, магазин «Гастроном», приміщення міської друкарні, готель «Інтурист», середню школу, гуртожиток сільськогосподарського технікуму, учбовий корпус рибопромислового технікуму, школу-інтернат, лікувальний корпус міської лікарні, міський автовокзал.
Велика увага приділяється охороні здоров’я трудящих. До визволення в Біл- городі-Дністровському працювало лише кілька лікарів і дві невеликі лікарні. У 1967 році обслуговували населення міста 10 лікувальних закладів, 11 пунктів охорони здоров’я, 3 аптеки, спеціалізований магазин оптики. В цих закладах працює понад 170 лікарів і 350 чол. середнього медичного персоналу. Протитуберкульозний, психоневрологічний диспансери, дитяча лікарня та лікарня очних хвороб обслуговують трудящих всього району.
Місто і його околиці — курортний центр Радянської України. Тут діють курорт «Приморський», пансіонат «Золоті піски», курорт «Сергіївка», що становлять Білгород-Дністровську курортну зону. На березі Чорного моря,
Білгород-Дністровський
Сторінка 10 з 11
І. Лугової присвоєно звання бригади ім.50-річчя Великого Жовтня.. В Книгу трудової слави підприємства занесені ветеран В. М. Шевченко, делегат XXIII з’їзду КПРС М. М. Дубина, швачка В. О. Слєпцова, що нагороджена медаллю «За трудову доблесть». Майстер фабрики О. В. Антонова занесена в Книгу трудової слави Одеського обкому КП України, облвиконкому та облпрофради. У Білгороді-Дністровському з 1951 року почав працювати комбінат будівельних матеріалів, який повністю забезпечує потреби міста і прилеглих районів черепицею, пиломатеріалами, товарним розчином тощо. В 1967 році на комбінаті став до ладу цех залізобетонних виробів.
Наймолодшим підприємством у місті є меблева фабрика «Червона зоря». Вона виготовляє столи, шафи та інші меблі.
Крім того, в місті є цехи по виробництву пластмасових і залізних виробів, по пошиттю одягу, випуску хімічних продуктів тощо. Нині підприємства Білго- рода-Дністровського випускають загалом 110 видів продукції, а місто стало одним з найбільших промислових центрів Одещини.
Широкого розмаху набуло житлове будівництво. 5 спеціальних будівельних організацій, в яких зайнято 2 тис. робітників, за період з 1963 по 1965 рік спорудили 200 квартир площею 5,5 тис. кв. метрів, забрукували і заасфальтували 63 тис. кв. метрів вулиць і тротуарів. Починаючи з 1957 року, було збудовано Палац культури ім. Шевченка, 2 літні кінотеатри, учбові корпуси професійно-технічного училища, корпус рибопромислового технікуму, міський спортивний зал, також Будинок побути «Райдуга», фабрику хімчистки, лазню тощо. В ювілейному 1967 році став до ладу широкоекранний кінотеатр «Жовтень». Одночасно здійснювалися заходи по благоустрою і озелененню міста. Його прикрашають багато скверів та парки ім. Комсомолу, Миру і Перемоги. Замість криниць побудовано водопровід. У 1960 році місто одержало струм від Дубоссарської ГЕС. За успіхи, досягнуті в справі благоустрою, місто четвертий рік підряд нагороджується перехідним Червоним прапором Одеського обкому КП України і Одеського облвиконкому. За підсумками соціалістичного змагання 1967 року Білгород-Дністровський завоював перехідний Червоний прапор Одеського обкому КП України, Одеського облвиконкому і Одеської облпрофради.
За самовіддану працю багато робітничих колективів одержали знання комуністичних, а сотні передовиків виробництва — звання ударника комуністичної праці. Серед них нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу Є. Г. Краснобаєва, Л. В. Абросимова, П. В. Власенко, О. І. Бонасевич, П. М. Васильєва та інші.
Механік рибокомбінату Г. С. Жеромський за 20 років роботи одержав 70 авторських посвідчень. Його пропозиції дали змогу підприємству заощадити 19 тис. крб. Патріотичний рух за гідну зустріч 50-річчя Жовтня приніс нові трудові перемоги. Напередодні свята трудівники промисловості рапортували про те, що випущено продукції на 655 тис. крб. понад план.
З новим розмахом розгорнулося в місті змагання за гідну зустріч 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. За прикладом передових колективів трудящі Білгорода-Дністровського вирішили завершити п’ятирічку з основних техніко-економічних показників до 7 листопада 1970 року. Виконуючи ці підвищені соціалістичні зобов’язання, трудящі склали перспективний план розвитку Білгорода-Дністровського на п’ятиріччя. Передбачено збудувати заводи по виробництву поліетиленових труб і силікатних блоків, комбікормовий завод, новий корпус швейної фабрики, хлібозавод, павільйон побутового обслуговування, магістральний водопровід Овідіополь — Білгород-Дністровський, ввести в дію першу чергу міської каналізації протяжністю 12 км, холодильник. Крім того, передбачено збудувати універсальний магазин, магазин «Гастроном», приміщення міської друкарні, готель «Інтурист», середню школу, гуртожиток сільськогосподарського технікуму, учбовий корпус рибопромислового технікуму, школу-інтернат, лікувальний корпус міської лікарні, міський автовокзал.
Велика увага приділяється охороні здоров’я трудящих. До визволення в Біл- городі-Дністровському працювало лише кілька лікарів і дві невеликі лікарні. У 1967 році обслуговували населення міста 10 лікувальних закладів, 11 пунктів охорони здоров’я, 3 аптеки, спеціалізований магазин оптики. В цих закладах працює понад 170 лікарів і 350 чол. середнього медичного персоналу. Протитуберкульозний, психоневрологічний диспансери, дитяча лікарня та лікарня очних хвороб обслуговують трудящих всього району.
Місто і його околиці — курортний центр Радянської України. Тут діють курорт «Приморський», пансіонат «Золоті піски», курорт «Сергіївка», що становлять Білгород-Дністровську курортну зону. На березі Чорного моря,
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Широке
- Стара Царичанка
- Семенівка
- Русько-Іванівка
- Приморське
- Монаші
- Миколаївка
- Маразліївка
- Крутоярівка
- Козацьке
- Карналіївка
- Затока
- Випасне
- Великомар’янівка
- Бритівка
- Андріївка
- Адамівка
- Шабо
- Старокозаче