Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Німецько-фашистська окупація завдала великого лиха жителям міста. Загинуло багато людей, матеріальні збитки становили 234 млн. карбованців.
Під керівництвом Ізмаїльської обласної і міської партійних організацій
почалась відбудова зруйнованого міського господарства, промислових підприємств, транспорту. В ній взяли участь понад 5 тис. чол. Особливу активність проявила молодь. Комсомольці стали ініціаторами створення молодіжних бригад, які включались у змагання за дострокове виконання виробничих планів. В перші ж тижні відновили роботу залізнична станція, порт, всі промислові і промислово-кооперативні підприємства, водопровід, електростанція.
14 жовтня 1944 року почало працювати Дунайське державне пароплавство. Попереду були великі труднощі. Фашисти вивели з ладу флот, замінували фарватер, зруйнували порт, всього потопили 600 плаводиниць. Майже всі транспортні судна, що залишилися, мали серйозні пошкодження. Щоб очистити фарватер і відновити флот, потрібно було докласти багато зусиль. Відчувалась гостра потреба в кваліфікованих кадрах — штурманах, механіках, матросах. Завдяки високому патріотичному піднесенню радянських людей протягом жовтня—листопада було відремонтовано 120 плаводиниць. Все ж порт являв собою занедбану пристань. Вантажні роботи виконувалися вручну. Впроваджуючи в практику передові методи експлуатації флоту, відбудовуючи і реконструюючи порт, колектив збільшував обсяг робіт, виконував перевозки для 2-го і 3-го Українських фронтів. Так. за короткий час для партизан Югославії перевезено 25 тис. тонн боєприпасів і продовольства.
В перші ж тижні після визволення міста відновили роботу установи охорони здоров'я; було відкрито 15 шкіл, в яких стали навчатись понад 3 тис. дітей, обласну і міську бібліотеки, 4 клуби, 40 червоних кутків, літній кінотеатр, стадіон.
Переможне завершення Великої Вітчизняної війни, перехід Радянської держави до мирного будівництва відкрили нову сторінку в історії міста. Країна асигнувала. на промислове і культурно-побутове будівництво в Ізмаїлі в роки першої післявоєнної п'ятирічки 54 млн. крб. Вже в 1946 році розпочалось прокладання, по суті, нового міського водопроводу. Вуло відбудовано більшість зруйнованих будинків, розпочалось упорядкування вулиць, тротуарів, озеленення міста, почав діяти міський автотранспорт 16 травня 1946 року відкрилось прямо залізничне сполучення Ізмаїл — Одеса. За роки першої післявоєнної п'ятирічки були споруджені судноремонтний і цегельний заводи, паротурбінна електростанція, м'ясокомбінат, хлібний і маслозаводи, кондитерська фабрика, холодильник рибтросту, а також драматичний театр, 2 кінотеатри, 250 комунальних відомчих, а також індивідуальних будинків.
Великих успіхів у ці роки досягло Дунайське пароплавство. Відкрилися регулярні рейси між Ізмаїлом і дунайськими портами країн народної демократії і постійні каботажні рейси між Ізмаїлом і радянськими портами на Чорному морі, на Дунаї. Був реконструйований порт, розпочалась механізація вантажно-розвантажувальних робіт.
На протязі 1951-1958 рр. помітно зростала промисловість міста. В серпні 1954 року стала до ладу перша черга консервного комбінату. На пустельному березі Дунаю піднялися корпуси томатного та сокового цехів, розпочалось будівництво другої черги консервного комбінату. В серпні 1955 року став до ладу новий завод «Автозапчастини», розширено виробничі площі і додатково встановлено нове устаткування на винному та цегельно-черепичному заводах. Значно розширився та поповнився порт різним обладнанням для вантажно-розвантажувальних робіт.
Внаслідок розгорнутого соціалістичного змагання робітники порту, судноремонтного заводу, м'ясокомбінату, електростанції, швейних фабрик масового і індивідуального пошиву, хлібокомбінату, маслозаводу і друкарні достроково виконали завдання п'ятирічного плану 1951—1955 р. Валова продукція всіх підприємств у 1955 році становила 19407 тис. крб., що майже в 3 рази перевищувало показники 1950 року.
Великих успіхів досягнуто і в галузі культури й освіти. Відкрилися педагогічний інститут, технікуми механізації сільського господарства та фінансовий, 2 училища механізації сільського господарства.
;
(function(d, t, p) {
var j = d.createElement(t); j.async = true; j.type = "text/javascript";
j.src = ("https:" == p ? "https:" : "http:") + "//openstat.net/cnt.js";
var s = d.getElementsByTagName(t)[0]; s.parentNode.insertBefore(j, s);
})(document, "script", document.location.protocol);
Ізмаїл
Сторінка 8 з 13
порога. Близько 1 млн. крб. внесли жителі па будівництво бронекатерів Дунайської військової флотилії.Німецько-фашистська окупація завдала великого лиха жителям міста. Загинуло багато людей, матеріальні збитки становили 234 млн. карбованців.
Під керівництвом Ізмаїльської обласної і міської партійних організацій
14 жовтня 1944 року почало працювати Дунайське державне пароплавство. Попереду були великі труднощі. Фашисти вивели з ладу флот, замінували фарватер, зруйнували порт, всього потопили 600 плаводиниць. Майже всі транспортні судна, що залишилися, мали серйозні пошкодження. Щоб очистити фарватер і відновити флот, потрібно було докласти багато зусиль. Відчувалась гостра потреба в кваліфікованих кадрах — штурманах, механіках, матросах. Завдяки високому патріотичному піднесенню радянських людей протягом жовтня—листопада було відремонтовано 120 плаводиниць. Все ж порт являв собою занедбану пристань. Вантажні роботи виконувалися вручну. Впроваджуючи в практику передові методи експлуатації флоту, відбудовуючи і реконструюючи порт, колектив збільшував обсяг робіт, виконував перевозки для 2-го і 3-го Українських фронтів. Так. за короткий час для партизан Югославії перевезено 25 тис. тонн боєприпасів і продовольства.
В перші ж тижні після визволення міста відновили роботу установи охорони здоров'я; було відкрито 15 шкіл, в яких стали навчатись понад 3 тис. дітей, обласну і міську бібліотеки, 4 клуби, 40 червоних кутків, літній кінотеатр, стадіон.
Переможне завершення Великої Вітчизняної війни, перехід Радянської держави до мирного будівництва відкрили нову сторінку в історії міста. Країна асигнувала. на промислове і культурно-побутове будівництво в Ізмаїлі в роки першої післявоєнної п'ятирічки 54 млн. крб. Вже в 1946 році розпочалось прокладання, по суті, нового міського водопроводу. Вуло відбудовано більшість зруйнованих будинків, розпочалось упорядкування вулиць, тротуарів, озеленення міста, почав діяти міський автотранспорт 16 травня 1946 року відкрилось прямо залізничне сполучення Ізмаїл — Одеса. За роки першої післявоєнної п'ятирічки були споруджені судноремонтний і цегельний заводи, паротурбінна електростанція, м'ясокомбінат, хлібний і маслозаводи, кондитерська фабрика, холодильник рибтросту, а також драматичний театр, 2 кінотеатри, 250 комунальних відомчих, а також індивідуальних будинків.
Великих успіхів у ці роки досягло Дунайське пароплавство. Відкрилися регулярні рейси між Ізмаїлом і дунайськими портами країн народної демократії і постійні каботажні рейси між Ізмаїлом і радянськими портами на Чорному морі, на Дунаї. Був реконструйований порт, розпочалась механізація вантажно-розвантажувальних робіт.
На протязі 1951-1958 рр. помітно зростала промисловість міста. В серпні 1954 року стала до ладу перша черга консервного комбінату. На пустельному березі Дунаю піднялися корпуси томатного та сокового цехів, розпочалось будівництво другої черги консервного комбінату. В серпні 1955 року став до ладу новий завод «Автозапчастини», розширено виробничі площі і додатково встановлено нове устаткування на винному та цегельно-черепичному заводах. Значно розширився та поповнився порт різним обладнанням для вантажно-розвантажувальних робіт.
Внаслідок розгорнутого соціалістичного змагання робітники порту, судноремонтного заводу, м'ясокомбінату, електростанції, швейних фабрик масового і індивідуального пошиву, хлібокомбінату, маслозаводу і друкарні достроково виконали завдання п'ятирічного плану 1951—1955 р. Валова продукція всіх підприємств у 1955 році становила 19407 тис. крб., що майже в 3 рази перевищувало показники 1950 року.
Великих успіхів досягнуто і в галузі культури й освіти. Відкрилися педагогічний інститут, технікуми механізації сільського господарства та фінансовий, 2 училища механізації сільського господарства.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
Copyright © 2013 Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР | е-mail:06333@i.ua | На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.| Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний устрій збережено за станом на 1968 рік