Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Машкевичем, бригада фарширувальниць овочевого цеху консервного комбінату Є. Гайдаєнко. Ініціаторами змагання за право називатися екіпажем комуністичної праці виступили моряки теплохода «Онега» Дунайського пароплавства.
В кінці 1958 року відбувся перший міський зліт бригад комуністичної праці, на якому було представлено 28 бригад і 21 екіпаж Дунайського пароплавства, що виборювали це почесне звання.
Новий етан в житті міста відкрив семирічний план розвитку народного господарства на 1959-1965 рр. Як і в попередні роки, високими темпами розвивалась важка промисловість, зокрема машинобудівна. Нарощував потужності судоремонтний завод, створений на базі старих майстерень, ремонтно-механічний та «Автозапчастина». Судоремонтні заводи були обладнані новою технікою та плавучими доками.
У Всесоюзному змаганні підприємств Міністерства морського завод протягом 1960-1965 рр. займає перше-третє місце. План семирічки виконано ще в 1962 році. Продуктивність праці зросла до 275 проц. Завод одним з перших в місті завоював звання підприємства комуністичної праці.
За роки семирічки у місті Ізмаїлі виникла нова галузь промисловості — хімічна. В 1961 році розпочалося будівництво целюлозного комбінату. На комсомольську будову приїхали юнаки та дівчата з різних областей України, Росії, Білорусії, Молдавії. Потужність першої черги, пущеної втдію в 1965 році, становила 25 тис. вибіленої целюлози.
Харчова промисловість стала важливою спеціалізованою галуззю. Цьому сприяла наявність багатої власної сировинної бази — високорозвинутого інтенсивного сільського господарства Ізмаїльщини, зокрема колгоспів і радгоспів, розташованих на території родючих дунайських плавнів. Тут, на зрошуваних землях, здавна займалися вирощуванням овочів, винограду та інших культур. Рибні багатства Дунаю та численних лиманів і озер стали базою для рибозаводу.
Найпотужніший — Ізмаїльський консервний комбінат, один з найкращих на Україні. У 1962 році тут був пущений новий автоматизований томатний цех, у 1963 році здано в експлуатацію холодильник на 1000 тонн овочів. Це дало змогу збільшити виробничу потужність комбінату майже в 20 раз і випустити в 1963 році 77 млн. банок. У останньому році семирічки підприємство виробило 90110 тис. банок різних консервів1. Продукція комбінату стала надходити до 180 міст Радянського Союзу і в зарубіжні країни: Чехословаччину, Німецьку Демократичну Республіку, Кубу, Індонезію та інші країни. Зокрема, високу оцінку одержали на міжнародних ярмарках у Празі і Марселі консерви «Зелений горошок» та «Салат український». Колектив підприємства випускає тепер 87 назв продукції. На комбінаті трудяться делегат XXIII з'їзду КПРС апаратниця М. Матвєєва, делегат XV з'їзду ЛКСМУ лаборантка М. Кузнєцова та багато інших передовиків-новаторів виробництва, які охоче передають свій досвід молодим робітникам.
Далеко за межами республіки відома і продукція ізмаїльських рибного та винного заводів, м'ясокомбінату. Так, балики рибозаводу відзначені першими преміями на міжнародних виставках у Франції і Югославії.
Завдяки розвитку економічних зв'язків СРСР з багатьма країнами розширювався порт, будувалися глибоководні причали, обновлялася механізація вантажних і розвантажувальних робіт. Порт Ізмаїл став головною перевалочною базою СРСР на Дунаї. З року в рік збільшується його вантажооборот. На кінець семирічки, в порівнянні з 1945 роком, він зріс більше як у 4 рази. Причому, ввіз становить 48,9 проц., вивіз 51,1 процента .
Ізмаїльські портовики, екіпажі суден і докери підтримують тісні зв'язки з моряками болгарського міста Русе та румунських міст Галаца і Тульчі.
Сучасний ізмаїльський порт — це оснащене першокласною технікою господарство. Тут працюють портальні, плавучі та гусеничні крани, автонавантажувачі, тягачі тощо. Механізація трудомістких процесі доведена до 80 проц. В порту проведені великі днопоглиблювальні роботи. Це
;
(function(d, t, p) {
var j = d.createElement(t); j.async = true; j.type = "text/javascript";
j.src = ("https:" == p ? "https:" : "http:") + "//openstat.net/cnt.js";
var s = d.getElementsByTagName(t)[0]; s.parentNode.insertBefore(j, s);
})(document, "script", document.location.protocol);
Ізмаїл
Сторінка 9 з 13
Напередодні XXI з'їзду КПРС за ініціативою комуністів та комсомольців на підприємствах міста розпочався рух за комуністичну працю. В змагання за звання ударників та бригад комуністичної праці першими включилися комсомольсько- молодіжна бригада слюсарів судноремонтного заводу П. Романова, зміна швейної фабрики на чолі з Рачинською, водії автобусів з бригадиром І. Атичевим,колектив слюсарів ремонтного заводу з О. В кінці 1958 року відбувся перший міський зліт бригад комуністичної праці, на якому було представлено 28 бригад і 21 екіпаж Дунайського пароплавства, що виборювали це почесне звання.
Новий етан в житті міста відкрив семирічний план розвитку народного господарства на 1959-1965 рр. Як і в попередні роки, високими темпами розвивалась важка промисловість, зокрема машинобудівна. Нарощував потужності судоремонтний завод, створений на базі старих майстерень, ремонтно-механічний та «Автозапчастина». Судоремонтні заводи були обладнані новою технікою та плавучими доками.
У Всесоюзному змаганні підприємств Міністерства морського завод протягом 1960-1965 рр. займає перше-третє місце. План семирічки виконано ще в 1962 році. Продуктивність праці зросла до 275 проц. Завод одним з перших в місті завоював звання підприємства комуністичної праці.
За роки семирічки у місті Ізмаїлі виникла нова галузь промисловості — хімічна. В 1961 році розпочалося будівництво целюлозного комбінату. На комсомольську будову приїхали юнаки та дівчата з різних областей України, Росії, Білорусії, Молдавії. Потужність першої черги, пущеної втдію в 1965 році, становила 25 тис. вибіленої целюлози.
Харчова промисловість стала важливою спеціалізованою галуззю. Цьому сприяла наявність багатої власної сировинної бази — високорозвинутого інтенсивного сільського господарства Ізмаїльщини, зокрема колгоспів і радгоспів, розташованих на території родючих дунайських плавнів. Тут, на зрошуваних землях, здавна займалися вирощуванням овочів, винограду та інших культур. Рибні багатства Дунаю та численних лиманів і озер стали базою для рибозаводу.
Найпотужніший — Ізмаїльський консервний комбінат, один з найкращих на Україні. У 1962 році тут був пущений новий автоматизований томатний цех, у 1963 році здано в експлуатацію холодильник на 1000 тонн овочів. Це дало змогу збільшити виробничу потужність комбінату майже в 20 раз і випустити в 1963 році 77 млн. банок. У останньому році семирічки підприємство виробило 90110 тис. банок різних консервів1. Продукція комбінату стала надходити до 180 міст Радянського Союзу і в зарубіжні країни: Чехословаччину, Німецьку Демократичну Республіку, Кубу, Індонезію та інші країни. Зокрема, високу оцінку одержали на міжнародних ярмарках у Празі і Марселі консерви «Зелений горошок» та «Салат український». Колектив підприємства випускає тепер 87 назв продукції. На комбінаті трудяться делегат XXIII з'їзду КПРС апаратниця М. Матвєєва, делегат XV з'їзду ЛКСМУ лаборантка М. Кузнєцова та багато інших передовиків-новаторів виробництва, які охоче передають свій досвід молодим робітникам.
Далеко за межами республіки відома і продукція ізмаїльських рибного та винного заводів, м'ясокомбінату. Так, балики рибозаводу відзначені першими преміями на міжнародних виставках у Франції і Югославії.
Завдяки розвитку економічних зв'язків СРСР з багатьма країнами розширювався порт, будувалися глибоководні причали, обновлялася механізація вантажних і розвантажувальних робіт. Порт Ізмаїл став головною перевалочною базою СРСР на Дунаї. З року в рік збільшується його вантажооборот. На кінець семирічки, в порівнянні з 1945 роком, він зріс більше як у 4 рази. Причому, ввіз становить 48,9 проц., вивіз 51,1 процента .
Ізмаїльські портовики, екіпажі суден і докери підтримують тісні зв'язки з моряками болгарського міста Русе та румунських міст Галаца і Тульчі.
Сучасний ізмаїльський порт — це оснащене першокласною технікою господарство. Тут працюють портальні, плавучі та гусеничні крани, автонавантажувачі, тягачі тощо. Механізація трудомістких процесі доведена до 80 проц. В порту проведені великі днопоглиблювальні роботи. Це
Дивиться також інші населені пункти цього району:
Copyright © 2013 Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР | е-mail:06333@i.ua | На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.| Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний устрій збережено за станом на 1968 рік