Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Якщо торгівля зерном висувала Кілію в число провідних російських дунайських портів, то в промисловому відношенні вона дуже відставала. Робітничий клас Кілії був малочисельним, існували лише парові млини та лісопильні, невеличкі цегельні і черепичні заводи.
Кілія залишалася невпорядкованою і відсталою в промисловому відношенні і перед першою світовою війною. В 1914 році кам’яна набережна порту була завдовжки 75 сажнів, а в місті забруковано лише 3 вулиці. Воно не мало водопроводу, погано освітлювалось. В місті було 83 приватні крамниці і 40 шинків.
Освіта і культура розвивалися повільно. В 60-х роках XIX століття тільки сто дітей (60 хлопчиків і 40 дівчат) відвідували дві початкові школи. Поступово число учбових закладів в Кілії збільшувалося. Вже в 1880 році тут існували міське чоловіче трикласне та парафіяльне училища, жіноче однокласне училище, яке потім стало двокласним. На початку ХХ століття відкрито ще два міські чоловічі училища і однокласне жіноче. Перше чоловіче училище в грудні 1905 року перетворено на чотирикласне, а в 1913 році – у вище податкове. 14 вересня 1903 року почалось навчання у приватному жіночому училищі другого розряду, яке 13 жовтня 1906 року реорганізовано в шестикласну прогімназію В. А. Светенко. При місцевих церквах існували початкові церковнопарафіяльні школи, які називалися за ім’ям церкви (Миколаївська, Успенська) або за назвою околиць Кілії (Дем’янівка, Маяки, Натягайлівка, Омарбія), де була та чи інша церква.
Під час першої російської революції поширювались нелегальні соціал-демократичні видання, листівки і прокламації Одеського комітету Російської соціал-демократичної робітничої партії. Під впливом революційної агітації 1905 року страйкувади портовики Кілії.
Помітне пожвавлення робітничого руху мало місце перед новим революційним піднесенням. 30 червня 1910 року відбулися страйки робітників парових млинів, а 13-15 липня – портовиків.
З початком першої світової війни Кілія стала прифронтовим містом. У ній розмістились військові частини, кораблі Дунайської транспортної флотилії і госпіталі. Тут зупинилося багато біженців і робітників евакуйованих підприємств з окупованої айстро-німецькими військами Румунії.
Наприкінці 1916 року сформовано великий загін річкових сил і військ для оборони гирла Дунаю. Ударною силою мала стати окрема Балтійська морська дивізія, переправлена сюди з островів Балтійського моря. Матроси-балтійці, що прибули до Кілії, взяли активну участь в історичних подіях революційного 1917 року.
Після Лютневої революції поряд з Радами робітничих депутатів на нижньому Дунаї створено Ради солдатських та офіцерських депутатів. Однак, користуючись політичною незрілістю солдат, до Рад пробралось чимало реакційних елементів з числа офіцерів, які повністю підтримували політику буржуазно-поміщицького Тимчасового уряду. Подібне сталося і в Кілійській Раді робітничих та солдатських депутатів, яка в березні 1917 року почала працювати в приміщенні міського клубу. Через засилля есерів і меншовиків всі заходи і рішення Ради були половинчастими.
З метою допомоги місцевим революційним силам у справі організації народних мас на боротьбу проти контрреволюції Одеська Рада робітничих депутатів надіслала наприкінці травня 1917 року до міста свого делегата Вайнберга. 29 травня він виступив у Кілійській Раді робітничих і солдатських депутатів з доповіддю про революційні події в Петрограді, про приїзд В. І. Леніна, про позиції більшовиків та їх розходження з меншовиками. Робітники Іванов та Наузніков – члени виконкому Ради – засудили діяльність місцевих угодовців.
Члени виконкому Кілійської Ради робітничих та солдатських депутатів, незважаючи на перешкоди контрреволюціонерів, виробили конкретні заходи, спрямовані на деяку демократизацію політичного життя. В Кілії створено загін народної міліції. В складі Кілійської Ради працювали такі секції; громадської безпеки, продовольча, культурно-освітня та агітаційна. В Кілії та найближчих до неї селах організовувалися бібліотеки і читальні.
Про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в центрі Росії першими в Кілії дізналися дунайські моряки. Вони негайно повідомили про
Кілія
Сторінка 5 з 13
кукурудзи, пшениці. За кордон, особливо в урожайні роки, вивозилося 12 млн. пудів зерна. Якщо торгівля зерном висувала Кілію в число провідних російських дунайських портів, то в промисловому відношенні вона дуже відставала. Робітничий клас Кілії був малочисельним, існували лише парові млини та лісопильні, невеличкі цегельні і черепичні заводи.
Освіта і культура розвивалися повільно. В 60-х роках XIX століття тільки сто дітей (60 хлопчиків і 40 дівчат) відвідували дві початкові школи. Поступово число учбових закладів в Кілії збільшувалося. Вже в 1880 році тут існували міське чоловіче трикласне та парафіяльне училища, жіноче однокласне училище, яке потім стало двокласним. На початку ХХ століття відкрито ще два міські чоловічі училища і однокласне жіноче. Перше чоловіче училище в грудні 1905 року перетворено на чотирикласне, а в 1913 році – у вище податкове. 14 вересня 1903 року почалось навчання у приватному жіночому училищі другого розряду, яке 13 жовтня 1906 року реорганізовано в шестикласну прогімназію В. А. Светенко. При місцевих церквах існували початкові церковнопарафіяльні школи, які називалися за ім’ям церкви (Миколаївська, Успенська) або за назвою околиць Кілії (Дем’янівка, Маяки, Натягайлівка, Омарбія), де була та чи інша церква.
Під час першої російської революції поширювались нелегальні соціал-демократичні видання, листівки і прокламації Одеського комітету Російської соціал-демократичної робітничої партії. Під впливом революційної агітації 1905 року страйкувади портовики Кілії.
Помітне пожвавлення робітничого руху мало місце перед новим революційним піднесенням. 30 червня 1910 року відбулися страйки робітників парових млинів, а 13-15 липня – портовиків.
З початком першої світової війни Кілія стала прифронтовим містом. У ній розмістились військові частини, кораблі Дунайської транспортної флотилії і госпіталі. Тут зупинилося багато біженців і робітників евакуйованих підприємств з окупованої айстро-німецькими військами Румунії.
Наприкінці 1916 року сформовано великий загін річкових сил і військ для оборони гирла Дунаю. Ударною силою мала стати окрема Балтійська морська дивізія, переправлена сюди з островів Балтійського моря. Матроси-балтійці, що прибули до Кілії, взяли активну участь в історичних подіях революційного 1917 року.
Після Лютневої революції поряд з Радами робітничих депутатів на нижньому Дунаї створено Ради солдатських та офіцерських депутатів. Однак, користуючись політичною незрілістю солдат, до Рад пробралось чимало реакційних елементів з числа офіцерів, які повністю підтримували політику буржуазно-поміщицького Тимчасового уряду. Подібне сталося і в Кілійській Раді робітничих та солдатських депутатів, яка в березні 1917 року почала працювати в приміщенні міського клубу. Через засилля есерів і меншовиків всі заходи і рішення Ради були половинчастими.
З метою допомоги місцевим революційним силам у справі організації народних мас на боротьбу проти контрреволюції Одеська Рада робітничих депутатів надіслала наприкінці травня 1917 року до міста свого делегата Вайнберга. 29 травня він виступив у Кілійській Раді робітничих і солдатських депутатів з доповіддю про революційні події в Петрограді, про приїзд В. І. Леніна, про позиції більшовиків та їх розходження з меншовиками. Робітники Іванов та Наузніков – члени виконкому Ради – засудили діяльність місцевих угодовців.
Члени виконкому Кілійської Ради робітничих та солдатських депутатів, незважаючи на перешкоди контрреволюціонерів, виробили конкретні заходи, спрямовані на деяку демократизацію політичного життя. В Кілії створено загін народної міліції. В складі Кілійської Ради працювали такі секції; громадської безпеки, продовольча, культурно-освітня та агітаційна. В Кілії та найближчих до неї селах організовувалися бібліотеки і читальні.
Про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в центрі Росії першими в Кілії дізналися дунайські моряки. Вони негайно повідомили про
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шевченкове
- Червоний Яр
- Фурманівка
- Трудове
- Старі Трояни
- Приозерне
- Новоселівка
- Мирне
- Ліски
- Дмитрівка
- Десантне
- Василівка
- Приморське
- Вилкове