Сторінка 10 з 13
рік. Крім узбережного лову, рибоколгосп «Заповіти Ілліча» організував у повоєнні роки бригаду морського лову.
Для збільшення врожайності зернових культур здійснені великі гідромеліоративні роботи в дунайських плавнях. З цією метою зусиллями трудящих Кілійського району в 1956 році прорито міжколгоспний
зрошувальний канал в районі Стенцівських плавнів. На острові Кичлицького, що простягається вздовж річки Дунаю, вирощують різні овочі, які надходять на Ізмаїльський консервний комбінат для переробки. Взагалі, водні ресурси Дунаю дають змогу зрошувати тепер десятки тисяч гектарів землі, завдяки чому значно збільшилися валові збори овочевих, технічних і кормових культур. Тут вирощують теплолюбні рослини, такі, як південні коноплі, ефіроолійні культури, і особливо багато рису. Ще в 1948 році створено кілійську дільницю рисосіяння Ізмаїльської дослідної станції, розроблено агротехніку та проведено селекційну роботу по створенню нових сортів цієї важливої культури.
В повоєнні роки нового розвитку набули культура і освіта, зріс добробут жителів міста. В 1950 році в Кілії працювали 14 загальноосвітніх шкіл, ремісниче училище, школа механізації сільського господарства, мореплавна школа, районний Будинок культури, 7клубів, Будинок піонерів, дві районні бібліотеки (для дорослих і дітей), радіовузол, стадіон. Ще з квітня 1945 року видавалася районна газета «Большевистскоезнамя», перейменована 1952 року на «Комунистическоезнамя».
Великі зміни сталися в Кілії за роки семирічки (1959-1965 рр.). Зросла валова продукція промисловості. Якщо в 1953 році вартість її становила 2450 тис. крб., то в 1965 році вона досягла 7,7 млн. крб. За цей час втроє збільшився вантажообороткілійського торговельного порту. Так, у 1965 році перероблено 386 тис. тонн різних вантажів, оброблено 1640 суден.
Найбільших успіхів досяг Кілійський судноремонтний завод. Значною мірою цьому допомогло те, що на підприємстві широкого розмаху набув масовий рух за звання ударників і колективів комуністичної праці. В 1960 році зародився рух за звання «Майстер-золоті руки». Це звання здобули досвідчені спеціалісти, наставники молоді, зокрема електрозварювачі Є. А. Капітонов, М. С. Ногай, токарі Г. Г. Герладжі і Т. М. Романовський, слюсар В. І. Малий. Підвищуючи продуктивність праці за рахунок впровадження сучасної техніки, освоєння нового і модернізації діючого устаткування, за рахунок поліпшення умов праці, кілійські судноремонтники добилися в квітні 1964 року високого звання колективу комуністичної праці. Семирічний план було виконано ще в грудні 1964 року. Підприємство випустило продукції понад завдання на 40 тис. крб. Тепер на заводі провадиться ремонт не тільки річкових, а й морських суден, також освоєно випуск різної промислової продукції, зокрема лебідок і контейнерів. З 1961 року налагоджено серійне виробництво притиральних верстатів для судноремонтних заводів. Цей верстат відзначений дипломом Виставки досягнень народного господарства СРС в Москві.
Добре працювали в роки семирічки трудівники колгоспів «Путь Ленина» і «Победа» у 1965 році зібрала зернових культур по 30,6 цнт з га. Прибутки господарства становили 2 млн. крб., а оплата праці на людинодень зросла з 1 крб. 26 коп. в 1961 році до 1 крб. 80 коп. в 1965 році.
За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства кращі трудівники кілійських колгоспів нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Голова колгоспу «Путь Ленина» Г. Д. Марченко і колгоспниця Г. П. Романенко удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Нагороджений двома орденами Леніна член артілі «Победа» М. С. Владиченко.
Поряд з розвитком сільського господарства і промислових підприємств у місті протягом семирічки споруджено 19 житлових будинків на 308 квартир. Взагалі на благоустрій міста витрати весь час збільшуються. Якщо в 1959 році було асигновано 65 тис. крб., то в 1965 році витрачено 170 тис. крб. У 1959 році побудовано аеропорт і встановлено регулярне повітряне сполучення з Одесою та Ізмаїлом. З 1962 року Кілія підключена до загальної енергосистеми республіки, що дало можливість повністю електрифікувати місто. Вживалися заходи для поліпшення побутового обслуговування населення. З цією метою промислові артілі в 1961 році об’єдналися в міський побуткомбінат. Його цехи – меблевий, швейний, трикотажний, дзеркальний,
Дивиться також інші населені пункти цього району: