Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Багато робітників Бірзули і селян навколишніх сіл билися в партизанських загонах, якими керував Ананьївський підпільний комітет партії. Під контролем партизанів були залізничні дільниці Роздільна-Бірзула-Балта. Вони знищували білогвардійські склади і склади з боєприпасами, пускали під укіс поїзди.
У січні 1920 року радянські війська визволили Бірзулу від денікінців. 13 лютого тут створено волосний партійний комітет на чолі з В.Л. Ковалем і ревком, головою якого призначено Н. Якубовського.
Розпочалися відбудовні роботи на залізниці. Бірзульський комітет залізничників організував кілька суботинків по ремонту колії. Відбудовувалися зруйновані мости, впорядковувалися депо і залізничні майстерні. 1 квітня відправлений з Одеси на Київ перший пасажирський поїзд прибув на станцію Бірзула. Партійні та радянські органи вживали енергійних заходів щодо ліквідації наливної кризи. 9 квітня з Бірзули на Одесу відправлено кількасот вагонів з дровами; регулярний рух поїздів по лінії Одеса–Київ було відновлено.
Протягом довгого часу дрова були головним вантажем, який прибував на станцію Бірзула. Лише в 1925 році основне місце у вантажообороті вузла посіло кам'яне вугілля, якого надійшло за рік 27 800 тонн. В тому році через Бірзулу перевезено 73 020 тонн вантажів проти 53 317 тонн у 1913 році. Довоєнний рівень було перекрито і по вивозу. Якщо в 1913 році вивезено 16 420 тонн, то в 1925 році – 27 420, у т.ч. хліба – 6184 тонни. Вce значнішим в житті Бірзулн стає залізничний вузол. Тут за даними 1927 року було зайнято понад 30 проц. всього працездатного населення.
Бірзульський ревком у своїй діяльності завжди спирався на комуністичну і комсомольську організації депо і станції Бірзули. Вони провадили активну агітаційно-масову і культурно-освітню роботу серед населення Бірзули і району. Силами робітників-залізничників було організовано самодіяльний театр і концертні групи, які влаштовували у навколишніх селах концерти, літературно-музичні вечори, читали лекції, доповіді.
Комсомольська організацій в Бірзулі виникла у 1920 році. В червні того року відбулися організаційні збори, в яких взяло участь 22 комсомольці. Збори обрали комітет спілки молоді, до якого ввійшли Скляревич, Арцибашев, Кін, Лебедєв, Гордійчук. Комсомольці викривали куркулів і підкуркульників, які зривали продрозверстку, закопували хліб, допомагали бандитам.
Історія комсомолу Бірзули багата яскравими подіями. Молодь разом з червоноармійцями охороняла станцію, брала участь в продрозверстці та ліквідації банд.
З листопада 1921 року Бірзула – волосний центр Балтського округу6. Тут налічувалося 10 партійних осередків з 70 членами і 30 кандидатами в члени партії. На станції працювали агітаційно-лекторський пункт, жінвідділ. Комсомольська організація об'єднувала 40 чоловік.
В березні 1923 року Бірзула стала районним центром Балтського округу, а постановою ВУЦВК від 30 липня 1924 року її віднесено до селищ міського типу.
8 жовтня 1924 року в Бірзулі почав роботу 3-й з'їзд трудящих Молдавії, який дістав назву «з'їзду установників»». На з'їзді виступив герой громадянської війни Г.І. Котовський. З'їзд прийняв звернення до Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету про утворення Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. 12 жовтня 1924 року сесія ВУЦВК задовольнила прохання молдавського народу. З цього часу в складі Української Радянської Соціалістичної Республіки з'явилась Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Одним з її районних центрів стала Бірзула.
У 1925 році в Чабанці під Одесою був убитий Г.І. Котовський. Його поховано в Бірзулі, де він проголошував Молдавську республіку, а в часи громадянської війни разом із своїми кіннотниками громив ворога. Віддати останню шану героєві прибули бойові друзі, жителі Бірзули та багатьох інших міст і сіл Молдавії і України, а також кавалерійський корпус, яким командував Котовський. У травні 1935 року широко відзначалося десятиріччя з дня
Котовськ
Сторінка 7 з 12
П. Лебедєв. В середині жовтня 1919 року на квартирі Самборського відбулася нарада партизанської дев'ятки, де, крім безпосередніх членів групи Самборського, Коваля, Альошина, Гусаковського, Корнєва, Данилова, Рогачевського, Безносова, Дубецького, був присутній представник Одеського губкому окрвоєнком Краєвський, який через поранення залишився в Бірзулі. У січні 1920 року радянські війська визволили Бірзулу від денікінців. 13 лютого тут створено волосний партійний комітет на чолі з В.Л. Ковалем і ревком, головою якого призначено Н. Якубовського.
Розпочалися відбудовні роботи на залізниці. Бірзульський комітет залізничників організував кілька суботинків по ремонту колії. Відбудовувалися зруйновані мости, впорядковувалися депо і залізничні майстерні. 1 квітня відправлений з Одеси на Київ перший пасажирський поїзд прибув на станцію Бірзула. Партійні та радянські органи вживали енергійних заходів щодо ліквідації наливної кризи. 9 квітня з Бірзули на Одесу відправлено кількасот вагонів з дровами; регулярний рух поїздів по лінії Одеса–Київ було відновлено.
Протягом довгого часу дрова були головним вантажем, який прибував на станцію Бірзула. Лише в 1925 році основне місце у вантажообороті вузла посіло кам'яне вугілля, якого надійшло за рік 27 800 тонн. В тому році через Бірзулу перевезено 73 020 тонн вантажів проти 53 317 тонн у 1913 році. Довоєнний рівень було перекрито і по вивозу. Якщо в 1913 році вивезено 16 420 тонн, то в 1925 році – 27 420, у т.ч. хліба – 6184 тонни. Вce значнішим в житті Бірзулн стає залізничний вузол. Тут за даними 1927 року було зайнято понад 30 проц. всього працездатного населення.
Бірзульський ревком у своїй діяльності завжди спирався на комуністичну і комсомольську організації депо і станції Бірзули. Вони провадили активну агітаційно-масову і культурно-освітню роботу серед населення Бірзули і району. Силами робітників-залізничників було організовано самодіяльний театр і концертні групи, які влаштовували у навколишніх селах концерти, літературно-музичні вечори, читали лекції, доповіді.
Комсомольська організацій в Бірзулі виникла у 1920 році. В червні того року відбулися організаційні збори, в яких взяло участь 22 комсомольці. Збори обрали комітет спілки молоді, до якого ввійшли Скляревич, Арцибашев, Кін, Лебедєв, Гордійчук. Комсомольці викривали куркулів і підкуркульників, які зривали продрозверстку, закопували хліб, допомагали бандитам.
Історія комсомолу Бірзули багата яскравими подіями. Молодь разом з червоноармійцями охороняла станцію, брала участь в продрозверстці та ліквідації банд.
З листопада 1921 року Бірзула – волосний центр Балтського округу6. Тут налічувалося 10 партійних осередків з 70 членами і 30 кандидатами в члени партії. На станції працювали агітаційно-лекторський пункт, жінвідділ. Комсомольська організація об'єднувала 40 чоловік.
В березні 1923 року Бірзула стала районним центром Балтського округу, а постановою ВУЦВК від 30 липня 1924 року її віднесено до селищ міського типу.
8 жовтня 1924 року в Бірзулі почав роботу 3-й з'їзд трудящих Молдавії, який дістав назву «з'їзду установників»». На з'їзді виступив герой громадянської війни Г.І. Котовський. З'їзд прийняв звернення до Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету про утворення Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. 12 жовтня 1924 року сесія ВУЦВК задовольнила прохання молдавського народу. З цього часу в складі Української Радянської Соціалістичної Республіки з'явилась Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Одним з її районних центрів стала Бірзула.
У 1925 році в Чабанці під Одесою був убитий Г.І. Котовський. Його поховано в Бірзулі, де він проголошував Молдавську республіку, а в часи громадянської війни разом із своїми кіннотниками громив ворога. Віддати останню шану героєві прибули бойові друзі, жителі Бірзули та багатьох інших міст і сіл Молдавії і України, а також кавалерійський корпус, яким командував Котовський. У травні 1935 року широко відзначалося десятиріччя з дня
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі
- Новоселівка
- Липецьке