Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1955 році в Котовську створено опорний пункт Всесоюзного науково-дослідного Інституту механізації сільського господарства.
Дедалі розвивалося і кращало місто, зростало його значення як промислового центру і залізничного вузла. Якщо в 1927 році місто займало всього 500 га, то у 1968 році воно простяглося вздовж полотна залізниці на площі в 10 кв. кілометрів. Центр його, раціонально розпланований, виник за радянських часів. Колишню базарну площу засаджено деревами і перетворено на бульвар.
В промисловості Котовська визначаються дві основні галузі виробництва: металообробна, що обслуговує потреби залізничного транспорту, і харчова, яка вартістю продукції посідає провідне місце.
За роки семирічки став до ладу великий цукровий завод, на кому зайнято 674 робітники і службовці. За добу він переробляє понад 25 тис. цнт цукрових буряків. Усі виробничі процеси повністю механізовані і автоматизовані. Навколо заводу виросло містечко з багатоповерховими житловими будинками, школою-інтернатом, магазином, їдальнею, дитячим садком, яслами і ательє мод.
Реконструйовано винзавод та харчокомбінат. Значно розширені маслозавод і хлібзавод.
Обладнано додатковий приймальний пункт реалізаційної бази хлібопродуктів. Протягом 1962–1963 pp. тут зведено 11 просторих камер місткістю 37 400 тонн. Новинкою на пункті є потокова лінія, з допомогою якої зерно, що вивантажується з автомашин, очищається і одночасно при потребі передається для просушування. В 1964 році колективу реалізаційної бази хлібопродуктів присвоєно звання колективу комуністичної праці. За підсумками всесоюзного соціалістичного змагання цьому підприємству в 1969 році присуджено перехідний Червоний прапор і першу премію Ради Міністрів СРСР і ВЦРГІС. Це підприємство є також міжрайонною транзитною і перевалочною базою сільськогосподарських продуктів.
Технічний прогрес найяскравіше виявився на залізниці. Паровозне депо у 1901 році в зв'язку з переходом дільниці на тепловозну тягу переобладнано на локомотивне. Вантажооборот вузла з того часу збільшився втроє. Бригади тепловозників водять поїзди вагою 3,2–3,0 тис. тонни. За 1965 і 1966 pp. таких поїздів пройшло 2600 і перевезено понад план близько 800 тис. тонн вантажів.
Локомотивному депо Котовська за підсумками соціалістичного змагання 1965 року вручено перехідний Червоний прапор і першу премію Міністерство шляхів СРСР та ЦК профспілки робітників залізничного транспорту. У 1966 році воно одержало бронзову медалі. Виставки досягнень народного господарства СРСР за розробку і впровадження у виробництво потокової лінії но ремонту тягових електродвигунів тепловозів.
Значно розширено дільничний вагоноремонтний завод й інші підприємства. Незабаром стане до ладу авторемонтний завод, що провадитиме капітальний ремонт близько 1 тис. автомобілів ГАЗ-51, таку ж кількість двигунів до автомашин цієї марки і 5 тис. двигунів трактора Д-40. При високій механізації і автоматизації на заводі працюватиме понад 1 тис. робітників. Будується верстато-ремонтний завод.
Щороку збільшують випуск продукції меблева фабрика, тарно-деревообробний комбінат, завод залізобетонних виробів, міськпобуткомбінат та інші. З побудовою у 1901 році нової ТЕЦ і реконструкцією діючої електростанції набагато поліпшилася енергетична база міста.
У 1908 році в Котовську на 80 різних промислових підприємствах і транспорті працювало понад 10 тис. робітників, у т. ч. 225 інженерно-технічних працівників. Вартість виробленої ними продукції дорівнювала понад 40 млн. карбованців.
Якщо до Великої Жовтневої соціалістичної революції Бірзула мала значення лише як залізничний вузол, то за роки Радянської влади Котовськ все більшої ваги набуває в усьому господарському комплексі області. Найбільш перспективною стала харчова і, зокрема, цукрова промисловість, що вже тепер посідає провідне місце серед північних районів Одещини. За роки
Котовськ
Сторінка 10 з 12
перших учасниць руху п'ятисотинець, нагородженої трьома орденами Леніна, ланкової-буряковода М.Л. Довгої.У 1955 році в Котовську створено опорний пункт Всесоюзного науково-дослідного Інституту механізації сільського господарства.
В промисловості Котовська визначаються дві основні галузі виробництва: металообробна, що обслуговує потреби залізничного транспорту, і харчова, яка вартістю продукції посідає провідне місце.
За роки семирічки став до ладу великий цукровий завод, на кому зайнято 674 робітники і службовці. За добу він переробляє понад 25 тис. цнт цукрових буряків. Усі виробничі процеси повністю механізовані і автоматизовані. Навколо заводу виросло містечко з багатоповерховими житловими будинками, школою-інтернатом, магазином, їдальнею, дитячим садком, яслами і ательє мод.
Реконструйовано винзавод та харчокомбінат. Значно розширені маслозавод і хлібзавод.
Обладнано додатковий приймальний пункт реалізаційної бази хлібопродуктів. Протягом 1962–1963 pp. тут зведено 11 просторих камер місткістю 37 400 тонн. Новинкою на пункті є потокова лінія, з допомогою якої зерно, що вивантажується з автомашин, очищається і одночасно при потребі передається для просушування. В 1964 році колективу реалізаційної бази хлібопродуктів присвоєно звання колективу комуністичної праці. За підсумками всесоюзного соціалістичного змагання цьому підприємству в 1969 році присуджено перехідний Червоний прапор і першу премію Ради Міністрів СРСР і ВЦРГІС. Це підприємство є також міжрайонною транзитною і перевалочною базою сільськогосподарських продуктів.
Технічний прогрес найяскравіше виявився на залізниці. Паровозне депо у 1901 році в зв'язку з переходом дільниці на тепловозну тягу переобладнано на локомотивне. Вантажооборот вузла з того часу збільшився втроє. Бригади тепловозників водять поїзди вагою 3,2–3,0 тис. тонни. За 1965 і 1966 pp. таких поїздів пройшло 2600 і перевезено понад план близько 800 тис. тонн вантажів.
Локомотивному депо Котовська за підсумками соціалістичного змагання 1965 року вручено перехідний Червоний прапор і першу премію Міністерство шляхів СРСР та ЦК профспілки робітників залізничного транспорту. У 1966 році воно одержало бронзову медалі. Виставки досягнень народного господарства СРСР за розробку і впровадження у виробництво потокової лінії но ремонту тягових електродвигунів тепловозів.
Значно розширено дільничний вагоноремонтний завод й інші підприємства. Незабаром стане до ладу авторемонтний завод, що провадитиме капітальний ремонт близько 1 тис. автомобілів ГАЗ-51, таку ж кількість двигунів до автомашин цієї марки і 5 тис. двигунів трактора Д-40. При високій механізації і автоматизації на заводі працюватиме понад 1 тис. робітників. Будується верстато-ремонтний завод.
Щороку збільшують випуск продукції меблева фабрика, тарно-деревообробний комбінат, завод залізобетонних виробів, міськпобуткомбінат та інші. З побудовою у 1901 році нової ТЕЦ і реконструкцією діючої електростанції набагато поліпшилася енергетична база міста.
У 1908 році в Котовську на 80 різних промислових підприємствах і транспорті працювало понад 10 тис. робітників, у т. ч. 225 інженерно-технічних працівників. Вартість виробленої ними продукції дорівнювала понад 40 млн. карбованців.
Якщо до Великої Жовтневої соціалістичної революції Бірзула мала значення лише як залізничний вузол, то за роки Радянської влади Котовськ все більшої ваги набуває в усьому господарському комплексі області. Найбільш перспективною стала харчова і, зокрема, цукрова промисловість, що вже тепер посідає провідне місце серед північних районів Одещини. За роки
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі
- Новоселівка
- Липецьке