Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
перетворилась у найбільшу культурну установу, в справжній «вільний університет» для багатьох поколінь жителів міста. В 1839 році виникло Одеське товариство історії і старожитностей, яке за час свого існування видало 33 томи «Записок», створило багатющий археологічний музей, велику бібліотеку. Активну діяльність розгорнуло засноване в 1839 році Одеське філармонічне товариство. В Одесі рано з’явилась періодична преса. Уже в 1820 році тут друкувався листок французькою мовою. В 1824 році починає виходити газета «Одесский вестник». Водночас місто стає центром книговидавничої справи. До 1864 року тут було надруковано понад 700 назв книжок, переважно з питань історії, економіки та природних умов Степової України. «Одеські альманахи», що виходили починаючи з 40-х років, набули широкої популярності. В першій половині XIX століття Одеса стає значним театрально-музичним центром. У відкритому в 1800 році міському театрі гастролювала італійська опера. Тут грали видатні драматичні трупи, на сцені можна було побачити корифеїв російського та українського театру М. С. Щепкіна, К.Т. Соленика, А.С. Мартинова та інших. Понад рік (з 3 липня 1823 по 31 липня 1824 року) в Одесі жив О. С. Пушкін, який прибув сюди з Кишинева, де з 1820 року відбував заслання. Тут він закінчив «Бахчисарайський фонтан», почав поему «Цигани», написав перші глави «Євгенія Онєгіна» та багато чудових ліричних віршів. Пушкіну належить поетично-образне і в той же час чітке за своєю конкретно- історичною характеристикою змалювання міста: В курній Одесі жив тоді я... Там довго небеса ясні. Вітрил купецьких там біліє Весела зграя в далині; Там дух Європи повівав, І південь там розкішно сяє. Племен і лиць різноманіть. (Переклад М.Рильського) Великий російський поет прибув до Одеси в розквіті своєї слави. Прогресивна інтелігенція міста шанувала його талант. Але зустрів тут поет і ворогів насамперед в особі генерал-губернатора М.С. Воронцова, на клопотання якого вийшло «височайшеє» повеління увільнити Пушкіна від служби і зіслати в с. Михайлівське. 31 липня 1824 року поет залишив Одесу, попрощавшись з нею своїм чудовим віршем «До моря». В наступному році, з лютого по листопад, в Одесі у вигнанні жив видатний польский поет Адам Міцкевич. У першій половині XIX століття тут працювали російські письменники В.І. Туманський , А. Подолінський, письменниця О.Ган, літературознавець К. Зеленецький. В 1834 році вийшла в світ «Маруся. Повість віршована» (казка невідомого автора) – перша книжка українською мовою, надрукована в місті. У дворянський період історії революційного руху в Росії та на Україні з Одесою були пов’язані імена багатьох декабристів. Тут довгий час жили декабристи П.І. Пестель, М.Ф. Орлов, М.С. Лунін, О.П. Юшневський, І.Г. Бурцев, С.Г. Волконський та інші. Уродженцями Одеси були декабристи брати О.В. та І.В. Поджіо, Болконський та інші. У розповсюдженні ідей декабристів помітну роль відіграли члени Кишинівського гуртка на чолі з М.Ф. Орловим та волелюбні вірші і О. С. Пушкіна, які в списках розповсюджувались серед передових людей міста. Тому одеситів підозрювали в «крамольних» настроях. Коли було викрито «змову» декабристів, цар Микола І стверджував: «З усього видно, що в Одесі має бути гніздо революціонерів». Помітне місце посідала Одеса дореформених часів в історії революційного та національно-визвольного руху грецького та південнослов'янських народів, спрямованого проти турецького iга. У 1814 році туї було засноване таємне товариство «Філіко Гетерія», яке відіграло визначну роль у підготовці повстання греків проти турецького панування. Сотні греків – жителів міста – на заклик товариства влилися в загони грецьких патріотів. У 40– 60 pp. Одеса була центром болгарського громадського і культурного руху. В місті існувало товариство «Одеське болгарське настоятельство», болгарською мовою тут видавалося більше книжкової продукції, ніж у самій Болгарії. У 1858– 1860 pp. в Одесі жив і працював болгарський революціонер, поет і публіцист, один з видатних діячів болгарського національно-визвольного руху 50– 60 pp. XIX століття проти турецького іга Г. Раковський. У 1863– 66 pp. в Одеській гімназії вчився болгарський поет і політичний діяч X. Ботев. Під час Кримської війни Одеса опинилась у зоні бойових дій. 10 квітня 1854 року її бомбардувала англо-французька ескадра. Хоч Одеса і не мала укріплень постійного типу, але ворожий флот не зміг висадити десант з розвідниками, бо зустрів збройну відсіч з боку гарнізону. На всю країну прославилась своєю мужністю батарея
Одеса
Сторінка 3 з 32
університет. У 1830 році почала працювати міська публічна бібліотека (друга в країні за часом заснування – після Петербурзької), яка згодом