Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
руху. Кілька раз зазнавав розгрому Одеський комітет РСДРП. Після поразки революції капіталісти новели економічний наступ на трудящих. Вони скасували восьмигодинний робочий день, введений Радою робітничих депутатів. Про те, в яких винятково важких умовах доводилось працювати більшовикам Одеси, видно з т. зв. Картамишевської справи. 20 вересня 1907 року поліції стало відомо, що в будинку № 17 на Картамишевській вулиці зібралась міська партійна конференція. Випадково на цій вулиці був убитий пристав. Власті вирішили скористатися з цього, щоб звинуватити групу більшовиків у терорі і засудити їх до страти. Більшовикам удалося викрити провокацію. Все ж учасники міської конференції були засуджені до ув'язнення і адміністративного виселення. Партійна організація намагалась організувати видання нелегальної газето «Одесский рабочий», але після випуску третього-четвертого номерів (1908 р.) друкарню розгромили. Великих втрат зазнала Одеська організація в 1910 році, коли були заарештовані майже всі члени Одеського комітету РСДРП (В.В. Воровський, С. В. Модестов, Стоян Джоров та інші) і розгромлена підпільна більшовицька друкарня. У березні 1911 року відбувся суд над заарештованими («процес 22-х»), на якому 16 чол. було засуджено до каторги і тривалого тюремного ув'язнення. Але й у тяжку пору реакції більшовики Одеси продовжували роботу по вихованню й організації трудящих мас за поліпшення умов праці, підвищення заробітної плати. В 1907– 1910 pp. робітники заводу РОПИТ страйкували 9 разів, заводу Гена – 7 разів. Часто виникали страйки в порту та на суднах торговельного флоту. Керували страйками здебільшого більшовики. Вони працювали у профспілках, видавали нелегальну літературу, прокламації. Одним з керівних діячів Одеського комітету в цей раз був вірний ленінець В.В. Воровський, який уміло використовував легальну пресу для пропаганди більшовицьких ідей. Діяльність одеських більшовиків значно пожвавилось у період нового революційного піднесення в країні. Посилився страйковий рух. Якщо в 1911 році зареєстровано 11 страйків, то тільки за 3 місяця 1912 року відбулося 18 страйків. В активізації робітників, їх згуртуванні навколо більшовицької партії важливу роль відіграла газета «Правда», яка мала тут багато читачів і постійно вміщувала інформації про життя робітничої Одеси. На Молдаванці, в кіоску, де продавалась «Правда», була одночасно організована явка підпільників-революціонерів. Більшовики використовували будь-яку нагоду, щоб посилити агітацію серед робітників. Під час виборів у IV Державну думу вони, підтримуючи робітничого кандидата - водопровідника М.Я. Романовського, водночас викривали антидемократичний характер виборчої системи та класову суть політики представників буржуазно-ліберальної опозиції. Більшовики Одеси вели підготовку до скликання Південноросійської конференції. Але 9 червня 1012 року партійна організація зазнала великого удару. Було заарештовано керівне ядро і більшість активних працівників, у т. ч. В. Воровського, Б. Окольського та інших. Однак більшовики продовжували вести роботу в масах. Вони керували страйковим рухом, відновлювали партійні групи на великих підприємствах і в порту, боролись за керівництво в профспілках тощо. Восени 1913 року в Одеській організації посилились позиції ленінців. Цьому значною мірою сприяв приїзд сюди за дорученням В. І. Леніна визначних більшовиків – В. Д. Вегмана і О. В. Шотмана. Однак нові арешти (в березні і квітні 1914 року) знову послабили партійну організацію. І все ж робітничий рух набирав сили. Тільки в липні 1914 року страйкували робітники майже 20 підприємств. Спад революційної хвилі і розгул реакції в 1907– 1910 pp. негативно позначились на культурному житті міста. Кількість студентів набагато зменшилась. У складі професури з'явилось чимало політичних ретроградів, бездар у науковому відношенні. Різко змінився театральний репертуар. Тут почали переважати розважальні п’єси, зросла мережа кабаре та кафе-шантанів. Значний прошарок буржуазної інтелігенції вдався до містики, декадентства, пропаганди ідеї «мистецтво для мистецтва». Поряд з ліберально-буржуазними «Одесскими новостями» та «Одесским листком», в яких співробітничали відомі публіцисти і письменники, виходили бульварні листки типу «Одесская почта», реакційна газета «Русская речь» та багато інших. Разом з тим під все зростаючим впливом ідей марксизму-ленінізму формувалась передова українська культура. В Одесі, як і повсюди в країні, йшла, за висловом В. І. Леніна, «боротьба двох культур»,
Одеса
Сторінка 9 з 32
загального страйку, призвели до припинення діяльності Ради, розгрому більшості профспілок, арештів і переслідування учасників революційного