Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
підбивши три з них. Свого часу О. С. Пушкін справедливо вказував на невпорядкованість молодого міста, влучно додаючи, що Одеса «влітку пісочниця, а взимку – чорнильниця». Проте невдовзі Одеса перетворилась на одне з упорядкованих міст, відоме не тільки своїм незрівнянним плануванням, з й чудовими архітектурними ансамблями. В першій половині XIX століття талановиті архітектори Боффо, Тома де Томон, Фраполі, Торічеллі, А.І. Мельников та інші прикрасили своїми творіннями вулиці і площі південного міста. В ці роки були збудовані сходи, що ведуть у порт, т. зв. Потьом- кінські сходи, будинок біржі (пізніше міська дума, а в радянський час – міськвиконком), палац Потоцьких (тепер картинна галерея), т. зв. Сабанські казарми і багато інших неповторних споруд. У 1828 році Приморський бульвар прикрасив пам'ятник А.Е. Рішельє, творіння знаменитого російського скульптора I.П. Мартоса. Центральні вулиці і підходи до порту покривались бруківкою, споруджувались тротуари. Але впорядковувались головним чином центральні вулиці, де мешкали привілейовані верстви населення. Околиці були брудні, забудовані невеликими, без будь-яких архітектурних прикрас будинками. Там не було ні бруківки, ні тротуарів. Гострою залишалась проблема водопостачання. Лише заможні жителі мали змогу придбати питну воду доброї якості. Її привозили в бочках з далеких джерел. Більшість населення споживала воду з цистерн або напівгірку з міських колодязів. Розвиток капіталізму в Росії, зокрема на Півдні України, в пореформений період сприяв швидкому зростанню населення Одеси. В 1861 році в місті було 115 тис. жителів, у 1892 році – 340 тис., в 1897 році – 403 тис. чоловік. Населения Одеси зростало набагато швидше, ніж населення будь-якого міста Європейської Росії. Вона була одним з найбільших портів країни (третім після Петербурга і Риги – за оборотом і другим після Петербурга – за розмірами вивезення вантажів). Морський торговельний флот весь час зростав. Організоване ще в 50-х роках Російське товариство пароплавства і торгівлі, яке вже тоді користувалося значною підтримкою уряду, мало в 1861 році 41 пароплав водотоннажністю 32 тис. тонн, а в 1874 році – 97 суден водотоннажністю 92 тис. тонн. Велику роль у господарському розвитку міста відіграло будівництво залізниць. У 1865 році відкрився рух по лінії Одеса– Балта. Це була перша залізниця на Україні. 1870 року Одеса з'єдналась залізницею з Єлисаветградом і Крюковим на Дніпрі, 1876 року – з Києвом, а далі – з Москвою і Петербургом. Це значно сприяло зростанню вантажообороту Одеського порту. Якщо з 1862 році вартість товарів, що пройшли через нього, становила 37 млн. крб., то в 1893 році – 128 млн. крб. Як і раніше, перше місце посідали хлібні вантажі, але почала зростати питома нага цукру, спирту. Серед імпортних товарів переважали бавовна, чан, джут, пробкова кора, фрукти, вина тощо. У пореформений час в економіці Одеси чільне місце посіла промисловість. Крім підприємств, які виникли раніше, у післяреформений період тут з'явились нові – залізничні майстерні, Новоросійський машинобудівний завод, металургійний завод Шполянського та ряд інших. Якщо в 1896 році тут налічувалось 110 фабрик з продукцією 8,6 млн. крб., то в 1900 році було вже 486 фабрик з продукцією 59 млн. крб. Найбільш поширеними в цей період були підприємства харчової промисловості (24 проц. підприємств, 29 проц. робітників), металообробної (відповідно 17 проц. і 24 проц.), текстильної (9 проц. і 10 проц.) тощо. На початку XX століття в місті налічувалось приблизно 20 тис. фабричних робітників. Водночас тут було багато дрібних і найдрібніших підприємств кустарного тину, ремісничих майстерень. Так, у 1902 році у 7605 ремісників, об’єднаних ремісничою управою, працювало 13 тис. підмайстрів і понад 8 тис. учнів. Багато було і кустарів-надомників. Найбільше робітників працювало в порту. В гарячий час, коли порт пропускав за сезон близько 100 млн. пудів зерна, число робітників зростало. У 1903 році одеський градоначальник сповіщав, що в місті з'явився особливий тип портових робітників-бездомників, яких налічується 20 тис. і які є дуже неспокійним елементом. У порту з його порівняно широким попитом на сезонних робітників був досить значним люмпен-пролетарський прошарок. Велику роль в економіці міста відігравала торгівля. За даними перепису 1897 року в цій галузі було зайнято 33 тис. чоловік. Невелику частину торговельного населення становила купецька «аристократія». В 1906 році купців першої гільдії налічувалось 190, другої – 847 чол. Переважну кількість торговельних одиниць становили дрібні та
Одеса
Сторінка 4 з 32
під командуванням прапорщика Щоголєва, яка з чотирьох гармат вела протягом шести годин артилерійську дуель з 9 ворожими кораблями,