Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В роки першої російської революції на Одещині широко розгорнувся селянський рух. Влітку 1905 року прокотилась хвиля селянських страйків. У селах Северинівської, Курисово-Покровської, Анто- ново-Кодинцевської, Ряснопольської та
ряду інших волостей Одеського повіту страйкарі вимагали від поміщиків підвищити плату за роботу в економіях, знизити орендну плату на землю, загрожуючи в противному разі розгромити маєтки. В Ананьївському повіті селяни групами по кількасот чоловік переходили від маєтку до маєтку, ставили свої вимоги поміщикам і брали від них гарантійні зобов’язання про те, що ці вимоги виконуватимуться. В села, охоплені страйками, були направлені війська.
Одеська більшовицька організація дедалі посилювала свою роботу на селі, встановила зв’язки з біднотою багатьох сіл Херсонської губернії, відрядивши туди своїх агітаторів. У ряді сіл Одеського повітку – Завадівці, Колосівці, Березівці, Градівці та ін. члени Одеського комітету РСДРП організували підпільні осередки. Підпільні гуртки виникли і в селах інших повітів.
Під впливом більшовиків селяни починали ставити не тільки економічні, а й політичні вимоги. Так, селяни с. Троїцького Одеського повіту в поданій властям петиції за 114 підписами вимагали поділу поміщицької землі, поліпшення умов життя, права на освіту, припинення війни, ліквідації земств, волосних судів, адміністрації, звільнення з Сибіру політичних в’язнів, свободи друку, свободи слова, «скасування урядників і непотрібних жандармів». У багатьох селах виникли селянські комітети. Одеський повітовий з’їзд цих комітетів, який відбувся в жовтні, прийняв рішення, щоб селяни не платили податків, не давали рекрутів і готувались до повстання проти царизму.
З ініціативи одеських більшовиків у листопаді 1905 року була скликана в Одесі конференція сільських організацій РСДРП Херсонської губернії. Вона обрала губернський комітет для керівництва соціал-демократичною роботою на селі. В основу своєї діяльності комітет поклав резолюцію III з'їзду партії з аграрного питання, запропоновану В. І. Леніним. Під керівництвом губкому працювала розгалужена мережа повітових комітетів і сільських партійних осередків та гуртків. Губком мав свою друкарню, видавав газету «Листи до селян», листівки, які розповсюджувались спеціальними роз’їзними агітаторами. Члени губкому виїжджали в повіти налагоджувати роботу серед селян, широко залучали до неї сільську інтелігенцію — вчителів, лікарів тощо.
Під впливом революційних подій у країні і більшовицької пропаганди селянський рух дедалі активізувався. Все частіше й наполегливіше лунали вимоги про передачу поміщицьких земель селянам. У с. Курисово-Покровському Одеського повіту селяни на багатолюдному сході, що відбувся в листопаді 1905 року, вирішили наступною весною «самовільно нарізувати поміщицьку землю і при появі війська чинити збройний опір». Поділу поміщицької землі вимагали селяни багатьох інших сіл. У травні 1905 року відбулись страйки сільськогосподарських робітників і селянські заворушення в ряді сіл Ананьївського, Одеського та інших повітів. Не домігшись задоволення своїх вимог, селяни і батраки вдавались до помсти — громили, підпалювали поміщицькі економії. В огляді міністерства внутрішніх справ за 1905 рік відзначалося, що в Херсонській губернії «збитки від аграрних безпорядків» становлять 1 млн. 778 тис. крб. Багато поміщиків кидали свої маєтки або продавали їх за безцінь і втікали в міста та за кордон.
У ряді сіл розгорнулась боротьба між сільською біднотою і куркулями-експлуататорами. Так, у с. Журавлинці Балтського повіту за короткий строк було вчинено 20 підпалів, з них вісім у поміщицьких економія, решта в господарствах місцевих куркулів.
Після поразки першої російської революції почалось жорстоке переслідування революціонерів, насамперед більшовиків. Були розгромлені Одеський комітет партії, губком сільських організацій РСДРП, більшість професійних спілок, організованих у 1905— 1907 рр. Одеські підприємці масами звільняли з заводів і фабрик робітників — учасників революційного руху, а на їх місце брали чорносотенців з «Союзу істинно руських робітників», що складався з люмпенів і штрейкбрехерів.
Одеська область
Сторінка 12 з 54
Акермана, Ананьєва та інших міст. Кілька разів страйкували в 1905 році робітники Балти.В роки першої російської революції на Одещині широко розгорнувся селянський рух. Влітку 1905 року прокотилась хвиля селянських страйків. У селах Северинівської, Курисово-Покровської, Анто- ново-Кодинцевської, Ряснопольської та
Одеська більшовицька організація дедалі посилювала свою роботу на селі, встановила зв’язки з біднотою багатьох сіл Херсонської губернії, відрядивши туди своїх агітаторів. У ряді сіл Одеського повітку – Завадівці, Колосівці, Березівці, Градівці та ін. члени Одеського комітету РСДРП організували підпільні осередки. Підпільні гуртки виникли і в селах інших повітів.
Під впливом більшовиків селяни починали ставити не тільки економічні, а й політичні вимоги. Так, селяни с. Троїцького Одеського повіту в поданій властям петиції за 114 підписами вимагали поділу поміщицької землі, поліпшення умов життя, права на освіту, припинення війни, ліквідації земств, волосних судів, адміністрації, звільнення з Сибіру політичних в’язнів, свободи друку, свободи слова, «скасування урядників і непотрібних жандармів». У багатьох селах виникли селянські комітети. Одеський повітовий з’їзд цих комітетів, який відбувся в жовтні, прийняв рішення, щоб селяни не платили податків, не давали рекрутів і готувались до повстання проти царизму.
З ініціативи одеських більшовиків у листопаді 1905 року була скликана в Одесі конференція сільських організацій РСДРП Херсонської губернії. Вона обрала губернський комітет для керівництва соціал-демократичною роботою на селі. В основу своєї діяльності комітет поклав резолюцію III з'їзду партії з аграрного питання, запропоновану В. І. Леніним. Під керівництвом губкому працювала розгалужена мережа повітових комітетів і сільських партійних осередків та гуртків. Губком мав свою друкарню, видавав газету «Листи до селян», листівки, які розповсюджувались спеціальними роз’їзними агітаторами. Члени губкому виїжджали в повіти налагоджувати роботу серед селян, широко залучали до неї сільську інтелігенцію — вчителів, лікарів тощо.
Під впливом революційних подій у країні і більшовицької пропаганди селянський рух дедалі активізувався. Все частіше й наполегливіше лунали вимоги про передачу поміщицьких земель селянам. У с. Курисово-Покровському Одеського повіту селяни на багатолюдному сході, що відбувся в листопаді 1905 року, вирішили наступною весною «самовільно нарізувати поміщицьку землю і при появі війська чинити збройний опір». Поділу поміщицької землі вимагали селяни багатьох інших сіл. У травні 1905 року відбулись страйки сільськогосподарських робітників і селянські заворушення в ряді сіл Ананьївського, Одеського та інших повітів. Не домігшись задоволення своїх вимог, селяни і батраки вдавались до помсти — громили, підпалювали поміщицькі економії. В огляді міністерства внутрішніх справ за 1905 рік відзначалося, що в Херсонській губернії «збитки від аграрних безпорядків» становлять 1 млн. 778 тис. крб. Багато поміщиків кидали свої маєтки або продавали їх за безцінь і втікали в міста та за кордон.
У ряді сіл розгорнулась боротьба між сільською біднотою і куркулями-експлуататорами. Так, у с. Журавлинці Балтського повіту за короткий строк було вчинено 20 підпалів, з них вісім у поміщицьких економія, решта в господарствах місцевих куркулів.
Після поразки першої російської революції почалось жорстоке переслідування революціонерів, насамперед більшовиків. Були розгромлені Одеський комітет партії, губком сільських організацій РСДРП, більшість професійних спілок, організованих у 1905— 1907 рр. Одеські підприємці масами звільняли з заводів і фабрик робітників — учасників революційного руху, а на їх місце брали чорносотенців з «Союзу істинно руських робітників», що складався з люмпенів і штрейкбрехерів.