Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Страйковий рух в Одесі протягом останньої чверті XIX століття не припинявся. Тричі за цей час страйкували вантажники порту, відбулися страйки на ряді промислових підприємств.
Не припинялись і антипоміщицькі виступи селян, які часом набирали дуже гострих форм. Так, у 1885 році селяни с. Чернечого Балтського повіту вчинили відчайдушний опір органам влади, які намагались провести розмежування поміщицьких і селянських земель на користь поміщика. Коли в село прибула рота солдатів, викликана для сприяння межовій комісії, близько 100 селянок напали на солдатів і припинили межові роботи. Тоді прибула ще одна рота солдатів на чолі з подільським губернатором, і тільки масові арешти примусили чернечан скоритись. У 1891 році жителі села Яськів Одеського повіту захопили казенну лісову дачу під випас худоби. В 1898 році в Ананьївському повіті селяни захопили 167 десятин поміщицької землі. Подібні заворушення були і в інших місцях.
Значно більшої гостроти набула класова боротьба в місті й на селі в подальші роки, напередодні першої російської буржуазно-демократичної революції.
В ті роки встановились міцні зв’язки між Одеською соціал-демократичною організацією і В. І. Леніним, який приділяв її діяльності велику увагу, листувався з нею, допомагав конкретними вказівками і порадами, зміцнював її керівними кадрами. Після II з'їзду РСДРП, коли розгорнулась гостра боротьба між більшовиками- ленінцями і опортуністами-меншовиками, Одеський комітет партії одним з перших рішучо підтримав В. І. Леніна. В лютому 1904 року з ініціативи Одеського комітету, схваленої В. І. Леніним, в Одесі було створено Південне бюро ЦК РСДР,. яке розгорнуло велику роботу по зміцненню більшовицьких сил на півдні України, очолило їх боротьбу проти меншовиків, за скликання III з'їзду партії. До складу бюро ввійшли видатні партійні діячі В. В. Воровський, I. X. Лалаянц, направлені на роботу в Одесу В. І. Леніним, і К. 0. Левицький. Своїм делегатом на III з'їзд РСДРП одеські більшовики обрали В. І. Леніна.
Діяльність Одеської більшовицької організації проходила в дуже складних умовах. Сили її послаблювались безперервними арештами і репресіями. Нa кожному кроці своєї роботи по мобілізації мас на революційні виступи вони зустрічали опір меншовиків, есерів, бундівців та інших дрібнобуржуазних організацій. І все ж Одеса була одним з тих міст, де в 1905 році революційна боротьба набула особливо гострого характеру.
В травні припинили роботу 109 заводів і фабрик, страйкувало понад 10 тис. чоловік, а в червні все місто було охоплене загальним страйком, яким керували більшовики. На вулицях відбувались політичні демонстрації, в яких брали участь тисячі людей. На намагання поліції й козачих патрулів розігнати демонстрацію робітники відповіли спорудженням барикад і збройним опором. Були вбиті й поранені. І коли в ніч на 15 червня на Одеський рейд прибув під червоним прапором повсталий броненосець «Потьомкін», в місті створилися сприятливі умови для загального повстання об’єднаних сил революційних матросів та робітників і захоплення влади. Але ці можливості не були використані через дезорганізаторські дії меншовиків і бундівців та недостатню рішучість місцевих більшовиків. Царські власті швидко стягнули в Одесу війська з інших міст, знову почались масові арешти.
В жовтні 1905 року одеський пролетаріат включився в загальноросійський політичний страйк, ініціатором якого були пролетарі Москви. В листопаді в Одесі було утворено Раду робітничих депутатів, яка встановила восьмигодинний робочий день на підприємствах, створила комісію допомоги безробітним, оголосила свободу слова. На підприємствах виникли бойові робітничі дружини. У грудні в місті знову було оголошено загальний політичний страйк. Протягом 1906 року в Одесі відбулось 158 страйків, в яких брало участь близько 17 тис. робітників.
Масові політичні страйки, революційні демонстрації відбувались і в інших містах. В середині червня 1905 року, коли в Одесі спалахнув загальний страйк, в Ізмаїлі на знак солідарності з одеським пролетаріатом застрайкували моряки пароплава «Болгарія» та робітники ряду промислових підприємств міста. У загальноросійський жовтневий страйк слідом за пролетаріатом Одеси включились робітники Бірзули,
Одеська область
Сторінка 11 з 54
1900 року утворився Одеський комітет РСДРП. Не припинялись і антипоміщицькі виступи селян, які часом набирали дуже гострих форм. Так, у 1885 році селяни с. Чернечого Балтського повіту вчинили відчайдушний опір органам влади, які намагались провести розмежування поміщицьких і селянських земель на користь поміщика. Коли в село прибула рота солдатів, викликана для сприяння межовій комісії, близько 100 селянок напали на солдатів і припинили межові роботи. Тоді прибула ще одна рота солдатів на чолі з подільським губернатором, і тільки масові арешти примусили чернечан скоритись. У 1891 році жителі села Яськів Одеського повіту захопили казенну лісову дачу під випас худоби. В 1898 році в Ананьївському повіті селяни захопили 167 десятин поміщицької землі. Подібні заворушення були і в інших місцях.
Значно більшої гостроти набула класова боротьба в місті й на селі в подальші роки, напередодні першої російської буржуазно-демократичної революції.
В ті роки встановились міцні зв’язки між Одеською соціал-демократичною організацією і В. І. Леніним, який приділяв її діяльності велику увагу, листувався з нею, допомагав конкретними вказівками і порадами, зміцнював її керівними кадрами. Після II з'їзду РСДРП, коли розгорнулась гостра боротьба між більшовиками- ленінцями і опортуністами-меншовиками, Одеський комітет партії одним з перших рішучо підтримав В. І. Леніна. В лютому 1904 року з ініціативи Одеського комітету, схваленої В. І. Леніним, в Одесі було створено Південне бюро ЦК РСДР,. яке розгорнуло велику роботу по зміцненню більшовицьких сил на півдні України, очолило їх боротьбу проти меншовиків, за скликання III з'їзду партії. До складу бюро ввійшли видатні партійні діячі В. В. Воровський, I. X. Лалаянц, направлені на роботу в Одесу В. І. Леніним, і К. 0. Левицький. Своїм делегатом на III з'їзд РСДРП одеські більшовики обрали В. І. Леніна.
Діяльність Одеської більшовицької організації проходила в дуже складних умовах. Сили її послаблювались безперервними арештами і репресіями. Нa кожному кроці своєї роботи по мобілізації мас на революційні виступи вони зустрічали опір меншовиків, есерів, бундівців та інших дрібнобуржуазних організацій. І все ж Одеса була одним з тих міст, де в 1905 році революційна боротьба набула особливо гострого характеру.
В травні припинили роботу 109 заводів і фабрик, страйкувало понад 10 тис. чоловік, а в червні все місто було охоплене загальним страйком, яким керували більшовики. На вулицях відбувались політичні демонстрації, в яких брали участь тисячі людей. На намагання поліції й козачих патрулів розігнати демонстрацію робітники відповіли спорудженням барикад і збройним опором. Були вбиті й поранені. І коли в ніч на 15 червня на Одеський рейд прибув під червоним прапором повсталий броненосець «Потьомкін», в місті створилися сприятливі умови для загального повстання об’єднаних сил революційних матросів та робітників і захоплення влади. Але ці можливості не були використані через дезорганізаторські дії меншовиків і бундівців та недостатню рішучість місцевих більшовиків. Царські власті швидко стягнули в Одесу війська з інших міст, знову почались масові арешти.
В жовтні 1905 року одеський пролетаріат включився в загальноросійський політичний страйк, ініціатором якого були пролетарі Москви. В листопаді в Одесі було утворено Раду робітничих депутатів, яка встановила восьмигодинний робочий день на підприємствах, створила комісію допомоги безробітним, оголосила свободу слова. На підприємствах виникли бойові робітничі дружини. У грудні в місті знову було оголошено загальний політичний страйк. Протягом 1906 року в Одесі відбулось 158 страйків, в яких брало участь близько 17 тис. робітників.
Масові політичні страйки, революційні демонстрації відбувались і в інших містах. В середині червня 1905 року, коли в Одесі спалахнув загальний страйк, в Ізмаїлі на знак солідарності з одеським пролетаріатом застрайкували моряки пароплава «Болгарія» та робітники ряду промислових підприємств міста. У загальноросійський жовтневий страйк слідом за пролетаріатом Одеси включились робітники Бірзули,