Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Внаслідок рішучих дій Радянської влади при активній підтримці трудового селянства, а особливо комнезамів,
до кінця 1922 року було завершено розгром куркульських збройних банд.
Подолання голоду і ліквідація бандитизму дали можливість широко розгорнути роботи по відбудові народного господарства в губернії. Губернська партійна організація зайнялась перебудовою промисловості на новий лад.
В умовах гострої нестачі палива і сировини для промисловості з 207 діючих у 1920 році одеських підприємств на державному постачанні довелось залишити тільки 47, ті, які мали першорядне народногосподарське значення. Незабаром вони почали одержувати паливо і сировину з державних резервів і випускати продукцію. Частину середніх і дрібних заводів та фабрик було здано в оренду кооперативним об'єднанням, артілям і приватним особам. Отже, поруч з державним сектором у промисловості існували тоді кооперативний і приватний.
Робітники, відчувши себе господарями, працюючи не на капіталістів, а на свою пролетарську державу, виявляли у відбудові заводів та фабрик і налагодженні виробництва справжній героїзм і творчу ініціативу. Працювали не знаючи втоми, не рахуючись з часом, тисячі робітників виходили на комуністичні суботники у дні відпочинку.
Одне за одним відбудовувались і ставали до ладу зруйновані під час війни підприємства. Проте відбудовний період на Одещині завершився дещо пізніше, ніж у багатьох інших губерніях.
В 1925 році, коли країна вже впритул підійшла до довоєнного (1913 року) рівня виробництва, обсяг промислової продукції Одещини досяг тільки 60 проц. цього рівня. Але панівна роль і тут належала соціалістичному сектору, який дав того року 86,2 проц. усієї продукції.
Розвиток промисловості набув значно ширшого розмаху після того, як партія на XIV з’їзді взяла курс на індустріалізацію країни і в центрі уваги стало виробництво знарядь і засобів виробництва. Значно розширився обсяг продукції на всіх машинобудівних заводах, швидко розвивались інші галузі промисловості. Значного розвитку набула промислова кооперація, яка об'єднала в артілях багато колишніх кустарів і ремісників. У 1928 році обсяг валової продукції промисловості Одеси перевищив довоєнний рівень, причому 98,6 проц. дав соціалістичний сектор. Обсяг машинобудування порівняно з 1913 роком збільшився вдвоє. У два-три рази перевищила довоєнний рівень потужність взуттєвих фабрик, стали до ладу нові великі підприємства харчової промисловості.
На новій основі відбудовувалась у 20-х роках і економіка невеликих міст, які нині входять до складу Одеської області. В Балті на базі дрібних майстерень було створено меблеву, швейну, консервну фабрики, розширено виробництво продукції на шкір заводі, організовано промислові артілі по виробництву терезів, цегли, черепиці, різних меблевих виробів, по переробці сільськогосподарської продукції. В Ананьєві стали до ладу цегельний завод, бойня, млинарські, олійницькі підприємства та промислові кооперативні артілі. В Бірзулі було створено цегельний завод і меблеву фабрику, реконструйовано олійню.
Відроджувався морський транспорт на Чорному морі.
Моряки і робітники з дна моря піднімали потоплені, знівечені кораблі і повертали їх до життя. Радянський уряд добився повернення частини торговельних суден, вивезених білогвардійцями. Флот поповнився також новими суднами. Своєю постановою від 1 квітня 1921 року
Рада Праці і Оборони оголосила роботи по відродженню ряду морських портів, у т. ч. й Одеського, ударними. До 10-х роковин Жовтня порт було не тільки від- роджено, а й збагачено новими капітальними спорудами — механізованими амбарами, кукурудзосушарнею, холодильником, портальними і плавучими кранами та іншими механізмами, які порівняно з дореволюційним часом набагато поліпшили його технічну оснащеність та значно полегшили працю портовиків. Відновилися зв’язки Одеси з багатьма радянськими та іноземними портами. В 1928 році вантажо- оборот Одеського
Одеська область
Сторінка 24 з 54
робітники Одеси та інших міст губернії. На промислових підприємствах були організовані робітничі загони для ремонту сільськогосподарського інвентаря. Разом з селянами на посівні роботи вийшли червоноармійці і командири розташованих у губернії 51-ї Перекопської та 15-ї Сиваської дивізій. Із засіяних полів того року зібрали непоганий урожай.Внаслідок рішучих дій Радянської влади при активній підтримці трудового селянства, а особливо комнезамів,
Подолання голоду і ліквідація бандитизму дали можливість широко розгорнути роботи по відбудові народного господарства в губернії. Губернська партійна організація зайнялась перебудовою промисловості на новий лад.
В умовах гострої нестачі палива і сировини для промисловості з 207 діючих у 1920 році одеських підприємств на державному постачанні довелось залишити тільки 47, ті, які мали першорядне народногосподарське значення. Незабаром вони почали одержувати паливо і сировину з державних резервів і випускати продукцію. Частину середніх і дрібних заводів та фабрик було здано в оренду кооперативним об'єднанням, артілям і приватним особам. Отже, поруч з державним сектором у промисловості існували тоді кооперативний і приватний.
Робітники, відчувши себе господарями, працюючи не на капіталістів, а на свою пролетарську державу, виявляли у відбудові заводів та фабрик і налагодженні виробництва справжній героїзм і творчу ініціативу. Працювали не знаючи втоми, не рахуючись з часом, тисячі робітників виходили на комуністичні суботники у дні відпочинку.
Одне за одним відбудовувались і ставали до ладу зруйновані під час війни підприємства. Проте відбудовний період на Одещині завершився дещо пізніше, ніж у багатьох інших губерніях.
В 1925 році, коли країна вже впритул підійшла до довоєнного (1913 року) рівня виробництва, обсяг промислової продукції Одещини досяг тільки 60 проц. цього рівня. Але панівна роль і тут належала соціалістичному сектору, який дав того року 86,2 проц. усієї продукції.
Розвиток промисловості набув значно ширшого розмаху після того, як партія на XIV з’їзді взяла курс на індустріалізацію країни і в центрі уваги стало виробництво знарядь і засобів виробництва. Значно розширився обсяг продукції на всіх машинобудівних заводах, швидко розвивались інші галузі промисловості. Значного розвитку набула промислова кооперація, яка об'єднала в артілях багато колишніх кустарів і ремісників. У 1928 році обсяг валової продукції промисловості Одеси перевищив довоєнний рівень, причому 98,6 проц. дав соціалістичний сектор. Обсяг машинобудування порівняно з 1913 роком збільшився вдвоє. У два-три рази перевищила довоєнний рівень потужність взуттєвих фабрик, стали до ладу нові великі підприємства харчової промисловості.
На новій основі відбудовувалась у 20-х роках і економіка невеликих міст, які нині входять до складу Одеської області. В Балті на базі дрібних майстерень було створено меблеву, швейну, консервну фабрики, розширено виробництво продукції на шкір заводі, організовано промислові артілі по виробництву терезів, цегли, черепиці, різних меблевих виробів, по переробці сільськогосподарської продукції. В Ананьєві стали до ладу цегельний завод, бойня, млинарські, олійницькі підприємства та промислові кооперативні артілі. В Бірзулі було створено цегельний завод і меблеву фабрику, реконструйовано олійню.
Відроджувався морський транспорт на Чорному морі.
Моряки і робітники з дна моря піднімали потоплені, знівечені кораблі і повертали їх до життя. Радянський уряд добився повернення частини торговельних суден, вивезених білогвардійцями. Флот поповнився також новими суднами. Своєю постановою від 1 квітня 1921 року
Рада Праці і Оборони оголосила роботи по відродженню ряду морських портів, у т. ч. й Одеського, ударними. До 10-х роковин Жовтня порт було не тільки від- роджено, а й збагачено новими капітальними спорудами — механізованими амбарами, кукурудзосушарнею, холодильником, портальними і плавучими кранами та іншими механізмами, які порівняно з дореволюційним часом набагато поліпшили його технічну оснащеність та значно полегшили працю портовиків. Відновилися зв’язки Одеси з багатьма радянськими та іноземними портами. В 1928 році вантажо- оборот Одеського