Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Швидко загоював рани залізничний транспорт. Його відбудові було присвячено перший комуністичний суботник в Одесі, який відбувся 28 лютого 1920 року, через три тижні після визволення міста від денікінців. На суботник
вийшло понад 15 тис. чоловік. Величезна заслуга у відбудові транспорту належала колективу Січневих залізничних майстерень, який з великим напруженням трудився над ремонтом паровозів, вагонів. У 1927 році ремонтували паровоз за 44 дні проти 90 днів у 1913 році, а вагон — за 6,5 днів проти 28.
З перших же років свого існування Радянська влада постійно піклувалася про поліпшення матеріально-побутових умов життя трудящих. Зростала заробітна плата робітників. У 1926 році вона в Одесі загалом досягла довоєнного рівня, а на ряді підприємств перевищила його. В 1927 році завдяки зниженню державних роздрібних цін реальна заробітна плата робітників і службовців зросла на 10 проц. Тисячі трудящих переселилися з підвалів, де вони раніше жили, в квартири багатіїв. Значні кошти витрачала держава на житлове будівництво, на благоустрій міста, особливо його робітничих околиць. Медична допомога стала безплатною і доступною для всіх. Розгорнули роботу одеські курорти, на яких дістали змогу лікуватись трудящі.
Великим злом все ще було безробіття. В 1927 році в місті налічувались десятки тисяч безробітних. Держава і профспілки виділяли на допомогу їм великі кошти, проте ліквідувати безробіття вдалось тільки в наступні роки.
Складним шляхом ішов розвиток сільського господарства. Радянська влада здійснила споконвічні мрії селян про землю. В Одеській губернії трудящим селянам було передано в безплатне користування 1 млн. 200 тис. десятин землі, які раніше належали поміщикам, церквам, монастирям та царській казні. Крім того, їм було передано близько 115 тис. десятин, конфіскованих у куркулів порядком вилучення надлишків землі. Насамперед наділялись землею бідняки та наймити. Норма наділу встановлювалась окремо по кожному повіту. Пересічно по губернії вона становила 1,7 десятин на їдця. Загальна площа землі, якою користувалися трудящі селяни губернії, розширилась більш ніж у півтора раза. З безземеллям і малоземеллям було покінчено.
Але освоїти одержану землю трудовому селянству, особливо біднякам, було не легко. Не вистачало робочої худоби, реманенту. В 1920 році на території, яка згодом увійшла до складу Одеського округу, в селянських господарствах налічувалось 115 тис. коней і волів, на 19 тис. менше, ніж було в 1913 році; в 1921 році, після передачі селянам господарського майна з ліквідованих поміщицьких маєтків, поголів’я робочої худоби в селянських господарствах зросло до 140 тис., але в 1922 році, внаслідок неврожаю і голоду, воно зменшилось до 61 тисячі.
Труднощі були великі, але Радянська держава робила все для того, щоб вивести сільське господарство з прориву. Найважливішим кроком у цьому напрямі був перехід до нової економічної політики, яку трудове селянство Одещини сприйняло схвально. В телеграмі, надісланій В. І. Леніну восени 1922 року, коли він був хворий, делегати з’їзду незаможних селян Богопільської волості Одеської губернії писали: ...«заслухавши доповідь... про Ваше здоров’я, шлемо Вам свій привіт і клянемося, що на грунті нової економічної політики будемо ще міцніше стояти за Радянську владу і Комуністичну партію, і просимо Вас після одужання знову стати в ряди нашої робітничо-селянської влади».
Радянська держава надавала селянам-біднякам та середнякам грошові кредити. В 1925 році південностепові райони України знов спіткала посуха, тому навесні 1926 року не вистачало посівного матеріалу. Держава надала селянам Одеського округу порядком позички, крім значних грошових кредитів, 380 тис. пудів зерна.
Загальна сума кредитів, відпущених державою в 1926/27 господарському році Одеському округу для розвитку сільського господарства, перевищила 4 млн. карбованців. Село одержувало дедалі більше різних машин і знарядь. Для найбільш продуктивного їх використання були організовані прокатні пункти.
Значну роль у відбудові сільського господарства відігравала кооперація, яка за допомогою держави дедалі ширше розгортала свою діяльність на селі. В
Одеська область
Сторінка 25 з 54
порту вже наближався до мільйона тонн, але він ще набагато відставав від довоєнного.Швидко загоював рани залізничний транспорт. Його відбудові було присвячено перший комуністичний суботник в Одесі, який відбувся 28 лютого 1920 року, через три тижні після визволення міста від денікінців. На суботник
З перших же років свого існування Радянська влада постійно піклувалася про поліпшення матеріально-побутових умов життя трудящих. Зростала заробітна плата робітників. У 1926 році вона в Одесі загалом досягла довоєнного рівня, а на ряді підприємств перевищила його. В 1927 році завдяки зниженню державних роздрібних цін реальна заробітна плата робітників і службовців зросла на 10 проц. Тисячі трудящих переселилися з підвалів, де вони раніше жили, в квартири багатіїв. Значні кошти витрачала держава на житлове будівництво, на благоустрій міста, особливо його робітничих околиць. Медична допомога стала безплатною і доступною для всіх. Розгорнули роботу одеські курорти, на яких дістали змогу лікуватись трудящі.
Великим злом все ще було безробіття. В 1927 році в місті налічувались десятки тисяч безробітних. Держава і профспілки виділяли на допомогу їм великі кошти, проте ліквідувати безробіття вдалось тільки в наступні роки.
Складним шляхом ішов розвиток сільського господарства. Радянська влада здійснила споконвічні мрії селян про землю. В Одеській губернії трудящим селянам було передано в безплатне користування 1 млн. 200 тис. десятин землі, які раніше належали поміщикам, церквам, монастирям та царській казні. Крім того, їм було передано близько 115 тис. десятин, конфіскованих у куркулів порядком вилучення надлишків землі. Насамперед наділялись землею бідняки та наймити. Норма наділу встановлювалась окремо по кожному повіту. Пересічно по губернії вона становила 1,7 десятин на їдця. Загальна площа землі, якою користувалися трудящі селяни губернії, розширилась більш ніж у півтора раза. З безземеллям і малоземеллям було покінчено.
Але освоїти одержану землю трудовому селянству, особливо біднякам, було не легко. Не вистачало робочої худоби, реманенту. В 1920 році на території, яка згодом увійшла до складу Одеського округу, в селянських господарствах налічувалось 115 тис. коней і волів, на 19 тис. менше, ніж було в 1913 році; в 1921 році, після передачі селянам господарського майна з ліквідованих поміщицьких маєтків, поголів’я робочої худоби в селянських господарствах зросло до 140 тис., але в 1922 році, внаслідок неврожаю і голоду, воно зменшилось до 61 тисячі.
Труднощі були великі, але Радянська держава робила все для того, щоб вивести сільське господарство з прориву. Найважливішим кроком у цьому напрямі був перехід до нової економічної політики, яку трудове селянство Одещини сприйняло схвально. В телеграмі, надісланій В. І. Леніну восени 1922 року, коли він був хворий, делегати з’їзду незаможних селян Богопільської волості Одеської губернії писали: ...«заслухавши доповідь... про Ваше здоров’я, шлемо Вам свій привіт і клянемося, що на грунті нової економічної політики будемо ще міцніше стояти за Радянську владу і Комуністичну партію, і просимо Вас після одужання знову стати в ряди нашої робітничо-селянської влади».
Радянська держава надавала селянам-біднякам та середнякам грошові кредити. В 1925 році південностепові райони України знов спіткала посуха, тому навесні 1926 року не вистачало посівного матеріалу. Держава надала селянам Одеського округу порядком позички, крім значних грошових кредитів, 380 тис. пудів зерна.
Загальна сума кредитів, відпущених державою в 1926/27 господарському році Одеському округу для розвитку сільського господарства, перевищила 4 млн. карбованців. Село одержувало дедалі більше різних машин і знарядь. Для найбільш продуктивного їх використання були організовані прокатні пункти.
Значну роль у відбудові сільського господарства відігравала кооперація, яка за допомогою держави дедалі ширше розгортала свою діяльність на селі. В