Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Рішуча ліквідація допущених перекручень, перші успішні кроки молодих колективів вплинули на багатьох селян, які весною 1930 року вийшли з
колгоспів. Восени того ж року в Одеському окрузі кількість колективізованих селянських господарств уже перевищила 60 проц. і приплив до колгоспів тривав далі. Наприкінці 1932 року на території Одеської області колгоспи об’єднували 85 проц. усіх селянських господарств і володіли 98 проц. посівних площ. Згодом майже всі селяни стали колгоспниками.
Суцільною колективізацією, однак, далеко ще не завершилась боротьба за утвердження нового укладу життя на селі. На шляху розвитку колгоспного ладу виникали значні труднощі. В той час не було ще чітко вироблених і практикою перевірених форм організації та оплати праці в колгоспах. Бракувало кваліфікованих організаторських і агрономічних кадрів. У багатьох колгоспах не було елементарної організованості, ігнорувався принцип матеріальної заінтересованості колгоспників у суспільній праці, а це призводило до знеосібки і безвідповідальності в роботі. Великої шкоди завдавали колгоспам ворожі недобитки — куркулі та інші антирадянські елементи, які, пробравшись у колгоспи, здебільшого на посади завгоспів, рахівників, комірників, вагарів, нищили худобу, псували машини, розкрадали хліб, заплутували облік. У колгоспі «Червоний шлях» Берегівського району внаслідок шкідницьких дій куркулів, які орудували там, за короткий час було знищено десятки коней і корів та сотні овець.
На початку 30-х років колгоспи зустрілись також із значними труднощами, спричиненими недородом 1932 року та серйозними помилками, припущеними під час проведення хлібозаготівель тощо. Чимало колгоспів і в ті роки добре господарювали, акуратно виконували свої зобов’язання перед державою і забезпечували колгоспників значними доходами. Проте в більшості колгоспів урожаї були незадовільні, й на початку 1933 року виникли великі утруднення з посівним матеріалом, фуражем, продуктами харчування.
Але того ж 1933 року становище значно поліпшилось внаслідок серйозних заходів, вжитих Комуністичною партією і Радянським урядом для організаційно-господарського зміцнення колгоспів.
Одним з цих заходів було утворення політвідділів у МТС і радгоспах, для роботи в яких були направлені тисячі працівників з великим досвідом політичної та організаторської роботи. Разом з райкомами партії політвідділи за короткий час розгорнули енергійну діяльність по піднесенню сільського господарства. Вони допомогли
колгоспам очиститись від ворожих елементів, які пролізли на різні посади, звільнитись від малопридатних і недосить енергійних працівників, що опинились на керівних посадах, і замінити їх кращими. Замість територіальних осередків, що об'єднували комуністів різних колгоспів, були створені колгоспні первинні партійні організації або кандидатські чи партійно-комсомольські групи на чолі з парторгами. Партійні сили були розставлені на вирішальних ділянках колгоспного виробництва. Спираючись на первинні партійні й комсомольські організації та широкий колгоспний актив, політвідділи провадили велику політико-виховну роботу в колгоспах, виступали організаторами соціалістичного змагання, популяризували й поширювали досвід передовиків.
Для поліпшення організації праці та системи її оплати в колгоспах було вжито заходів по зміцненню постійних виробничих бригад, за якими закріплювались ділянки землі на весь строк сівозміни, тяглова сила та інвентар, створювались ланки всередині бригад, запроваджувались норми виробітку і розцінки робіт у трудоднях.
Ця організаторська робота та інші заходи, вжиті партією й урядом — введення нового порядку хлібозаготівель, за яким обов’язкові поставки обчислювалися з запланованої площі посіву зернових культур, велика допомога колгоспам насінням, машинами, продовольством і фуражем, посилення виробничого шефства промислових підприємств над селом — все це дало свої наслідки: 1933 рік став переломним. Сівбу в області було завершено на 20 днів раніше, ніж у попередньому році, вчасно проведено обробіток та прополювання не тільки просапних, а й колоскових культур. Завдяки цьому було вирощено врожай удвоє більший, ніж у попередньому
Одеська область
Сторінка 33 з 54
одноосібному середняцькому господарстві – лише 1,39 і бідняцькому – 1,31 карбованця.Рішуча ліквідація допущених перекручень, перші успішні кроки молодих колективів вплинули на багатьох селян, які весною 1930 року вийшли з
Суцільною колективізацією, однак, далеко ще не завершилась боротьба за утвердження нового укладу життя на селі. На шляху розвитку колгоспного ладу виникали значні труднощі. В той час не було ще чітко вироблених і практикою перевірених форм організації та оплати праці в колгоспах. Бракувало кваліфікованих організаторських і агрономічних кадрів. У багатьох колгоспах не було елементарної організованості, ігнорувався принцип матеріальної заінтересованості колгоспників у суспільній праці, а це призводило до знеосібки і безвідповідальності в роботі. Великої шкоди завдавали колгоспам ворожі недобитки — куркулі та інші антирадянські елементи, які, пробравшись у колгоспи, здебільшого на посади завгоспів, рахівників, комірників, вагарів, нищили худобу, псували машини, розкрадали хліб, заплутували облік. У колгоспі «Червоний шлях» Берегівського району внаслідок шкідницьких дій куркулів, які орудували там, за короткий час було знищено десятки коней і корів та сотні овець.
На початку 30-х років колгоспи зустрілись також із значними труднощами, спричиненими недородом 1932 року та серйозними помилками, припущеними під час проведення хлібозаготівель тощо. Чимало колгоспів і в ті роки добре господарювали, акуратно виконували свої зобов’язання перед державою і забезпечували колгоспників значними доходами. Проте в більшості колгоспів урожаї були незадовільні, й на початку 1933 року виникли великі утруднення з посівним матеріалом, фуражем, продуктами харчування.
Але того ж 1933 року становище значно поліпшилось внаслідок серйозних заходів, вжитих Комуністичною партією і Радянським урядом для організаційно-господарського зміцнення колгоспів.
Одним з цих заходів було утворення політвідділів у МТС і радгоспах, для роботи в яких були направлені тисячі працівників з великим досвідом політичної та організаторської роботи. Разом з райкомами партії політвідділи за короткий час розгорнули енергійну діяльність по піднесенню сільського господарства. Вони допомогли
колгоспам очиститись від ворожих елементів, які пролізли на різні посади, звільнитись від малопридатних і недосить енергійних працівників, що опинились на керівних посадах, і замінити їх кращими. Замість територіальних осередків, що об'єднували комуністів різних колгоспів, були створені колгоспні первинні партійні організації або кандидатські чи партійно-комсомольські групи на чолі з парторгами. Партійні сили були розставлені на вирішальних ділянках колгоспного виробництва. Спираючись на первинні партійні й комсомольські організації та широкий колгоспний актив, політвідділи провадили велику політико-виховну роботу в колгоспах, виступали організаторами соціалістичного змагання, популяризували й поширювали досвід передовиків.
Для поліпшення організації праці та системи її оплати в колгоспах було вжито заходів по зміцненню постійних виробничих бригад, за якими закріплювались ділянки землі на весь строк сівозміни, тяглова сила та інвентар, створювались ланки всередині бригад, запроваджувались норми виробітку і розцінки робіт у трудоднях.
Ця організаторська робота та інші заходи, вжиті партією й урядом — введення нового порядку хлібозаготівель, за яким обов’язкові поставки обчислювалися з запланованої площі посіву зернових культур, велика допомога колгоспам насінням, машинами, продовольством і фуражем, посилення виробничого шефства промислових підприємств над селом — все це дало свої наслідки: 1933 рік став переломним. Сівбу в області було завершено на 20 днів раніше, ніж у попередньому році, вчасно проведено обробіток та прополювання не тільки просапних, а й колоскових культур. Завдяки цьому було вирощено врожай удвоє більший, ніж у попередньому